Інвестують мільярд гривень: на Тернопільщині будують перший в Україні млин для твердої пшениці і макаронну фабрику як в Італії

Про це "Еспресо.Захід" розповів керівник проєкту ТОВ "Західний Буг" Володимир Бойчук.    

"Впродовж останніх років ми вирощуємо пшеницю, веземо її відомим італійським млинарям, а потім вона до нас вертається макаронами.  Але ще до повномасштабного вторгнення ми прийняли рішення про вертикальну інтеграцію – переробляти те, що вирощуємо. Адже глибока переробка дозволяє збільшити маржинальність. А у теперішніх умовах  млин та макаронна фабрика – це ще й питання продовольчої безпеки у регіоні – каже Володимир Бойчук. 

За його словами, на сьогодні ані Тернопільській, ані у Львівській області немає жодної макаронної фабрики. Львівська макаронна фабрика не працює уже понад 10 років. А млин для твердих сортів пшениці буде першим в Україні.

"Поки що в Україні немає жодного спеціалізованого млина для твердих сортів пшениці. Є компанії, які пробують молоти тверду пшеницю на тих же млинах, що й м’яку, але це неефективно", – каже він.

У першу чергу проєкту інвестували мільярд гривень

Загалом лише у першу чергу проєкту підприємство інвестує приблизно мільярд гривень. На ньому працюватимуть приблизно 100 – 150 людей. Пусконалагоджувальні роботи заплановані на вересень-жовтень цього року. При цьому Володимир Бойчук каже, що виникають певні трудності, оскільки усе обладнання імпортне. Зокрема, для макаронної фабрики закупили італійське обладнання, але італійські фахівці побоюються їхати в Україну під час війни, аби контролювати встановлення обладнання на місці.  Відтак, працівники підприємства, які мають бронювання,  їздять на навчання в Італію.

За словами Володимира Бойчука, український ринок макаронних виробів має потенціал до зростання, оскільки ми їмо надто мало макаронів. Середньостатистичний українець з’їдає за рік 6 - 7 кг макаронів, тоді італієць – до 50 кг. Така ситуація, на думку фахівця, склалась через те, що у Радянському Союзі кращу пшеницю відправляли на експорт, а людей годували тим, що залишилось.

"Які були колись макарони? Закип’ятив воду, всипав макарони й утворилась каша. А все тому, що не давали якісної сировини. Уже після проголошення Незалежності, коли наші люди поїхали трохи на заробітки в Італію, почали посилки присилати, народ спробував нормальні макарони. І після цього пішла хвиля імпорту італійський та й загалом іноземних макаронів. І цей ринок почав розвиватись", – розповідає Володимир Бойчук. 

Тверді сорти пшениці в Україні не вирощували, бо не було попиту

Володимир Бойчук стверджує, що наш клімат і земля цілком придатні для того, аби вирощувати якісну пшеницю твердих сортів. Особливо це стосується західних областей. Однак ці сорти пшениці дають дещо меншу урожайність, а вікно збору урожаю менше. Тобто коли пшениця дозріла, є лише 5 - 7 днів, аби зібрати урожай, аби він не втратив свої якості.  

"Попит породжує пропозицію. Якщо трейдери купують переважно третій клас чи фураж, то його й вирощують. Але є сорти пшениці, адаптовані під наші реалії, є відпрацьована технологія, тож можна отримати якісне зерно, з якого на спеціалізованому млині можна зробити хорошу якісну сировину для макаронних виробів. В Італії це борошно називають семола", – каже Володимир Бойчук.

З іншого боку, запуск спеціалізованого млина сприятиме тому, що більше фермерів будуть зацікавлені у тому, аби вирощувати таку пшеницю.

Компанія планує розвивати власні бренди макаронів, але також продаватиме борошно для інших макаронних фабрик – як українських, так і закордонних.

"Звичайно, виведення нового продукту на ринок – це складно. Тут важливо дати покупцю спробувати, тому прагнемо випускати пасту такої ж якості, як відомі італійські бренди. Далі – справа маркетингу. Щодо українських виробників, то у нас конкурентів не буде, бо в Україні немає підприємства, яке б об’єднувало усі три складові: сировину, млин та макаронну фабрику. Щодо виробництва семоліни – то тут конкуренції теж не буде, бо ми будемо перші".