"Надто важливо дістатися самого серця Бога": 124 року тому народився відомий буковинський скульптор Опанас Шевчукевич
124 роки тому народився буковинський скульптор і лікар Опанас Шевчукевич. Його життя поєднало медицину й мистецтво, а творчість залишила помітний слід в українській культурі
Еспресо.Захід розповість більше про митця, роботи якого, як пишуть мистецтвознавці, часто викликають дивні відчуття, подекуди лякають, дивують і хвилюють.
Дитинство і юність Шевчукевича
Опанас Шевчукевич народився 17 березня 1902 року у Виженці на Буковині в сім’ї ткача. Мати майбутнього митця зналася на лікарських травах і лікувала людей. Початкову освіту хлопець здобув у Виженці, а згодом навчався в українській гімназії у Вижниці, яку закінчив у 1921 році. З дитинства багато читав історичну та філософську літературу, писав поезії та давав уроки іншим, щоб заробити на життя.
У 1921 році вступив на юридичний факультет Чернівецького університету, але вже наступного року виїхав за кордон. Спочатку навчався у Відні у вищій ветеринарній школі, а згодом перейшов на медичний факультет Берлінського університету. Пізніше продовжив навчання у Фрайбурзі, де клімат був сприятливішим для його здоров’я.
Формування як лікаря і митця
Під час навчання Шевчукевич жив у скрутних умовах, змушений був сам заробляти на життя, даючи уроки та продаючи власні скульптурки. Саме у студентські роки почав активно ліпити, спочатку з пластиліну, згодом із теракоти. Водночас відвідував бібліотеки, слухав лекції з філології та теорії мистецтва.

Опанас Шевчукевич
У цей період познайомився з німецькою художницею Кете Кольвіц та скульптором Георгом Кольбе, які підтримали його творчість. За їх сприяння у Фрайбурзі відбулася перша виставка його робіт, після чого він отримав можливість експонуватися в різних містах Німеччини, а також у Чехії, Австрії та Іспанії.
Медична діяльність
У 1929 році Шевчукевич захистив наукову дисертацію і здобув ступінь доктора медицини. У 1930 році працював лікарем у лікарні Норберта в Берліні, однак через економічну кризу втратив роботу і змушений був повернутися до Чернівців.
У 1931 році його заарештувала румунська влада за ухиляння від військової служби. Під час ув’язнення зазнав жорстоких побиттів і втратив око. У 1933 році склав іспит з медицини румунською мовою в Бухаресті, після чого відкрив приватну практику на вулиці Руській у Чернівцях.
У 1940 році Шевчукевич став завідувачем обласного будинку санітарної освіти, але вже у 1941 році його знову заарештувала румунська влада за співпрацю з радянською адміністрацією.
Після 1944 року чоловік працював у системі охорони здоров’я, викладав на кафедрі фармакології Чернівецького медичного інституту, а згодом працював у відділі медичної статистики обласного відділу охорони здоров’я.
Людина творчості
Попри активну лікарську практику, Шевчукевич упродовж усього життя займався мистецтвом. Він створив понад сотні скульптурних робіт – фігурки тварин, фантастичних істот, портрети та композиції. Але творчий дух Шевчукевича не задовольнявся лише скульптурою. Він писав вірші, етнографічні статті (зокрема про гуцулів), рецензії на театральні вистави та книги, публікувався в українських і німецьких виданнях. Був людиною енциклопедичних знань, самостійно вивчив 8 мов. Його особиста бібліотека нараховувала близько 15 тис. видань.
У 1958 році було зроблено спробу прийняти його до Спілки художників УРСР, однак чоловіку відмовили.
Його скульптура
Як скульптор Опанас Шевчукевич створив понад 2 тисячі скульптур, серед яких - Ольги Кобилянської, Осипа Маковея, художника Миколи Івасюка. Та його творчий дух не задовольнявся лише скульптурою. Він писав вірші, оповідання, змальовував народні обряди. Був людиною енциклопедичних знань, самостійно вивчив 8 мов. Його особиста бібліотека нараховувала близько 15 тис. видань.
Творча спадщина Шевчукевича представлена пластикою малих форм і вирізняється оригінальним художнім почерком. Його роботи мають наївно-символічний характер, відзначаються експресивністю, узагальненістю форм і глибокою емоційністю.
Особливе місце у творчості займають жіночі образи, в яких розкриваються теми материнства, любові, внутрішніх переживань і краси. Серед відомих композицій — "Ангел" (1926), "Освідчення" (1927), "Мадонна" (1927), "Поцілунок матері" (1930), "Мати з дитиною" (1937). У його творах також відображені стани розпачу, задумливості, тривоги та внутрішньої напруги.

скульптура Тараса Шевченка
Якось на прощання він сказав своєму другу: "Тут на землі нам часом вдається торкнутися плаща Бога, але надто важливо дістатися самого серця Бога" (газета Der Tag №241).

скульптура Ольги Кобилянської
У портретах митець досягав виразної подібності й передавав характер і настрій образів. За словами мистецтвознавців, його роботи поєднують ліричність, містичність і глибоке емоційне наповнення.
Сам Шевчукевич у спогадах називав власний стиль "Карикатурним експресіонізмом"

роботи Шевчукевича
Останні роки життя
Опанас Шевчукевич помер у 1972 році після тривалої тяжкої хвороби. Його поховали на Руському кладовищі в Чернівцях. Він залишив після себе значну творчу спадщину та постає як непересічна постать українського мистецтва, яка поєднала у своєму житті медицину і творчість.
- Актуальне
- Важливе