Про подію розповідає "Еспресо.Захід".
Участь у презентації стрічки взяли режисер фільму Заза Буадзе, її продюсер Андрій Суярко та актор, народний артист України Богдан Бенюк.
"Це історія такого непростого шляху до того, щоб зрозуміти, хто ти, знайти своє коріння, відкрити новий світ, відкрити новий сенс у житті. Така драматична комедія, скажімо так, – ділиться режисер Заза Буадзе.
Він також трохи розповідає, як довго фільм знімався та скільки перипетій випало на його долю перед тим, як бути готовим постати перед українськими глядачами і не лише. Адже починали створювати стрічку ще 2019 року, тоді відзняли її українську частину, але роботу в Італії зупинила пандемія – відновити зйомки вдалося лише через рік після того. Проте на "Мого карпатського дідуся" чекало наступне випробування: почалося повномасштабне російське вторгнення в Україну. Та попри це все, фільм таки нарешті виходить на великі екрани та чекає на своїх гостей.
"Цей фільм робили мої друзі і знімали моїх друзів. Там дуже багато моїх знайомих, тому що фільм знімався у Верховині, в Криворівні. У тихих регіонах, які я розвиваю. Для мене дуже важливо було презентувати цей фільм для львів'ян, розказати про це на всю Україну, щоб якомога більше людей подивилися стрічку у всій Україні. Тому ми зробили у Львові насправді гучну презентацію, запросили сюди митців, творчих людей, журналістів – для того, щоб вони писали в соціальних мережах і розповідали про цей фільм. Це фантастичний фільм", – розповідає народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микола Княжицький, який власне і представляв команду під час презентації та обговорення фільму.
Микола Княжицький наголосив теж на тому, що вже у 2019 році український кінематограф стрімко розвивався тоді було знято 50 українських фільмів, без урахування у цю цифру серіалів, документальних фільмів та мультфільмів.
"Це помилка держави, бо коли ми викидаємо гроші на дешеві серіали, а не знімаємо якісне кіно, яке може про нас розповідати світові, то очевидно, ми не виконуємо зокрема місію культурної дипломатії. Цей фільм зроблений спільно з італійцями, його буде дивитися не лише в Україні. Він піднімає актуальні для нас зараз теми. Плюс він дуже іронічний, добрий і теплий для глядачів. Тому таке кіно потрібне. Я переконаний що держава має зробити все, щоб відновити зйомки таких фільмів", – вважає він.
Тим часом Богдан Бенюк пригадав самі зйомки фільму, атмосферу та особливі моменти. Він також поділився тим, що Заза Буадзе писав роль дідуся саме для нього, а з італійським актором Сімоне Коста, попри різні мови, на майданчику вдавалося порозумітися надзвичайно легко.
"Сніг посеред жовтня, який на три дні випав і дав нам можливість закінчити зйомки цього фільму. Фіналу, де ми показали в білому вбранні карпатські гори, це зовсім перевернутий був у фінал. Це зробив Господь Бог. Ба більше, за півтора місяця з вересня, що ми знімали кіно, не випало жодної краплинки дощу, золота осінь із сонцем стояли, щоб ми це кіно зняли", – пригадує актор знакові моменти зі знімального процесу.
Сама ж стрічка викликала у глядачів, дорослих і дітей, чимало емоцій, адже одного моменту обличчя осяює широка усмішка, а вже іншого – на очах виступають сльози. Неочікувані повороти, карпатські краєвиди, емоції, перипетії і врешті порозуміння, щемкі спогади про власного дідуся: фільм не залишив нікого байдужим, тому показ завершився гучними оплесками та словами вдячності команді, яка залишилася, аби поговорити із відвідувачами передпоказу про враження та відповісти на запитання, що їх викликав перегляд.
В український прокат стрічка Зази Буадзе "Мій карпатський дідусь" вийде 28 грудня. Це буде головний український фільм для всієї родини цього сезону – із Богданом Бенюком та молодою італійською зіркою Сімоне Коста у головних ролях – створений за співпраці України, Італії, Молдови та Чехії та за підтримки державного агентства України з питань кіно та міністерства культури та інформаційної політики України.
Окрім того, "Мого карпатського дідуся" планують адаптувати для людей з порушеннями слуху і зору.
Мікеле живе життям звичайного підлітка в сонячній Італії. Одного дня все перевертається з ніг на голову, і він змушений вирушати у далеку подорож до маленького села в Карпатах, де, як виявилось, у нього є дідусь! Перше знайомство відразу пішло не за планом, адже дід виявися тим ще буркотливим стариганем, який не знає жодного слова ані англійською, ані італійською. Та українська Бережниця – не Генуя. Онук планує якнайшвидше повернутись додому, але, схоже, він тут застряг… Стосунки діда й онука перетворюється на битву двох поколінь, але врешті-решт вони обидва дізнаються про велике значення сім'ї та компромісу.
Дебютувавши у серпні цього року у межах Одеського міжнародного кінофестивалю у Чернівцях, "Мій карпатський дідусь" запропонує дуже людську історію, спроможну викликати шквал емоцій, паралелей та алюзій. А головне – думок, які дозволять відчути, що життя – попри все – таки триває…