Старші люди потребують захисту, оскільки вони піддаються насильству, опиняються за межею бідності, часто змушені доживати своє життя не в рідній хаті, а в геріатричних пансіонатах чи хоспісах. Еспресо.Захід поспілкувався з волонтеркою, яка часто відвідує самотніх літніх людей. Вона каже, що найбільше, чого старенькі потребують у цьому віці, мешкаючи не вдома, – спілкування з психологом.
Однак це не означає, що на побутовому рівні все гаразд. Радше навпаки. У деяких хоспісах умови перебування подекуди справді жахають.
Волонтерка Уляна Флишко каже, що державі варто було б більше уваги приділяти покинутим літнім людям.
"Перший заклад, який ми відвідали з волонтерами торік взимку, – Угнівський хоспіс на Сокальщині. Привезли велику допомогу для них у вигляді речей першої необхідності , продуктів. Люди тоді дуже масово відгукнулись на такий запит. Те, що там потрібно завжди, – це підгузники, пеленки й засоби гігієни. Хоспіси – це зазвчиай ті заклади, куди поміщають людей або одиноких, або тих, які мають родичів, але ті не можуть доглядати за старшими людьми. Вони там доживають віку. Перебування людей у цих закладах здебільшого дуже сумне. Сума фінансування станом на минулий рік в угнівському хоспісі становила 18 гривень 50 копійок на добу. Тоді там було 26 осіб. Хтось із них міг ходити, хтось був прикутий до ліжка".
Натомість у геріатричних пансіонатах, кажуть чиновники – ситуація краща. Умови перебування у трьох пансіонатах Львівщини – Львівському , Великомостівському та Підбузькому – в межах норми. Пів тисячі стареньких, які тут мешкають, мають повноцінне харчування й лікування, переконує директор департаменту соціальної політики Віктор Степанюк. Він озвучив приблизні суми, які зараз витрачають на потреби літніх людей у будинках престарілих.
"Фінансування йде з обласного бюджету. На людину з харчуванням і разом з спецфондом – приблизно 70 гривень у день. Медикаменти – 8 гривень у день. Їх забезпечують усіма необхідними речами першої необхідності.
Стосовно умов, то потрібно розуміти, що це комунальні заклади. І, звичайно, там не є умови приватного пансіонату чи готелю. Але з огляду на ті можливості, які має обласний бюджет, гадаю, що там нормальні умови перебування", – підсумував Віктор Степанюк.
Та, крім умов перебування, є ще й інша складова – моральна. Деяким людям складно змиритися з перебуванням у таких закладах.
"Коли ми востаннє були в Угнівському хоспісі, то бачили там бабусю, яка колись працювала медсестрою на Сокальщині. Спочатку вона ні з ким не хотіла говорити, але згодом поділилася своїми переживаннями, що їй у першу чергу дуже важко морально. Вона все життя надавала допомогу людям, а на старість опинилася в таких умовах. Немає нікого з близьких чи рідних. Окрім працівників хоспісу, їй ніхто не допомагає.
Серед них дуже багато хворих людей, у тому числі невиліковно хворих, і їм дуже важко морально. Вони знають, що покинуті.
Часто є й такі випадки, що родичі відмовляються від цих людей або родини просто немає. А от у Рава-Руській у хоспісі живе подружжя, яке має дітей, але діти до них не зголошуються.
Я закликаю психологів, які зголосилися б на волонтерських засадах приїжджати до людей похилого віку й розмовляти з ним. Їм дуже потрібна така допомога", – розповідає Уляна Флишко.
Волонтерка каже, що вони були у різних закладах. У деяких умови кращі, а є дуже погані. Важливо, на її думку, привести до ладу старі приміщення. Бо косметичного ремонту недостатньо – потрібно робити капітальний ремонт.
"Запам’ятався Міженецький хоспіс у Старосамбірському районі. У маленьких кімнатах, де люди здебільшого були лежачі, на стінах грибок. Бабусі, яка була все життя лікарем чи вчителем, доживати на старість у таких умовах – плачевна картина".
Окрім хоспісів і будинків перестарілих, літніх людей, яким бракує захисту, житла і їжі, є багато й на вулицях міста. Їх щоп'ятниці годують за кошти благодійників біля Порохової вежі. також роздають їжу при храмах Львова. Втім є одна умова – приходити треба тверезим.
За даними досліджень, представлених на 89-му пленарному засіданні Організації Об’єднаних Націй, "частка людей у віці 60 або більше років у всій чисельності населення світу становитиме до 2050 року понад 20 відсотків".
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.