Коштовні подарунки у деклараціях чиновників: коли це корупція

Від якої суми подарунок посадовій особі можна вважати хабарем і коли за подаровані гроші можна не платити податки

Декларації про доходи чиновників, посадових осіб держпідприємств і депутатів вражають не лише високими зарплатами, а й подарунками на мільйони гривень. Зокрема, голова Львівської ОВА Максим Козицький задекларував мільйон гривень, які отримав у подарунок від власного батька. Заступниця голови Рівненської ОВА Людмила Шатковська його переплюнула – вона у 2022 році отримала 4 млн грн грн у подарунок від Тамари Шарко. "Еспресо.Захід" з’ясував, у яких випадках подарунки посадовим особам вважають проявом корупції, а коли за нього треба сплатити податок.

Подарунок на яку суму може вважатися хабарем

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про запобігання корупції" посадові особи можуть приймати подарунки, вартість яких одноразово не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на день прийняття подарунка. З 1 січня 2024 року прожитковий мінімум становить 3 028 грн, тож подарунок, вартістю 6 056 грн не вважатиметься хабарем. До слова, до 2023 року обмеження було на рівні одного прожиткового мінімуму, але торік депутати дозволили посадовцям (і собі теж) брати дорожчі подарунки. 

Упродовж року від однієї особи (чи групи осіб) можна брати подарунки, сукупна вартість яких не перевищує чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня року, в якому прийнято подарунки (раніше було 2 прожиткові мінімуми).

При цьому якщо подарунок дарує близька особа, то обмеження до його вартості не застосовується. 

Як пояснюють у НАЗК, до близьких осіб належать: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, донька, пасинок, падчерка, рідний і двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат і сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного посадовця.

Якщо ж вартість подарунка перевищує 50 прожиткових мінімумів, то про його отримання потрібно вказати в повідомленні про суттєві зміни у майновому стані.

Посадовцям також дозволили під час війни брати подарунки на будь-яку суму не від близьких осіб, але лише в тому випадку, якщо їх віддадуть на допомогу ЗСУ або постраждалим від війни. Ця норма діятиме під час воєнного стану та місяць після його завершення.

За які подарунки треба платити податки

Як пояснили "Еспресо.Захід" у ГУ ДПС у Львівській області, до річного оподатковуваного доходу не включають вартість подарунків, якщо вона не перевищує 25% мінімальної зарплати. Враховуючи, що цього року подають декларації за 2023 рік, то в них можна не включати вартість подарунків, якщо вона не перевищує 1675 грн. За дорожчі подарунки вже треба платити податки: 18% ПДФО та 1,5% військового збору. При цьому податок сплачують не з усієї суми, а лише з різниці між вартістю подарунка й неоподатковуваною частиною (25% від мінімалки). Але це правило не стосується лише подарунків у грошовій формі – за гроші, отримані у подарунок, треба платити податки за загальними правилами. 

Однак і для податкової служби має значення, від кого отриманий подарунок. Якщо це родичі першого та другого ступеня спорідненості (батьки, дружина/чоловік, діти, рідні брати/сестри, бабусі/дідусі), то їх не оподатковують.