Цьогоріч українці вперше відзначають всеукраїнський День відповідальності людини, водночас вшановуючи пам’ять видатної особистості, автора "Декларації відповідальності людини" Богдана Дмитровича Гаврилишина.
Він був серед співзасновників світового економічного форуму в Давосі, зробив блискучу економічну кар’єру, був почесним доктором у семи університетах Канади, закінчив MBAу Женеві, де очолював Міжнародний інститут менеджменту. Пан Гаврилишин став членом відомого світового форуму вчених – Римського клубу, а після здобуття Україною незалежності намагався допомогти українцям, працював радником президентів, прем’єрів і голів Верховної Ради, а також заснував тут низку неурядових організацій.
"Еспресо.Захід" зробив добірку думок Богдана Гаврилишина і заохочує всіх українців до відповідального життя.
12 мотивуючих цитат Богдана Гаврилишина
Кожен громадянин, громадянка, які знають українську мову, а це переважна більшість населення, особливо молоде покоління, повинні ПОЧИНАТИ РОЗМОВУ БУДЬ-ДЕ, БУДЬ З КИМ, БАЙДУЖЕ ПРО ЩО УКРАЇНСЬКОЮ. Тоді їхні співрозмовники будуть відповідати українською і, як показує мій досвід, робитимуть це радо, навіть з усмішкою. Таким чином ми звільнимо самих себе від застарілих стереотипів, спілкуватися українською мовою стане для всіх нормально і легітимно.
Коли вчишся, найважливіше засвоїти хоча б дві різні галузі. Вузькі спеціалісти необхідні, але люди, які усвідомлюють межі якої-небудь діяльності, які можуть подивитися на ситуацію, проблему, виклики з двох, а ще краще – з кількох сторін знання, багато мудріші й можуть приймати кращі рішення.
Допомогти реалізовувати рішення – це важливо, але значно важливіше – навчити людей вирішувати самостійно, як виконувати поставлене перед ними завдання. Вони будуть більш зацікавлені, творчі, віддані.
Варто ставити себе на місце інших людей, особливо коли вони з інших країн, цивілізацій. Треба намагатися зрозуміти, чому вони вірять у те, в що вірять, і діють так, як діють.
Працюючи в науці, в бізнесі, політиці, соціальній сфері, ми повинні обирати ті види діяльності, в яких наші знання, досвід, особисте ставлення поєднуються і дають значний ефект у створенні нового й корисного.
Підтримуй своє здоров’я в якнайкращому стані, щоб не обтяжувати суспільство витратами на твоє лікування.
Просування у нашому особистісному розвитку йде від знання до розуміння і врешті до мудрості. І саме завдяки мудрості ми можемо розвиватися, вчитись мистецтва життя. Ключовими елементами цього мистецтва є здатність суміщати те, що ми хочемо, з тим, що можемо, роботу й сім’ю, раціональне й емоційне в нас, особисті досягнення і вплив на життя людей поряд з нами з метою зробити його кращим, повнішим і щасливішим. Мистецтво життя — це пошук гармонії, уникання конфліктів – внутрішніх і з іншими. Вчитися, мріяти, діяти. З ентузіазмом, оптимізмом, захопленням.
Якщо ти мрієш про банальні речі, то їх і матимеш, будеш ефективним, але лише в банальних речах.
Треба інколи мати трохи щастя. Треба бути в доброму місці в добрий час. Складно, непередбачувано? А знаєте, я думаю, що щастя можна викликати, що його можна спровокувати. Усе просто – для цього треба справді буйно мріяти! Не треба починати з якихось бізнес-планів, стратегій. Усе це змушує мислити у певних рамках. Мрійте собі сміливо! І ще одна передумова успіху – це цікавість. Треба вчитися увесь час. І третє – слід мати якісь ясні, чисті принципи поведінки. Треба вибрати для себе певний спосіб, розуміти, що важливе для вас і чого ви хочете досягнути. Треба мати власну візію і ясне бачення. Треба бути чесним, говорити правду. І лише правду. Якщо не виходить, то треба просто уникати казати правду (хоча це буває боляче), але ніколи не брехати, не казати неправду. Треба вміти давати натхнення іншим, вміти їх запалити і мобілізувати.
Ми [українці] могли би багато чого зробити для світу, бо він загалом хворий. Недуга – це коли людина не має жодної духовної цінності. Збереглися тільки матеріальні. А ми не такі.
Я всім це повторюю: починайте з великих мрій! Думайте не тільки про те, які наступні капці купити! Вірте у свої сили – вирішите щось зробити, то навчитеся і зробите. Але найперше – мрія!
Обов’язки людини:
до сім’ї:
бережи культурну спадщину своїх предків;
стався до батьків із любов’ю та повагою, за потреби допомагай їм;
стався до братів і сестер, як до найкращих друзів.
батьків до дітей:
люби своїх дітей, виховуй у них етичні та моральні цінності;
сприяй їхній освіті та розвитку їхніх талантів й особистостей, виховуй їх як вільних людей.
до суспільства:
допомагай суспільству бути ефективним у наданні таких послуг, як початкова освіта, охорона здоров’я, соціальні послуги;
сприяй добробуту всіх членів суспільства;
зберігаючи свою ідентичність, будь свідомою частиною всієї світової спільноти.
до довкілля:
економно та розумно використовуй усі ресурси, уникай забруднення біосфери;
допомагай зберегти біологічне та зоологічне різноманіття.
до країни:
будь законослухняним;
допомагай своїй країні в рамках власних можливостей підтримувати пріоритет загального блага: повної політичної свободи, адекватного рівня економічного добробуту для всього населення, соціальної справедливості, здорового довкілля.
до майбутніх поколінь:
залиш навколишнє середовище в кращому стані, ніж отримав: зі збільшеним культурним спадком, цінностями, щоб уможливити майбутні покоління бути більш ефективними в політичній, економічній, соціальній, культурній сферах суспільства.
до світу:
будь толерантним та стався з повагою до всіх рас, етнічних груп, релігій, мов, звичаїв;
вивчай різні мови та хоча б базові речі про інші цивілізації;
сприяй розумінню різних культур, їхніх цінностей для мирної співпраці та чесної торгівлі.