Журнали "Наша культура", "Сяйво" та "Нові поезії" розмістили на сайті "Бібліотека українського мистецтва" та в електронній бібліотеці "Культура України". Викладення у вільний доступ часописів відбулося в межах проєкту "Екземпляр ХХ".
Відтепер доступними стали:
- 22 номери часопису "Наша культура";
- 20 номерів журналу "Сяйво";
- 13 номерів журналу "Нові поезії"
Журнал "Сяйво" - видання, якому вдалося передати цікаву й інформативну панораму української культури 1910-х років, де серйозні дослідження межували з наївним моралізаторством, друкувалися ранні твори Тичини і Рильського, а також "докупи зійшлись Олесь, Вороний і Чупринка". Цей журнал став яскравою першою спробою українського мистецького часопису. Активній редакції, дуже обмеженій у можливостях, вдалося залучити деяких визначних авторів та охопити широку тематику. Чимало текстів цього часопису зберігають актуальність та інформаційну цінність навіть сьогодні.
Фото: "Бібліотека українського мистецтва"
Журнал "Наша культура" видавали у 1935-1937 роках у Варшаві, а потім – у 1951-1953 роках у канадському Вінніпезі, куди переїхав його творець – мовознавець, науковець, лексикограф та громадський і церковний діяч Іван Огієнко. Тут друкували статті з літератури, історії, мистецтва, мовознавства, етнографії, права, археології, педагогіки, архітектури, етнографії, театру, музики, філософії і так далі. На жаль, журнал "Наша культура" і тепер налужить до маловідомих і малодосліджених явищ української історії.
Фото: "Бібліотека українського мистецтва"
Головною причиною цього є те, що ім’я його творця Івана Огієнка упродовж усіх років належало до першого десятка діячів українського відродження, яких комуно-більшовицька влада забороняла згадувати у пресі, радіо на телебаченні. З цієї причини підшивки журналу, якщо й завозили нелегально в Україну, відразу ж потрапляли у своєрідні "концентраційні табори української правди", якими донедавна були спецфонди архівів.
Часопис "Нові поезії" - видання поетів Нью-Йоркської групи, що виходило у 1959-1971 роках в Нью-Йорку. У ньому друкували тексти членів групи, а також перекладну поезію. Особливої уваги заслуговує 6 номерів часопису за 1964 рік, в якому були опубліковані автографи оригінальних поезій і до кожної з них були подані репродукції художніх робіт. З припиненням видання "Нових поезій" співпраця окремих художників та поетів, чиї твори публікувалися на сторінках журналу, не завершилися. Найбільше поглибились у літературні справи Юрій Соловій та Любослав Гуцалюк. Вони не раз готували обкладинки книжок, малювали графічні портрети авторів. Як-от у збірці "Калинця" робота Гуцалюка, а картини Юрія Соловія стали темами написаних у вісімдесятих роках збірки оповідань "Карнавал" Віри Вовк та її драми "Триптих".
Фото: "Бібліотека українського мистецтва"
"Друкована періодика, яку 50-100 років тому видавали наші попередники, часто залишається незнаною й недоступною загалу. Окремі часописи розкидані по бібліотеках, музеях, приватних колекціях в Україні та діаспорі. Але можливості цифрової ери дають змогу зробити навіть найбільш рідкісні видання відкритими для кожного. Тож для нас було дуже важливо не тільки дослідити архіви літературно-мистецькі часописи, а й дати змогу читачам "погортати" їх й відчути всю тяглість, еволюцію й динамізм наших культурних та мистецьких процесів", - коментує співкураторка проєкту "Екземпляри ХХ" Оксана Хмельовська.
Діана Гарбадин