Гелікоптери і винищувачі РФ працюють майже щодня, але бояться підлітати на відстань ураження "Стінгером", – боєць 128-ї бригади

Оператор переносного зенітно-ракетного комплексу (ПЗРК) 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади на прізвисько Тамерлан воював проти Росії ще в 2015 році на Донеччині

Про це йдеться на фейсбук-сторінці бригади, передає "Еспресо.Захід"

Після демобілізації військовий ще двічі служив у ЗСУ по контракту. У кінці лютого сам пішов у військкомат і потрапив у 128-му бригаду. Тут він – оператор переносного зенітно-ракетного комплексу (ПЗРК), працює з вітчизняною "Іглою" та американським "Стінгером".

"Російська авіація працює тут практично щодня – "вертушки" і СУ-шки. Нас обстрілюють некерованими авіаційними ракетами (НУРСами), крупнокаліберними кулеметами та іншою зброєю. Але, знаючи про наші зенітно-ракетні комплекси, росіяни дуже рідко залітають на відстань їх досяжності (до 5 кілометрів)", - розповів боєць.

За словами Тамерлана, найчастіше буває так, що літак чи гелікоптер вилетить із-за балки, швидко випустить кілька ракет і одразу "пірне" назад.

"Одного разу мені, здається, вдалося поцілити ворожий літак. Я захопив ціль, зробив пуск і хоча прямого влучення не бачив, з-за балки, куди "пірнула" СУ-шка, пішов чорний дим. Наші розвідники запускали туди дрон, але не побачили збитого літака. Напевно, йому вдалося дотягнути до окупованої території", - зазначив він.

Чоловік додав, що "Стінгер" сам по собі є стримуючим фактором – росіяни, знаючи про нього, бояться підлітати на ближні дистанції, тому їхні обстріли малоефективні.

"Стінгер" набагато ефективніший за "Іглу", ним легше захопити ціль і простіше зробити пуск. Операція набагато плавніша, легша, можна сказати, приємніша для оператора", - пояснив він.

Воїн сам родом з Хмельниччини. Вдома на нього чекають дружина й 11-річна донечка. 

Стежте за різними регіонами, новинами Львова, України та світу з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу  facebook-сторінку  та  телеграм-канал.