Офіційно на державному рівні це свято почали відзначати у 1999 році. Традицією свята є утворення живих ланцюгів. Однак історичні коріння свята сягають значно давніших періодів.
"Еспресо.Захід" розповість вам про історію цього свята.
Сама ідея соборності, об'єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві, має вже понад 900 років, відколи Київ почав поступово втрачати своє звання столиці Русі. Однак згодом, цю ідею було переосмислено і трансформована під нові реалії. Зокрема, українські гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик займалися практичним її втіленням. У ХІХ-ХХ століттях коли землі українців були розшматовані сусідніми державами, то почалася інтелектуальна праця по цьому питанню і багато істориків, політиків, громадських та церковних діячів почали аргументовано доводити, чому українцям варто жити в одній державі під владою давньої столиці – Києва.
У результаті ухвалення III-го Універсалу Української Центральної Ради 7 листопада 1917 року була проголошена Українська Народна Республіка. У жовтні 1918 року у Львові представники західноукраїнських політичних партій створили Українську Національну Раду, а 19 жовтня того ж року було проголошено утворення Західноукраїнської Народної Республіки. Відтоді між урядами УНР і ЗУНР велися переговори про втілення ідеї соборності. 1 грудня 1918 р. у Фастові був підписаний "Передвступний договір" про об'єднання УНР і ЗУНР, у якому було заявлено про непохитний намір в найкоротший строк створити єдину державу. 3 січня 1919 року Українська Національна Рада Західноукраїнської Народної Республіки у місті Станіславі схвалила закон про об'єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Наддніпрянською Українською Народною Республікою в Народну Республіку. 21 січня 1919 року в Хусті Всенародні збори ухвалили приєднати до Української Народної Республіки Закарпаття.
Вже наступного дня, 22 січня, у Києві на Софійській площі відбулися урочисті збори, на яких був проголошений Акт Злуки (об'єднання) українських земель, засвідчений Універсалом про об'єднання УНР і ЗУНР в єдину Велику Україну. Член Директорії Федір Швець урочисто зачитав Універсал Директорії:
"…Віднині во єдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України — Галичина, Буковина, Закарпаття і Наддніпрянська Україна. Здійснилися віковічні мрії, для яких жили і за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна республіка. Віднині український народ увільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної, незалежної української держави, на добро і щастя українського народу".
Цей день, 22 січня, був обраний не випадково, адже на рік раніше саме 22 січня 1918 року був прийнятий IV Універсалу УЦР, яким проголошувалася повна незалежність УНР. Тобто таким символічним вибором дати політики хотіли наголосити, що Україна незалежна, вільна, об’єднана та соборна.
Таким чином було втілено вікову мрію багатьох українців – жити в одній незалежній українській державі. Об'єднання українських земель відбулося юридично та політично. Проте повноцінного державного об'єднання так і не сталося. Адже воєнні катастрофи 1919-1920 років повністю нівелювали здобутки української революції.
Більше про це свято можна почитати тут.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.