"Для міста це надто великі гроші": заступник мера Хмельницького про те, що без допомоги USAID доведеться зупинити проєкт у сфері енергобезпеки

Про це "Еспресо.Захід" розповів заступник міського голови Хмельницького Василь Новачок.

Пане Василю, ви заявляли, хто Хмельницький отримав від USAID допомоги на 100 млн грн. На що були скеровані ці кошти?

Ми працювали з USAID у різних сферах, але найбільш плідна співпраця була за проєктом енергетичної безпеки. Ще у 2020 році ми підписали угоду про розроблення схеми теплопостачання міста на 10 років. Це стратегічний документ, який визначає, що буде з централізованим опаленням у Хмельницькому, як воно має розвиватися. Ми розпочали активну роботу в цьому напрямі, але з початком війни змушені були зупинити її. Однак у 2023 році завершили розробку схеми й затвердили в міністерстві. З тими містами, в яких була затверджена схема теплопостачання, USAID працювала: надавала допомогу на забезпечення її виконання. Тож із 2023 року Хмельницький активно отримував допомогу USAID. Ми писали запити, що нам потрібно, в USAID дивилися, наскільки це  відповідає схемі теплопостачання, й намагалися за можливості забезпечувати наше підприємство цією технікою.

Ми отримали три екскаватори, аварійну машину, десятки кілометрів труб, сотні засувок. У 2023 році ми також отримали генератори. Останнього разу – чотири когенераційні установки. Тобто все, що потрібно для стабільного постачання тепла, для розвитку систем теплоенерго, для збільшення генерації.

Тобто ви отримували безпосередньо обладнання, а не гроші на нього?

Так. Зрештою, ми просили саме обладнання. Відповідно до цих запитів нам підбирали й закуповували обладнання. Ціни ми бачили в накладних на обладнання і матеріали, які отримували. І це були дуже хороші ціни. До прикладу, екскаваторна техніка на 20% дешевша, ніж у дилера в Україні. Україні. Насосне обладнання також було на 20-25% дешевшим, бо закуповували його в Німеччині й постачали в Україну як гуманітарну допомогу. Те, що можна було купити в Україні, наприклад труби, закуповували тут безпосередньо на заводах. Тобто український виробник труб міг продати свою продукцію, а ми – отримати те, що нам потрібно. 

Варто відзначити, що дуже чіткий контроль був за тим, як ми використовується обладнання: чи воно встановлене, чи працює, чи хтось десь його не розікрав. Лише після перевірки однієї партії обладнання ми отримували додаткову партію. І так щоразу. Загалом отримали допомогу орієнтовно на 100 млн грн. В умовах війни ми не змогли б виділити такий ресурс бюджету Хмельницького. По-перше, з бюджетів міст вилучили ПДФО військових і силових структур. По-друге, в нас величезний фінансовий ресурс виділяється на підтримку сил оборони й людей, які постраждали у війні.

Окрім того, ми зараз працювали над дуже цікавим проєктом – будівництво мікромережі. Ми планували вдосконалювати власну генерацію електроенергії.

Виробляючи тепло, гарячу воду й електроенергію, планували побудувати паралельну мережу, якою з'єднали б  критичну інфраструктуру міста: котельні, водонасосні станції, каналізаційні станції водоканалу з поступовим підключенням лікарень. Нині під час блекаутів ми забезпечуємо власною електроенергію теплоенерго. Після будівництва мікромережі ми б забезпечили електрикою також водоканал лікарні. 

Тобто наразі цей проєкт буде призупинено?

Це великі гроші для міста, тому реалізувати його без допомоги ми не зможемо.  Поки не зрозуміло, чи USAID ліквідують повністю як структуру, чи після перевірки все ж вона буде далі працювати. 

Було б добре, аби залишилися люди, які працювали в USAID у проєкті енергетичної безпеки. Це дуже  професійні люди, які знають не лише свою роботу в енергетиці, а й те, на що спроможні українські муніципалітети. Який муніципалітет готовий працювати, приймати допомогу, а який не готовий і не робитиме того – на жаль, таких також є дуже багато. Навіть якщо створять нову структуру – буде величезна втрата часу, поки вона налагодить роботу.

Я говорю саме про проєкт енергетичної безпеки. Але були важливі проєкти й у підтримці місцевого самоврядування, й у підтримці незалежної журналістики. І я, до речі, вважаю, що гранти для журналістів – це дуже важливо. У нас і так дуже багато олігархічних ЗМІ. Відповідно, якщо ми хочемо бачити світ не очима олігарха, а очима незалежного журналіста, йому хтось має платити. Якщо USAID це  оплачувало – немає нічого поганого. 

Хіба погано, що в USAID організовували ознайомчі поїздки до різних країн, де наші медичні працівники, працівники органів місцевого самоврядування могли отримати досвід, а потім втілити його в Україні. Тому дуже дивно звучать ці закиди: "все, грантоїдам тепер буде важко". Усі ці "грантоїди" – це українці, які вкладають свій час і своє життя в розвиток України. І це чудово, що є такі люди, і були проєкти, які їх підтримали. Це дуже потрібно Україні зараз, на етапі великої війни. 

Як переможемо у війні, я переконаний, Україна – самодостатня держава і зможе дати раду собі. Але воюючій країні, країні, що протистоїть такому монстру, як Російська Федерація, допомога обов'язково потрібна. І ми були дуже вдячні американському народу за те, що він цю допомогу надавав. 

Чи не вважаєте ви, що рішення про зупинку допомоги США іноземним країнам було ухвалене з подачі проросійських сил? 

Я особисто не вірю, що ФСБ має аж такий потужний вплив. Американська інституція USAID, між іншим, була заснована у 1961 році. Це дуже давня структура, яка пережила багато президентів – демократів і республіканців. При цьому була досить-таки незалежною. А новій адміністрації Трампа такі люди не потрібні. Відповідно, те, що не можуть підпорядкувати, – знищують.

Так, це трохи варварський підхід, але це вибір американського народу. Ми можемо тільки спостерігати за тим, що відбувається. 

• Раніше "Еспресо.Захід" розповідав, як у Хмельницькому, де проживає майже 300 тисяч жителів, вибудували власну мережу дрібної генерації, завдяки якій місцеве теплокомуненерго повністю забезпечене власною електроенергією і навіть може її продавати.