Львів, швидше за все, не матиме бюджету розвитку на 2025 рік, –  член бюджетної комісії Володимир Гой

Про це в інтерв'ю "Еспресо.Захід" розповів  член бюджетної комісії Львівської міської ради Володимир Гой (фракція "Європейська солідарність”) 

Наразі у Львові працюють над проєктом бюджету на 2025 рік. Але чи уже підсумки щодо виконання проєкту на 2024 рік. Які програми, вдалось реалізувати, а на які не вистачило коштів?

2024 рік місто прожило майже без бюджету розвитку, але з не значним перевиконанням загального бюджету. Усі важливі для життєдіяльності міста програми фінансувались з затримками, але на 100%. За таким принципом бюджетна комісія підходитиме до роботи над бюджетом на 2025 рік – потрібно пропрацювати кожну програму,  визначити чи вона була ефективною, чи вона потрібна мешканцям нашого міста.  Інша ситуація з бюджетом розвитку. Швидше за все, його в 2025 році не буде. 

Часом виконавці на затвердження та фінансування програму, самі не розуміючи, скільки на неї потрібно буде витратити коштів. Бюджетна комісія тільки після ретельного вивчення доцільності та шляхів фінансування підтримує своїм рішенням такі програми.

Бувають й інші ситуації. Наприклад, у Львові діє програма "Теплий дім", за якою ОСББ чи мешканці можуть компенсувати частину коштів на заміну вікон, утеплення будинків, сонячні панелі тощо. Уже третій рік ми плануємо на цю програму 10 млн грн грн, а заявок подають на 3 – 5 млн. Мені дуже дивно, чому ця програма не розвивається. Можливо, через бюрократичні перепони, можливо через те, що банки надають кредити під завищені відсотки.

Так само мала б розвиватись програма співфінансування ліфтів. Але ми на неї виділяємо 10 млн грн, коли треба виділяти 100-200 млн. Натомість програму міжнародної співпраці, промоції Львова можна скоротити, як на мене.

Бюджет на  24-й рік ми приймали з розумінням того, що у країні війна. Наш бюджет був приблизно 15,3 млрд грн. Пріоритети ми ставили на допомозі військовим, освіті, медицині та соціальних програмах. У 2024 році місто почало більше звертати увагу на доступність та  інклюзивність. Дуже багато коштів було виділено саме на такі речі: пониження на пішохідних переходах, пандуси в школах, в садках, в усіх закладах культури тощо. Важливо, аби люди на кріслах колісних могли вільно пересуватись.

Я, звичайно, розумію, що якби не постанова Кабміну про заборону на  виконання капітальних робіт, то у місті ситуація з проведення такого роду робіт була б кращою. На жаль, місто через війну дещо зупинилося в своєму розвитку. Кошті на фінансування нових проєктів практично немає. Наразі ми зосередились на тому, аби  виконати всі те, що було розпочате та не виконано. 

Чи є і проєкти, які були заплановані у бюджеті на 2024 рік, але на них не виділили фінансування?

У Львові існує багато програм різного роду спрямуванням, на деякі з них було повністю виділено фінансування, на деякі з них - по 100 000 грн для того, щоб програма могла бути профінансована протягом року. У переважній більшості на 100% були профінансовані програми, спрямовані на підтримку військових. Також близько 800 млн грн було виділено на заробітну плату та премії для працівників міської ради.

Чи звітують міські чиновники депутатській бюджетній комісії про стан виконання бюджету?

Буквально тиждень тому отримали інформацію про доходи і видатки бюджету за дев’ять місяців, є незначне перевиконання бюджету десь орієнтовно на 100 млн грн.

За рахунок чого вдається перевиконувати плани надходження до бюджету під час війни? 

Гадаю, це через додаткові робочі місця, тому що багато підприємств релокують з зони бойових дій до нашого міста.

Крім того, згідно з правилами бронювання працівників, компанії та підприємці почали піднімати мінімальні зарплати та офіційно працевлаштовувати працівників, а це надходження від ПДФО, надходження від єдиного податку. Саме ці податки є найбільшими складникам бюджету. Мешканці міста стали більш  відповідальними до сплати податків. 

Якщо говорити про бюджет на наступ на наступний рік, тобто на чому місто буде економити, а на чому буде намагатися заробити більше коштів? 

У 2025-му році з бюджету громади буде забрано до державного бюджету приблизно 1,8 млрд грн, у 2024 році було забрано 1,4 млрд грн. Тому деякі програми фінансуватись у наступному році не будуть. Я вважаю, що пріоритети мають залишитись ті самі: допомога нашим військовим частинам, Програма Національного Спротиву, реабілітація військових. Вважаю, що потрібно далі фінансувати освіту і медицину, фінансувати різні соціальні програми в межах, які були у 2024 році. Місто повинно закінчити ремонти укриттів, бо вже на третій рік війни, а ми їх далі ремонтуємо. 

А чи планує місто будувати  нові укриття? Бо часто те, що місто вважає укриттям, насправді не є жодним укриттям. Скажімо, на міській онлайн-карті укриттів позначені навіть підвали панельних будинків. 

Маємо розуміти, що є багато укриттів, які зараз знаходяться в занедбаному стані, тому що вони на балансі різних підприємств: державних та приватних. Знаю, що є хороші кейси передачі цих укриттів на баланс Львівської міської ради. Це довгий юридичний процес передачі, стукання в різні кабінети, але він потрібний. Ці укриття, які міська рада отримує, одразу ремонтуються і використовуються мешканцями. Ще є укриття, які належать підприємствам, яких вже на тій чи іншій території фізично немає, робота по передачі на баланс міста таких укриттів теж ведеться.

