Чи дійсно ведмеді українських Карпат вегетаріанці й дуже люблять мед
На Прикарпатті стався унікальний випадок: група ведмедів знищила пасіку з 30 вуликів із медом.
Хоча щороку в українських Карпатах фіксують десятки випадків, коли ведмеді пробираються до пасік, однак майже завжди звірі знищують лише частину вуликів, щоб згодом повернутися. Однак у селі Ілемня (Рожнятівський район, Івано-Франківська область) сталася зовсім інша історія. Усі 30 вуликів були знищені за один раз!
Фото: Віктор Іванів, Брошнівський ЛГ
Фото: Галка
Відомий львівський зоолог і полярник, кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології Львівського національного університету ім. І. Франка, член команди WWF-Україна Ігор Дикий розповів "Еспресо.Захід" про раціон і поводження ведмедів, а також про споконвічний конфлікт між людиною і хижаками та як знайти між нами баланс.
Фото: Ігор Дикий
Читайте також: Зимувати в Антарктиді – це чітко розуміти, що маєш сенс життя, – львівський полярник Ігор Дикий
Пане Ігорю, чому так сталося, що всі 30 вуликів були знищені? Чи дійсно це унікальний випадок?
Стався нетиповий випадок, бо вперше зафіксували такий масштаб – одразу 30 вуликів розтрощено, а це 30 бджолиних сімей! Припускаю, що то була самка з двома малими ведмедями. Імовірно, один із малих – підліток, так званий пестун, який ще тримається біля мами. А інший – мале ведмежа, якому близько року.
Ця пасіка належить лісгоспу. Розташована за 9 км від села, фактично в лісі. Бджіл там тримають, бо поряд ростуть медоносні рослини. Раніше ведмеді туди не заходили. Це вперше добралися. Тому й пасіку ніяк спеціально не охороняли. Вона була огороджена звичайним дерев’яним парканом, але для ведмедів це не перешкода, коли вони чують смачний їм запах.
Такі ситуації трапляються по всіх Карпатах, у всіх областях. Але з року в рік стаються по-різному. Переважно випадки частішають під осінь, коли ведмеді нагулюють собі жир перед зимовим сном. Тому зараз вони можуть частіше заходити у фруктові сади, на території, де їх манить їжа.
Ведмедів цікавить не стільки мед, скільки рамки з личинками
Чи правда, що для ведмедів мед – це їхній своєрідний "наркотик"?
Так, мед для ведмедя – це як для нас дуже смачний десерт, від якого важко відмовитися. Вони люблять солодке. Мед не є їхній основним продуктом живлення, але запах меду їх вабить. Тому справді мед – це для них "наркотик", як для кабанів жолуді чи для дітей шоколад.
Однак важливо відзначити, що ведмедів цікавить не стільки сам мед, скільки рамки з личинками, які бджоли відкладають. Там є багато білку, тому вони виїдають личинок із цих рамок. Часто вони не з’їдають усе за порядком, а виїдають по частинах. Трапляються цікаві випадки. Пасічники розповідали мені історії, коли ведмеді дуже "культурно" відкривали вулики, не розбиваючи їх, а витягуючи ці рамки з медом, наче людина. Спершу думали, що то дійсно людина зробила, але сліди й екскременти засвідчували, що це був ведмідь. Кожна тварина індивідуальна. Як і люди, вони мають різні характери. Тому й виходить, що одним ведмедям достатньо одного-двох вуликів, а іншим треба всі тридцять.
80% раціону карпатських ведмедів – рослинні корми
Фото: mapme.club
За нашими власними дослідженнями, 80% харчів ведмедів в українських Карпатах становлять рослинні корми. Грубо кажучи, бурий ведмідь у нас вегетаріанець. Лише 20% його їжі – це м'ясо. І то ведмеді їдять м'ясо сезонно, коли осінь-зима, чи навесні лежить сніг і клишоногі не можуть знайти рослин та ягід. Тоді голод стимулює нападати на тварин, в основному – на кабанів.
Як уберегти пасіки від ведмедів?
Працюємо з WWF-Україна не лише над охороною хижаків, але над вирішенням конфлікту між людьми та хижаками. З одного боку, треба охороняти хижаків, але з іншого боку – маємо якось співжити з ними. Найперше треба зрозуміти, що тварина на своїй території. Вони не розрізняють, чи то дикі бджоли, чи чиїсь свійські. Хижак хоче їсти. Щоб запобігти конфліктам, цього року провели декілька семінарів із фермерами. Ми роздали 29 електропастухів вівчарам і пасічникам, які мали конфлікти з диким тваринами. Бо звірі часто повторюють свої дії і приходять знову на ті самі місця, де вівчарі випасають свою худобу.
Електропастух – це європейська практика, її використовують у Швейцарії та багатьох інших країнах. Для пересічних людей це може бути не дешевим задоволенням, бо в середньому вони коштують 30 тис. грн. Ті електропастухи, які ми роздали безоплатно в оренду вівчарам, ми отримали за грантові кошти.
