Директор Дому Франка Богдан Тихолоз оприлюднив свої вимоги до наукового співробітника Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Дмитра Дроздовського, якого спіймав на тому, що той видав за власну його наукову працю "Поети-шістдесятники" (Київ-Львів, 2001) та ідеї, викладені в ній, написавши "статтю" "Українське шістдесятництво: розставляючи крапки…". Про це інформує "Еспресо.Захід".
Кандидат філології, літературознавець, автор близько 200 наукових праць Богдан Тихолоз вимагає від Дмитра Дроздовського:
Визнати всі факти плагіату в його працях (як уже виявлені, так і, можливо, ті, про існування яких науковій спільноті ще не відомо) й оприлюднити їх повний перелік із зазначенням джерел усіх запозичень, а відтак офіційно публічно перепросити всіх авторів (живих і мертвих), інтелектуальними здобутками яких він скористався в неприпустимий з погляду академічної доброчесності спосіб.
Добровільно вийти з усіх експертних, консультаційних, учених, науково-методичних, художніх рад і редакційних колегій, членство в яких особи із заплямованою діловою репутацією може негативно позначитися на публічному реноме відповідних інституцій (власноручні заяви про це оприлюднити у вигляді скан-копій).
Відмовитися від спроб захистити докторську дисертацію в Україні чи за кордоном усупереч стандартам академічної етики, які унеможливлюють здобуття високих академічних звань і ступенів особами, які будь-коли заплямували свою наукову репутацію плагіатом.
А також – як матеріальну компенсацію завданої Богданові Тихолозу моральної шкоди, спричиненої плагіатом, перерахувати 100 тисяч гривень на благодійний рахунок Дому Франка – як доброчинний внесок на культурно-просвітницькі й науково-дослідні ініціативи Музею.
Термін виконання вимог, який озвучив науковець, – до 15 лютого 2022 року.
Оскільки ці вимоги видаються "місією нездійсненною" в українських реаліях стосовно людей певного штибу, ми попросили Богдана Тихолоза прокоментувати і власні вимоги, і подальші кроки.
"Я вірю в правду, – сказав Богдан Тихолоз. – І вірю в те, що час дорослішати. А відтак не сподіватися, що колись ця правда сама до нас прийде, а докладати конкретних зусиль, щоб це сталося, говорити прямо, чого прагнемо. Мені особисто від пана Дроздовського нічого не потрібно. Моя самооцінка від плагіату не постраждала. Мій фінансовий добробут не залежить від того, що там зробить пан Дроздовський, а тільки від того, наскільки активно і плідно я сам працюю. Однак якщо він чоловік, який відповідає за свою поведінку і за свої вчинки, то має нарешті відреагувати, а не бавитися в хованки. Бо станом на цей момент жодного контакту між нами не було. Я визначив термін і не чекатиму більше, бо бачу, що зі мною бавляться. А я вже в іншому віці перебуваю, щоб бавитися. Якщо мої вимоги не будуть виконані, я певен, що ця резонансна справа отримає розгляд у суді. Вона вже викликала інтерес юристів, яких цікавить цей правовий кейс. Мені здається, що якщо ми йдемо до цивілізованого європейського світу, то маємо бодай пробувати себе відстоювати. Можливо, на цьому прикладі ми доведемо, що це можливо. А отже, вселимо віру в тих чесних трудівників науки та культури, які звикли, що в питаннях інтелектуальної власності вони постійно загрожені й об них просто витирають ноги такі, як пан Дроздовський. А я на цьому прикладі хочу показати, що працівники науки і культури – це не якісь беззубі затравлені щенята в куті, а люди, які мають свою позицію і готові її обороняти. І я це робитиму".
Читайте також: Знову плагіат. Директора Дому Франка обікрав науковець-літератор
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.