Щодо будівництва, то тут справи не дуже добрі. Жодного нового укриття в місті не збудовано. Але, я думаю, навіть якщо ми заберемо і відремонтуємо ті занедбані укриття, то ще принаймні 20% мешканців Львова будуть у безпеці. 

Стосовно фінансування медицини, яким чином розподілятимуть кошти між медичними закладами? Адже у цьогорічному бюджеті левова частка коштів пішла  на перше ТМО: обладнання, розбудову, облаштування території довкола цієї лікарні. Але в місті є й інші лікарні.

Якщо порівнювати з 2022 чи 2023 роком, то частка виділених коштів на Перше ТМО цього року зменшилась. Перше ТМО активно працює над тим, щоб залучити кошти. У них є багато проєктів, вони працюють над тим, щоб модернізувати лікарні, щось покращити, зробити капітальні ремонти палат чи відкрити відділення з новими медичними послугами. Друге ТМО також зараз починає активно розвиватись. 

Депутати від сесії до сесії підтримують всі поліклініки міста Львова. Ми виділили приблизно 50 млн, щоб зробити капітальні ремонти та закупити нове обладнання для окремих з них. Насамперед йдеться про перші поверхи поліклінік, які мають бути доступними для маломобільних груп. Вважаю, що у 25-му році ця практика має продовжуватись, але ми маємо розуміти, скільки поліклініка чи  лікарня потребує коштів на рік і що саме їм потрібно? Тоді вже медична комісія буде розглядати і давати пропозиції бюджетній комісії для фінансування. Для цього медичним закладам треба бути більш  ініціативними, більше працювати з депутатами від свого району. Адже депутати мають можливість виносити питання про фінансування на розгляд комісій та сесії.

На що місто витрачає найбільше коштів з бюджету?

Насамперед це тарифи на тепло та воду.  

Львів’яни платять лише 1/3 від реального тарифу на тепло, а на дві третини місто дофінансовує. Це величезні кошти. Також ми дофінансовуємо е-квиток Леокарт. Йдеться про компенсацію перевізникам коштів за перевезення пільговиків. Якщо на теплоенерго йде приблизно мільярд гривень, то Леокарт 700 – 800 млн грн

Для того, щоб кошти залишались у наших комунальних підприємствах, нам потрібно збільшити частку комунального транспорту. Тоді більшість коштів, які компенсує місто за перевезення пільговиків, ми би компенсували нашому комунальному транспорту. Нині частка комунального і приватного транспорту 60 на 40. Я вважаю, що співвідношення має бути там 80 на 20. Тоді ми зможемо не дотувати з бюджету наші комунальні підприємства АТП 1 і Львівелектротранс.

Як виявилось, у Львові є ЛКП "Палац ігрових видів спорту", хоча палацу спорту нема – його так і не збудували. Чи є ще в місті отакі комунальні підприємства, які десь існують, але, чим займаються – не зрозуміло?

У попередніх каденціях депутати створювали такі комунальні установи переважно під якусь велику мету чи проєкт. Скажімо, ЛКП "Палац ігрових видів спорту" було створено під Палац спорту, який мав бути на Сихові. На початках це підприємство працювало, але згодом перетворилось на “схему”, куди брали на роботу працівників, які виконували роботу, яка не мала стосунку до діяльності даного ЛКП. Подейкували, що у цьому ЛКП працювала частина працівників, які зараз працюють у Львівавтодорі. Штат працівників був доволі великий, але за роки вони так нічого не напрацювали. Підприємство просто обслуговувало процес роботи над проєктною документацією і за все це отримували на той момент немалі кошти.

Чесно кажучи, думаю, що це не єдине таке ЛКП. 

Бюджетна комісія ще не робила повної інвентаризації комунальних підприємств. Часом дивуємось, коли дізнаємось про нові ЛКП. Наприклад, що в місті досі існує те чи інше комунальне підприємство, яке було створене у 2010 чи 2015 році. Чим воно досі займалось – незрозуміло.

Ви як член бюджетної комісії, знаєте принаймні точну кількість ЛКП у Львові?

Точну кількість не знаю, але є комунальні підприємства, які успішно працюють, є ЛКП, які дотуються з міського бюджету і щоразу приходять на бюджетну комісію з проханням про кошти. Вони розуміють, що з року в рік будуть брати кошти з місцевого бюджету і навіть не думають про самоокупність. Просто люди ходять на роботу, щось роблять, бюджет повністю оплачує все це. 

У Львові все ж має відбутися реформа всіх комунальних підприємств. Як на мене, такі комунальні підприємства, як АТП-1 і Львівелектротранс мають бути вже давно об'єднані. Має бути єдиний муніципальний концерн, який займатиметься транспортом. Чомусь приватні перевізники отримують надприбутки, а комунальні збиткові. Місто потребує оновленої транспортну схему перевезень та нових маршрутів для оптимізації кількості транспорту. 

Потрібні докорінні зміни у Львівтеплоенерго, бо дуже багато скарг від мешканців про роботу даного підприємства. Нам потрібно модернізовувати систему теплопостачання, оскільки ми все одно витрачаємо величезні кошти на дотації цьому ЛКП.