Ігор Калинець народився 9 липня 1939 року у м. Ходорові на Львівщині, у родині, де ретельно зберігалися українські національні традиції. У дитинстві був свідком масових репресій комуністичного режиму в Західній Україні. Зі шкільних років читав заборонених українських письменників.
Читайте також: Ігоря Калинця нагородили міжнародною медаллю Івана Мазепи
У 1956 року закінчив середню школу й вступив до Львівського університету імені Івана Франка. Зaкінчивши філoлoгічний фaкультет Львівськoгo унівеpситету 1961 poку, пpaцювaв в oблaснoму apхіві.
У січні 1972 року, в період масових арештів в Україні, була заарештована дружина Ігоря Калинця – Ірина Стасів-Калинець. 11 серпня 1972 року заарештовано й самого поета, після чого КДБ намагався схилити його до співпраці або прилюдного каяття, пообіцявши за це звільнити дружину і дати йому спокій. За свою громадянську позицію 1972 року Ігор Калинець отримав шість років суворих таборів і три роки заслання, які відбув на Північному Уралі і в Забайкаллі. В ув'язненні поет працював токарем і кочегаром. На волю вийшов 1981 року. А реабілітували Ігоря, як і багатьох, лише 1990-го. Після повернення із заслання був редактором журналу львівського обласного відділу Фонду культури.
З 1987 року починає відігравати провідну роль у пробудженні вільного культурного і громадського життя Львова. Він і його дружина організовують масові акції пам’яті забороненого за комуністичного режиму видатного поета Богдана-Ігоря Антонича, а також пам’яті композитора Василя Барвінського, в’язня сталінських таборів. Бере участь у виданні неофіційного культурологічного журналу ʺЄвшан-зілляʺ, у створенні Товариства української мови імені Т. Шевченка.
Займається поет і перекладами художньої літератури, зокрема з польської мови. За визначні заслуги в утвердженні національної ідеї, широку пропаганду українського слова 2005 року відомому поетові та громадському діячеві Ігореві Калинцю було присвоєно звання почесного громадянина Львова.
Один із дослідників поезії Калинця Данило Гузар-Струк у передмові до ʺНевольничої музиʺ виокремлює ʺтри головні течіїʺ в його поезії: ʺоспівування культури, любовне прагнення та суспільний протестʺ. Висока культура поетичного мислення й мовлення, любов до текстових стилізацій, надзвичайна формальна винахідливість притаманні Калинцю упродовж усього його творчого розвитку, а такі риси як ерудиція, іронічність, шляхетність у поводженні зі словообразом роблять цю поезію без перебільшення видатним явищем.
Матеріал створений на основі даних з вікіпедії.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку