Львів попрощався із п'ятьма захисниками

У суботу, 4 лютого, Львів попрощався із Богданом Фолюсевичем, Назарієм Стецурою, Максимом Гриневичем, Володимиром Кожевніковим та Олександром Пітулею

Про це повідомляє Львівська міська рада, передає "Еспресо.Захід".

Чин похорону усіх героїв відбувся у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла, опісля пройшла міська церемонія прощання на площі Ринок, куди віддати шану захисникам прийшли львів'яни та представники влади міста.

Поховали воїнів на Личаківському цвинтарі.

Богдан Фолюсевич упродовж 13 років працював експедитором у Першій приватній броварні. Згодом продовжив працювати у сфері вантажних перевезень. Захоплювався футболом. Із початком повномасштабного вторгнення став на захист України від російських окупантів до лав 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. У нього залишилися мама, брат, син та похресник.

Назарій Стецура проходив військову службу в складі військової частини А3838. Працював старшим зміни у мережі магазинів "EVA". Захоплювався автомобілями. А з початком вторгнення боронив країну у гарячих точках разом із  24-ю ОМБр імені короля Данила. У нього залишилися дружина, батьки та сестра.

Максим Гриневич упродовж 2017-2019 років проходив строкову військову службу у лавах ЗСУ. Після повернення працював у Ескулабі. Після 24 лютого став на захист України до лав 116-ї окремої бригади ТрО регіонального управління "Північ". У нього залишилися батьки, брат та бабуся.

Володимир Кожевніков після завершення навчання проходив військову службу в армії. Працював на заводі ЛОРТА, згодом – пожежником у 8-му державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області. Тоді у будівельній сфері. Із перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України від окупантів. Боровся із державою-терористом у лавах 80-ї ОДШБр. У нього залишилися батьки, син, онук та сестра.

Олександр Пітуля проходив військову службу у місті Алмати (Республіка Казахстан). Близько 5 років працював зварювальником на Львівському автобусному заводі, згодом займався чоботарством. Упродовж останніх років працював у будівельній сфері. У вільний час захоплювався кулінарією, риболовлею та збором грибів. Любив займатися домашнім господарством. Із початком великої війни боронив Україну у складі 4-ї окремої танкової бригади імені гетьмана Івана Виговського Корпусу резерву Сухопутних військ Збройних сил України. У нього залишилися батьки, дружина, син та брат із родиною.