У соцмережах поширюють інфографіку з порадами, як близьким родичам ветеранів поводитись з війни. І хоча вона підписана Службою психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців, психологи забили на сполох: із цих порад випливає, що до військових, що повернулися з війни, краще не підходити, бо вони можуть бути небезпечними. А в одному пункті взагалі є речення: статистика США свідчить про те, що велика кількість ветеранів В’єтнаму стали ґвалтівниками та серійними вбивцями!
Очільниця Служби психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців Наталія Умеренкова заявила, що центр не має стосунку до цієї інфографіки, а лого та назву організації використали, аби надати порадам ваги.
"Ворожі ІПСО добралися до теми психоемоційного стану військових. Почали з‘являтися інформаційні матеріали, які містять максимально можливу єресь про те, якими будуть всі військові вдома після повернення. І такі матеріали явно спрямовані на те, щоб у суспільстві зростало негативне ставлення до військових, – написала вона. – А щоб така підбірка псевдопорад виглядала легітимною, на картинці ставлять логотип, назву й контакти організації, що має належну репутацію. Щоб якщо погуглити, можна було знайти сайт і побачити, що це порядна організація. І подумати, мабуть, що написане – точно правда. Навіть якщо цього не сайті немає, бо мало хто буде шукати. Цього разу використали назву нашого проєкту, взявши наш старий логотип в інтернеті. Але очевидно, це може бути будь-яка організація".
За словами Наталії Умерової, першоджерелом фейкових порад став один зі ЗМІ, який отримав картинку на пошту. А оскільки там було лого і справжні контактні дані центру, в редакції не виникло сумнівів у правдивості документа. А вже звідти інфографіка "пішла гуляти" в соцмережі.
Про те, що інфографіка – ворожа ІПСО, свідчать і мовні помилки. Зокрема, автори вживають "дівчинам" замість "дівчатам", а також кострубату фразу "не намагайтесь віддавати данину поваги".
"Такі вкиди – шкідливі й небезпечні, адже ці поради читають як родичі, діти військових, так і самі військові. Це деморалізує воїнів, коли вони раптом побачать про себе таке. Як мамі військового, мені це неприємно читати, знаючи його сильні сторони, його патріотизм, його мислення, – каже засновниці Першого жіночого ветеранського простору РЕХАБ, регіональна координаторка офісу Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Марія Петришин. – Усі ці поради – це навіть не просто шаблонне мислення непрофесійного психолога. Це вкид, який має на меті дестабілізувати суспільство, створити негативний образ ветерана".
За словами Марії Петришин, частина порад, викладених в інфографіці, наче правильні: наприклад про те, що не варто питати колишнього військового, чи доводилось йому вбивати, про загибель побратимів, уникати гучних звуків тощо. Тому в непідготованої людини справжність цих порад може не викликати сумніву.
"Однозначно негативний тон задає речення про серійних убивць і ґвалтівників. А ще там є фраза: не дозволяєте родичу, який щойно прийшов із фронту, грати у жорстокі комп’ютерні Ігри, які можуть погіршити стан його розхитаної психіки. Це шаблон: якщо людина прийшла з війни, отже, в неї розхитана психіка. Зараз і так на кожному кроці говорять про ПТСР – постравматичний стресовий розлад. Але ж далеко не всі повертаються з війни з ПТСР. Так, перед нами стоять колосальні виклики та проблеми. Ми не готові були до такої війни з такими втратами. Але ми маємо підтримувати родини ветеранів, розповідати їм, як підтримати резилієнтність (психологічну стійкість, - ред.), – каже Марія Петришин. – Звичайно, психологи знають, як спілкуватися з військовими, які повернулись з війни, з родичами військових. Але приклад із цим вкидом показує, наскільки важлива просвітницька робота в суспільстві. Судячи з того, що люди перепощують такі поради – знань нам дуже бракує".
Користувачам соцмереж, не залежно від того є вони родичами військових чи ні, Марія Петришин радить обережно ставитися до того, що вони перепощують. Якщо людина до кінця не розуміє, про що йдеться.
"Тут прочитується: з війни повернуться монстри, будьте до того готові. Тобто руйнується образ військового як захисника. І, на жаль, є люди, насамперед ті, кого війна не торкнулася, які можуть це підхопити", – каже Марія Петришин.