Воно б то наче нічого поганого, бо обоє її старших дітей почали мало не битися за кожне нове доручення… Але коли в скрутний час мама попросила просто допомогти їй з хатніми обов’язками, то діти впали в істерику, що мають стільки всього робити задарма…
Отож, навчена не одним життєвим випадком, я як багатодітна мама відразу повідомила своїм старшим чадам – з трьома дітьми в мами втроє більше обов’язків, тож допомагати мають усі – і діти, і тато сімейства. Безкоштовно!!! За мамине "дякую", смачний сніданок/обід/вечерю/чайок/канапку…
Звісно, я радо виділяю кошти на недільні прогулянки з друзями чи якісь особисті потреби. Окремо діти щоденно отримують на їжу в школі. Але оплачуваних домашніх справ у нас таки не існує. Хіба вже дідусь-бабуся просять допомогти їм на городі (а це цілий день на полі, якому не видно кінця-краю), тоді задля заохочення тихцем докидаю синові та доньці якусь премію в розмірі 50-100 грн.
А ще мій старший син (йому 16 років) працює. Так, він сам ще влітку знайшов собі роботу і працював упродовж двох місяців. А зараз, на час навчання, робота залишилася лише на суботні дні, і він цьому дуже радіє, бо має змогу й надалі збирати собі на "новий комп".
Кількома роками раніше донька прочитала книжку "Пес на ім’я Мані, або Абетка грошей" – повість для дітей молодшого та середнього шкільного віку Бодо Шефера (німецький фінансовий консультант) і почала геть по-новому ставитися до грошей. Я була вражена такою її реакцією! Вона завела собі декілька скарбничок на мрії та побажання й дуже чітко збирала туди кошти. Навіть запитала чи може здати свої кошти на зберігання до банку? Але я була змушена її розчарувати, що банки не працюють із вкладниками 10-12 років. Відтак сама залюбки взяла її заощадження у розмірі 3000 грн під дуже вигідні для неї відсотки! Їх донька "знімає" в мами перед святами на обновки і пролонговує договір депозиту, "вициганивши" в мами ще додатково 5-7% до вкладу.
Мої двійко старших дітей дуже люблять зимові свята, бо там і колядування, і щедрування, і засівання. І направду дуже готуються до цих традиційних звичаїв. Вивчають нові колядки, віршовані побажання, гуртуються з друзями у веселі компанії. Котрогось року колядували з гітарою, і це справді було чудесно: святково та стильно. А ще, коли зважити, що сьогодні різдвяні традиції поволі відмирають, то їхнє культивування в сільській місцевості є дуже позитивним, як на мене. Тож своїх дітей у цьому я завжди підтримую. Та й у грошовому еквіваленті декілька днів коляди можна прирівняти до нічогенької місячної зарплати дорослої людини.
А на що ви виділяєте своїм дітям кошти? В якому розмірі можете потішити кишеньковим грошима і на що вони зазвичай їх витрачають?
Про авторку. Леся Кічура – українська казкарка, письменниця, кандидатка наук з соціальних комунікацій, провідна редакторка Національного драматичного театру ім. Марії Заньковецької.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.