Про це у соцмережах повідомили рідні та друзі Тараса Мельника, передає "Еспресо.Захід".
"Мій улюблений дядько Тарас Мельник! Дякую вам за ваш тонкий талант, за гумор, за натхнення, за те, що підтримували мене у важкі хвилини мого життя. Я пам'ятаю, як стежила за вашими руками на клавішах фортепіано, а ви сміялися і казали, "Танцюй, Наталочко". Поруч із вами, я завжди відчувала свободу, і я понесу це почуття далі. Коли-небудь, ми знову зустрінемося, і вип'ємо вина, і горітимуть свічки в будинку, і у вікнах буде казкова, українська ніч, і смерті не буде, будемо тільки ми. Rest in power", - написала племінниця Наталія Антонова.
Дочка Тараса Мельника, Соломія, написала, що батько помер через ковід:
"Тарас Мельник – батько фестивалю «Червона Рута», патріот, ідеолог, музикознавець, піаніст вищого класу, борець за вільну та незалежну Україну, дисидент вищого ґатунку! Пішов тато… В день Соборності України!!! Ковід прийшов по нього, взяв його за руку і повів за собою у засвіти… Я думаю, що ми нізвідки не приходимо і нікуди не щезаємо… Я думаю, що ми як квіти проростаємо з землі, в‘янемо,а потім на тому ж місці знов виростають нові квіти…Невимовно потужна постать… Хочу бути як він! Хочу нести цей вогонь далі! Люблю татко!".
Раніше Соломія Мельник написала, що Тарасу Мельнику потрібні гроші на лікування:
"Сьогодні, 17-го січня народився мій тато і сьогодні ж він народивя вдруге – після перенесеної операції в наслідок ускладнень від Covіd-19, тяжкий перебіг якого триває вже більше місяця! Стан складний, але не безнадійний! Наразі він знаходиться у міській лікарні м. Ужгород в ковідному відділенні!"
Відомий громадський діяч Олександр Доній написав, що "пішов ще один титан української культури":
"Тарас Мельник був саме титаном. Нині б здається дивним, що музичний фестиваль може стати поштовхом до Незалежності цілої країни. Та це об'єктивний факт. Фестиваль "Червона рута" у Чернівцях 1989 року надихав нас не лише слухати українську музику (а там відбувся фантастичний культурний вибух. Учасники тодішньої "Червоної Рути" надовго, а дехто і досі стали і є провідною частиною української сучасної музики), фестиваль надихав нас(тодішню молодь) до боротьби. І, звісно та "Червона рута" не могла обійтися без "Ще не вмерла Україна"-гімну спротиву і гімну боротьби. І за всім тим стояв зокрема Тарас Мельник. Не лише він(ціло гроно особистостей робили той фест), та він у першу чергу".
Популярний український скрипаль Кирило Стеценко, співзасновник фестивалю "Червона рута" написав, що Тарас Мельник був "архангелом питомих українських цінностей, вічним революціонером, покликаним до культурної модернізації України":
"Розмаїття його обдарованості вражає – композитор і музиколог (учень Мирослава Скорика), фольклорист і етнолог (аспірант Московської консерваторії), аванґардовий джазовий піаніст і учасник рок-гурту "Еней", дослідник звичаєвої педагогіки українців та співзасновник культового дитячого фольклорного театру "Дай Боже!". Його принципова патріотична позиція не пройшла повз увагу КДБ. Студента Тараса Мельника виключають з Київської консерваторії та "влаштувують" на завод автоматів. Не піддавшись на спокушання та залякування він з однодумцями напрацьовує концепцію конкурсного фестивалю сучасної української пісні. Фестиваль розглядається як інструмент психологічного єднання українців на основі новітньої української масової культури. Гостре розчарування недалекоглядною культурно-інформаційною політикою в період незалежності призводить до тривалої творчої депресії та відчуття безперспективності. Впродовж останніх років він досліджує українську звичаєву педагогіку, сподіваючись актуалізувати прадавні соціальні механізми задля морального зцілення нації. Попри титанічні зусилля дружини, доньки, лікарів та друзів хвороба не відступила. Його серце перестало битися в Києві о 10:05, в День Соборності України. Переконаний, ім'я Тараса Мельника назавжди увійде в історію України, як постать НАЦІОНАЛЬНОГО КУЛЬТУРНОГО ГЕРОЯ".
Довідково. Тарас Мельник (17.01.1954 - 22.01.2022) - відомий український музикознавець, беззмінний директор фестивалю «Червона Рута», мешканець м. Києва. В 1989 році, разом з Кирилом Стеценком та іншими товаришами зумів організувати та провести у м. Чернівцях перший фестиваль україномовної музики "Червона Рута". Кавалер ордену «За заслуги» III ступеня. Нагороджений за вагомий особистий внесок у розвиток українського музичного мистецтва, високий професіоналізм та з нагоди 20-ї річниці проведення першого Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та популярної музики "Червона рута".
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.