Електропастухи запобігають конфліктам між людьми й ведмедями
Фото: WWF-Україна
Чим корисний електропастух?
Часто буває так: коли люди дізнаються, що біля них водиться якийсь дикий звір, то включається страх, агресія, і вони шукають смертельний метод, щоб позбутися тварини. Це або капкани, або рушниця, або якісь отрути… Однак смерть кожного ведмедя чи рисі, чи навіть вовка – це непоправна втрата для екосистеми Карпат. Електропастух дозволяє рятувати їхні життя. По суті, електропастух – це переносний генератор і котушка дроту. Від акумулятора, який заряджається сонячною енергією, йдуть дроти на стрічки, якими огороджують територію. Якщо вівчар пасе худобу, то може переставляти цього електропастуха з місця на місце, огороджуючи територію такими спеціальними пластиковими кілками. Їх розставляють рівномірно на відстані двох метрів, потім обкручують смужкою в кілька рядів. Далі до конструкції під'єднують напругу – і все. Удар струму не смертельний, але потужний і шоковий, він відлякує хижаків. Бо один раз тварини відчують його, і в них виробляється умовний рефлекс – більше туди не полізуть. Тому електропастухи ефективні й запобігають конфліктам. Я порівнюю це з хворобою: краще зробити профілактику, ніж захворіти й думати, як лікуватися.
Люди самі винуватці нападів ведмедів
Фото: WWF-Україна
Чи часто в Карпатах ведмеді нападають на людей?
Це дуже обережна тема. Коли такі випадки стаються, то в людей включається буря емоцій проти хижаків, а з цим треба бути обережним. Траплялися випадки нападів, але смертельні востаннє були на початку 2000-х. Коли всі ці випадки проаналізували, то практично завжди був один і той самий висновок: люди самі провокують напад. Часто люди просто не знають, як їм поводитися. Для прикладу, коли зустріли самку з ведмежатами, то треба відразу залишити місце зустрічі, а не йти підгодовувати їх чи фотографувати. Ведмедиці можуть розцінювати вас як загрозу для свого потомства. Це класика. Навіть коли бачите самку кабана з малими, то теж варто триматись осторонь, бо вона може кинутися захищати потомство.
Інші випадки, через які були напади, – це коли людина підходила до здобичі ведмедів. Зокрема, знаходила їхню здобич, наприклад, впольованого оленя, і пробувала забрати його роги. Ведмідь завжди пильнує свою здобич і перебуває десь неподалік. Це таке саме, як у чужого собаки спробувати забрати миску з їжею. Логічно, що як мінімум руки у вас будуть покусані.
Коли заблукали в хащах – співайте, голосно розмовляйте
Фото: Ігор Дикий
Як уникнути зустрічі з ведмедями в горах?
Щоб не зустріти ведмедя, по-перше, не варто заходити в глухі хащі далеко від людей. Бо там може ховатися клишоногий. Переважно ведмеді тримаються і годуються на ожинниках, малинниках, десь у нетрях. А люди часто теж ходять збирати ягоди.
Коли ж людина заблукала в хащах, треба шумно поводитися. Голосно розмовляти чи співати, щоб вас було максимально чутно. Ведмідь не нападе, бо він так само боїться вас, як і ви його. Хіба, якщо це хвора, поранена тварина чи хворий на сказ – тоді так, але це дуже мала ймовірність. Тому, коли ви будете шуміти, ведмідь вас почує і обійде раніше, ніж ви на нього натрапите.
Одна з актуальних проблем Карпат – це стихійні сміттєзвалища. Біля сіл викидають сміття, продукти, різні рештки. Часом туристи також це роблять. Тварини швидко звикають до годівлі на сміттєзвалищах, і це стає проблемою. Вони знають, що там, де людина, буде корм, буде їжа у вільному доступі, і тому йдуть до людей. Такі конфліктні ситуації вже є в Румунії, коли ведмедів умисне підгодовують. Цього категорично не можна робити. Не треба робити стихійних звалищ, бо тварини звикають і починають ближче підходити до людських поселень. Дика тварина має живитися в лісі.
Ніхто точно не знає, скільки ведмедів в українських Карпатах
Фото: mukachevo.net
Скільки зараз ведмедів живе в українських Карпатах?
Приблизно понад 300 особин. Точно сказати важко, немає достовірної інформації. Ми саме тим і займаємося, намагаємося провести фахові дослідження популяції ведмедя в українських Карпатах. Розробляємо методику, щоб не було подвійних обліків. Бо є така проблема, що подають недостовірні дані. До України ведмеді проникають з боку Румунії, Словаччини і Польщі. Для диких тварини немає кордонів, тому немає поняття "польський" ведмідь, чи "український", чи "румунський". Є просто територія Карпат і популяція бурих ведмедів, які можуть переходити по хребтах куди завгодно. Коли польські дослідники поставили на ведмедя GPS-нашийник, то побачили його маршрут. Так ось, цей ведмідь, якого звали Іво, зайшов з Польщі на територію Словаччини, далі до Угорщини, потім повернувся через Словаччину і потрапив в Україну. Тобто пройшов чотири країни, всюди залишив свої сліди. А при підрахунку вже стало чотири ведмеді. На території України він пройшов три області і п’ять районів. У кожному районі є або заповідник, або національні парки, мисливські угіддя, і там, звісно, є лісники. Вони теж проводять облік звіра, і реєструють, що в кожного на території був ведмідь. Тобто ще плюс п’ять ведмедів. Тому й виходить, що у статистиці з одного ведмедя може стати цілих десять. Дуже складно правильно підрахувати всіх ведмедів по слідах.
