Про те, які наслідки матимуть учорашні перемовини на євроатлантичну інтеграцію України, "Еспресо.Захід" запитав у народної депутатки, голови Комітету ВР з питань інтеграції України з Євросоюзом Іванни Климпуш-Цинцадзе.
"В України залишаються шанси врешті домогтися закритого неба"
Депутатка наголошує: потрібно розуміти, що члени оборонного альянсу зустрілися насамперед, аби визначитись, як посилити власну оборону і свою спроможність захищатися. У НАТО розуміють можливі загрози, які несе російська війна проти України для Альянсу.
Та паралельно з тим підтримка України також зростає.
"Ми бачимо, що відбувається серйозна трансформація підходу Альянсу до російських варварських дій проти України. І відбувається постійне нарощування підтримки, яку ми маємо від альянсу і від країн-членів НАТО. Ми маємо збільшення військової допомоги, посилення санкційного тиску, продовження взаємодії між членами Альянсу, що ведуть до посилення протидії Росії і збільшення військової допомоги Україні", – наголосила нардепка.
Разом із тим за деякими питанням досягнути поступу, потрібного українцям, не вдалося. Йдеться про "закрите небо" чи надання Альянсом літаків і систем протиповітряної оборони, які можуть допомогти ЗСУ самостійно вирішити питання закритого неба. Климпуш-Цинцадзе, до слова, вірить, що врешті-решт Україна таки "дотисне" партнерів у цьому складному питанні.
Читайте також: Зеленський до НАТО: "Ви можете надати нам 1% від усіх ваших літаків і танків, це дасть вам 100% безпеки"
Окрім того, вона впевнена, що хоча зараз Альянс відкинув пропозицію поляків про миротворчий контингент НАТО в Україні, остаточно від цього сценарію ніхто не відмовився.
"До ідеї миротворців НАТО в Україні можуть іще повернутися. Але ми маємо тиснути, наполягати на тому, що світ (в тому числі й НАТО) не повинні чекати, поки росіяни перейдуть від погроз використання хімічної чи ядерної зброї проти України до дій. Бо тут для нас важлива кожна хвилина. Тому я вважаю, що ця ідея, яка може вирішити чимало проблем, – миротворча місія, яка захищала б гуманітарні коридори й можливість захисту наших цивільних. Її треба втілити в життя, не відтягуючи рішення в часі", – наголосила представниця "Євросолідарності".
"Угорщина, попри свою позицію, другою Білоруссю не стане"
Щодо членства в ЄС, то Климпуш-Цинцадзе вважає, що наполегливість українських політиків, їхній постійний, інтенсивний контакт із парламентаріями тих держав-членів ЄС, які скептично налаштовані до пришвидшеного надання нам кандидатства на членство в організації, обов'язково принесе позитивні плоди.
"Ми повинні робити все для того, щоби досягнути нашої мети якомога швидше. Нашими союзниками насамперед виступають суспільства країн членів Європейського союзу. Там сьогодні є в середньому 70% підтримки нашого членства в ЄС. Тож громадяни можуть і надалі продовжувати тиснути як на свої уряди, так і на свій політикум.
Тому, працюючи з парламентаріями в представницьких демократіях, як виразниками побажань громадян, надаючи їм наші аргументи, ми доб'ємося того, щоби Європейська рада була спроможна ухвалити позитивне для України рішення в якнайшвидшій перспективі.
Ми від парламенту звернулися з листами до керівництва Європарламенту, керівництва Єврокомісії. Продовжуємо працювати, в тому числі нестандартними способами – розмовляємо не лише з нашими візаві-парламентарями, але і з виконавчою владою різних країн та євроінституцій, аби лише отримати це позитивне рішення" – каже Климпуш-Цинцадзе.
Депутатка визнає – в Євросоюзі є країни, які гальмують євроінтеграційні процеси України та не є прихильниками пришвидшеної процедури вступу в ЄС. І це не лише дві країни, названі вчора президентом Зеленським.
"Їх, на жаль, є більше. Крім Німеччини та Угорщини, є ще й Нідерланди, Франція, Бельгія й інші скептично налаштовані країни. Нам потрібно й далі працювати з ними.
Що стосується Німеччини, то там бачимо яскраво виражений так званий "німецький прагматизм". Йдеться про те, що вони нібито не можуть собі дозволити, наприклад, підвищення цін на газ чи на нафту в такому обсязі, який би вдарив по їхніх громадянах. Вони наразі не розуміють – якщо вони цього не зроблять, не відмовляться, наприклад, від російських нафти і газу, то післязавтра їм доведеться мати справу з зовсім іншими ризиками. Їм доведеться мати справ з проблемами безпеки для громадян Німеччини, які нестиме їм Росія", – пояснює ексміністерка євроінтеграції.
Вона наголошує: зараз потрібно переламати результати багаторічної співпраці росіян із політикумом та бізнесовими середовищами як Німеччини, так і Угорщини.
"Я не думаю, що все критично. Угорщина, звісно, не стане ще однією Білоруссю на західному кордоні України. Угорщина є членом Європейського Союзу і НАТО, тому вона насамперед дбатиме про свою безпеку і своє майбутнє.
Зрештою, в угорців був 1956 рік. У них є велика кількість людей, які пам'ятають ці події, радянську інтервенцію. Мені хотілося б, щоб вони нагадали про це панові Орбану, пану Сіярто і всьому їхньому політикуму.
Тому я не впевнена, чи саміт ЄС у Брюсселі став кроком у напрямку інтеграції. Але наша боротьба проти Росії, наша спроможність давати відсіч щодня наближають нас до євроатлантичної інтеграції та наших цілей", – наголосила Климпуш-Цинцадзе.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.