Ізраїль так захопився фізичними вправами, що забув про серце. Блог Олега Манчури
Торік я прочитав книжку "Ґолда Меїр. Історія "залізної леді" Ізраїлю".
Це, напевне, найкраща біографія, яку взагалі читав.
І справа навіть не в персоні, а в подіях на тлі яких діяла ця історична особистість.
Починається війна Судного дня, стратегічний союзник США - перешкоджає в наданні критичної зброї, Ніксон боїться конфлікту з СССР.
Ізраїльська армія несе безпрецедентні втрати - через передвоєнне заспокоєння, що війни не буде, деякі генерали брехали Ґолді.
Врешті, після 18 днів війни, Ізраїль переміг. Але Ґолда Меїр подає у відставку через великі втрати - понад 2000 убитих, яких можна було уникнути.
Ґолда - киянка, двір в якому вона жила - зберігся, торік я фотографував меморіальну табличку на вулиці Басейній, 4.
Поки він ще цілий, як і Бесарабський ринок, який пам'ятає Ґолду. Але це поки.
Саме Київ сформував маленькій дівчинці її головне політичне кредо.
"Тоді, на кухні в Києві, я знала тільки, що життя важке і, що справедливості на світі не існує".
Україна тепер бачить - справедливості нема, якщо ми виживемо, то завдяки собі.
Захід, на щастя, уже не тягне з поставками зброї, як тоді Ізраїлю, але все ще спостерігає.
Ще не готовий прирівняти рашизм до нацизму.
Проте, дивує інше. Ізраїль.
Невже їх так і не розворушив обстріл Бабиного Яру?
Невже їх залишають байдужими голосіння головного равина Києва?
А єврейські бабусі, які пережили окупацію 1941-1943 і зараз ховаються в підвалах?
А єврейські діди, що пішли в тероборону?
Невже так легко забувається власна історія, коли благали США про літаки, а ті відмовляли?
Це не мислимо, але нині Ізраїль - це співучасник нацистів.
І навіть, якщо в Україні б почався Голокост - вони не зрушать з місця.
Для мене це ще одне розчарування - поруч з Грузією та Молдовою.
Я захоплювався Ізраїлем. Я об'їздив всю країну. Я бажав їм перемогти тероризм.
Але Ізраїль так захопився фізичними вправами, що забув про серце.
А м'язи без серця - нічого не вартують, доведено ізраїльським союзником - Москвою.
Тільки тепер, коли ми вигребемо, я буду зловтішатися кожній ракеті, яка вцілить в житлові квартали Єрусалиму.
А коли в мені смикнеться співчуття - я одразу згадаю Харків та Київ, Охтирку та Суми, Чернігів та Херсон.Про автора: Олег Манчура, журналіст.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Нагадаємо, російські військові вбили громадянина Ізраїлю
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.
- Актуальне
- Важливе