Про музику, волонтерську діяльність та українську позицію в інтерв’ю на Еспресо.TV. Миколи Княжицького з Михайлом Адамчаком - музикантом і добровольцем батальйону Госпітальєри.
Коли ви пішли на фронт, ви були в "Госпітальєрах". Вас там лемком називали.
У мене коріння лемківське, але і лемки, і гуцули живуть в Карпатах - тобто у нас багато спільних рис, хоч і багато відмінних. Тож оскільки моє коріння лемківське, то й псевдо я собі обрав "Лемко".
Ви Яну Зінкевич знаєте?
Так, звісно. Ми разом працювали на благо України, разом рятували бійців..
Як ви взагалі вирішили, що вам потрібно йти на фронт, в "Госпітальєри"?
Думка про це у мене крутилась ще з 2014 року, але оскільки на час початку війни у нас вже були розплановані фестивальні графіки, то трошки вільніше стало ближче до зими. Потім якось знайомі волонтери запропонували відігнати машину на Схід. Так я потрапив в "Госпітальєри" і побачив, що водіння і певні медичні уміння - це те, чим я можу активно долучитись і чим справді можу допомогти. Тому залишився там - саме у складі "Госпітальєрів". І уже там почались мої ротації.
Поговорімо про музику. Кораллі - це карпатські алігатори. Чи ні?
Так, це вже давній, легендарний, давно вимерлий вид людей в Карпатах. За легендою, це люди справжності, доброї волі.
Але вас цікавить і сучасний рок, як я розумію, і залучення до нього народних інструментів. У вас багато і сопілки, і трембіти, і дримби. На скільки ця українська музика інтегрується в сучасну музику?
Як на мене, найважливіше, що це у нас не награно. Тобто змалку ми грали на скрипках, на сопілках, в народних оркестрах, ходили вгори, чули як дзвенять дзвоники, овечки бігають, сопілкарі, пастухи грають на сопілках. Це не могло не інтегруватись нашому музику, яку ми вже згодом почали грати.
Чому ця українська музика, особливо народна така запальна? І чому десь на Сході у нас скоріше б слухали Бреговича, або якусь Балканську музику, ніж свою. Українці взагалі знають про це багатство, яке у них є? Про це знають, наприклад на Сході, де ви гастролюєте.
Знають, але ми помічаємо, що навіть побачити наживо трембіту, це викликає в людей великий фурор, щир та яскраві емоції. Тому ми стараємось виступати не лише тут близенько, а з нами багато країн побачили карпатські, автентичні інструменти..І всюди, люди навіть не знаючи слів, але бачучи нашу енергетику, драйв, ноги самі пускаються в танок..
Ви робите багато фестивалів.. Ви як менеджер фестивальний…
Так, я дотичний до багатьох музичних фестивалів. Це і "Підкамінь", і "Черемош фест", "Під покровом тризуба"...
Бачу, якийсь мотопробіг робите?
Це відомий туристичний проєкт “моя країна”. Я залучаю відомих медійно українців, які катаються на мотоциклах, щоб показати українцям нашу прекрасну країну...
Це ваше сподвижницьке бажання? Бо часто люди, які люблять Україну, стикаються з певним спротивом впливу російського - і через інтернет, медіа, недостатню увагу української держави.
Я думаю, якщо ти маєш мету, то так - цей спротив десь є, але ти знаєш, що ти хочеш і ти всіма силами намагаєшся втілювати свої ідеї в життя, тому вважаю, що це правильно. Не зважаючи на всі речі, треба йти до свого і розвивати наше, українське.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook–сторінку.