Тварини змінюються так само, як і люди. Частина тварин, які не змогли пристосуватися до сучасних умов, стали жертвами браконьєрів, бо не навчилися добре маскуватися чи бути обережними. А частина пристосувалася до таких антропогенного навантаження. Зараз у мережі багато відео туристів, які мандрували по румунським Карпатам і бачили там ведмедів-"прохачів". Їдуть машиною і на відстані 5 км нараховують 5-6 таких ведмедів. Вони стоять біля дороги і чекають, коли їм з авто кинуть їжу. А це неприпустимо. Ведмеді лінуються шукати їсти і просто стоять біля туристичної траси, випрошують в людей харчі. Очікують на підгодівлю, наче лебеді на водоймах. Це проблема. Для прикладу, їхатиме велосипедист, ведмідь чекатиме, що йому він повинен щось кинути. Почне за ним бігти, переслідувати. А це вже може мати непередбачувані наслідки для людини. Ці ведмеді-прохачі можуть і до нас прийти, бо для них немає кордонів. Така підгодівля гарно виглядає на відео, але є неприпустимою, дуже небезпечною і має багато негативних наслідків.
Читайте також: "В Карпатах, імовірно, існує окрема субпопуляція ведмедя бурого", - WWF-Україна
WWF-Україна проводить семінари з вівчарами та пасічниками
Фото: mukachevo.net
Тому й важлива просвітницька робота серед місцевого населення?
Так, ми проводили семінари WWF-Україна з вівчарами та пасічниками. Були на Закарпатті та на Прикарпатті. Створили спеціальні інформаційні стенди, які вже передали в заповідники та національні парки та лісгоспи. На них інформація, як людині правильно поводитися, зустрівши ведмедя. Головне – не панікувати, намагатися не робити різких рухів. Якщо ведмідь не помітив людину, краще негайно піти з цього місця. Якщо помітив і починає переслідувати, то треба скинути з себе якийсь елемент одягу чи сумку, щоб його відволікти. Ведмідь зупиниться, щоб принюхатися до цього предмета, і в людини буде час відійти чи сховатися. Не можна підходити близько до тварини, не треба намагатися робити фотографії, адже спалах може спровокувати ведмедя.
Ведмідь – це одна з тих тварин, яка є найбільш непередбачуваною у своїй поведінці. Навіть у цирках дресирувальникам найважче було працювати з ведмедями. Бо в них із міміки не зрозуміло, що коїться в їхній голові. Якщо тигри та леви візуально показують свою агресію і можна передбачити, що тварині щось не подобається, то у ведмедя це може бути моментально, блискавична реакція. Коли клишоногий спокійний і виглядає, наче іграшковий ведмедик, а тут раптом раз – і може накинутися на людину через якийсь неприємний запах чи незрозумілий рух.
Ведмеді – санітари лісу
Фото: Укрінформ
Ведмеді у Червоній книзі?
Так, ведмеді та рисі занесені до списку Червоної книги України. Тому важливо знайти баланс між місцевим населенням і вирішити цей конфлікт хижак-людина, щоб їх зберегти.
Ведмеді живуть у своєму середовищі. Фактично, це їхній ліс. Людина ж прийшла й заселила ці території. Треба намагатися знайти гармонію, співжиття. Бо які ж Карпати без ведмедя, рисі чи вовків? Це вже не ліс, а парк. Будь-яка екосистема повноцінна, коли функціонує харчова піраміда і на її вершині розміщений великий хижак. Основна мета хижаків у природі – це відбраковувати хворих тварин. Фактично, вони санітару лісу. Хижак не вб’є здорову тварину. Зазвичай хижак полює на тварину, яка є хвора чи має якісь дефекти і її простіше спіймати. Це природний відбір. Ведмеді – також "парасольковий" вид. Умовна назва, яка пояснює, що вони своєю діяльністю сприяють біорізноманіттю фауни і флори. Ведмеді багато їдять горіхів і різних ягід, плодів та розносять їхнє насіння на великі території. Вчені проводили дослідження, які показали, що з одного випорожнення ведмедя можуть прорости тисячі кущів і дерев Тому ведмідь – дуже корисний і є ключовим видом в екосистемі Карпат.
- Нагадаємо, у ведмежому притулку "Домажир" ведмеді готуються до зимового сну
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку
- Актуальне
- Важливе