У ЛКП "Зелене місто", прозвітували, що упродовж вихідних на міську станцію компостування надійшло 86 тонн гілля, яке доправили комунальні служби за наслідками негоди.
Утім, це лише початок глобальних проблем, які чекають не лише на львів’ян, а й на всіх інших мешканців сусідніх країн. Ще більші незручності можуть чекати через 20-30 років, коли температура на Землі збільшиться ще на 4 градуси. Тоді вийти з власної домівки буде справжнім випробуванням, переконані екологи. Далі у матеріалі "Еспресо.Захід" - про те, як вберегтись від природних катаклізмів, і що зможе зробити кожен з нас, аби вже в найближчі роки не стати заручниками негоди.
При змінах клімату, а саме при зростанні глобальної температури, частота таких явищ в рази збільшується і вони стають катастрофічними.
Еколог Андрій Павелко у коментарі розповідає, що насправді буревії і грози не є якимось надзвичайним явищем. Однак з кожним роком їхні масштаби зростають.
"Як правило, такі катастрофічні явища, які відбулись у нас кілька днів тому, були й раніше. Але справа в тім, що при змінах клімату, а саме при зростанні глобальної температури, частота таких явищ в рази збільшується і вони стають катастрофічними.
Якщо взяти статистику за ХХ століття, то повені, буревії і інші природні явища також були, однак значно рідше. Тепер кожні 2-3 роки ми спостерігаємо аномальний град, повені, стрімке танення снігів, що спричиняє затоплення. А такі бурі, як минулого тижня, взагалі стали щорічними", - каже Павелко.
Учені зараз пов'язують зростання руйнівної сили таких катастрофічних явищ власне зі зміною клімату. Адже при підвищенні глобальної температури, руйнівна сила збільшується не лінійно, а набагато швидше, ніж сам ріст температури. Це фіксується у всьому світі.
Треба зменшити використання електроенергії, хоч час від часу не користуватись автомобілем, а віддати перевагу або громадському транспорту, або велосипеду
"На сьогодні переважна більшість учених пов'язує зміни клімату власне із людською діяльністю - тобто збільшення концентрації парникових газів в атмосфері землі. Це - перше.
Друге - міська інфраструктура, яка є набагато вразливою до катастрофічних природних явищ. В селах, як правило, таких руйнувань не відбувається. Там немає такої насиченості електромережами, газовими мережами. В селі, в принципі, температура не підвищується так стрімко, як у міському середовищі.
А тут набагато швидше нагрівається асфальт, багатоповерхові будівлі. Тому маємо збільшення забруднення атмосфери, внаслідок автотранспорту і концентрації промисловості. Тобто в містах всі ці явища посилюються", - пояснює еколог.
Науковці запевняють, що кожна людина може долучитись, аби таких природних явищ з руйнівними наслідками ставало менше. Для цього треба зменшити використання електроенергії, хоч час від часу не користуватись автомобілем, а віддати перевагу або громадському транспорту, або велосипеду.
Також потрібно зменшити тривалість мандрівок. Один переліт літака спричиняє такий парниковий ефект і викиди парникових газів, як користування авто кілька місяців. Екологи припускають, що якби люди відпочивали якомога більше у власній країні і подорожували не на такі великі відстані - це дало би суттєвий позитивний ефект.
Для України це означатиме, що вся наша південна частина буде опустелена. Люди там жити не зможуть, сільське господарство стане неможливе
Наступний пункт - зменшення споживання викопного палива і перехід на відновлювані джерела енергії.
"Це не тільки сонячні панелі, є багато інших альтернативних джерел. Для прикладу - використання біомаси. Якби хоч частково переходили від використання газу на продукти з відходів деревообробки, то це б відновлювати природну екосистему. На нині ніщо крім природних екосистем не здатне поглинути ці парникові гази, які на містяться в атмосфері.
Я б поставив на перше місце збереження природних екосистем. Вони під найбільшим ударом. Ті гази, які потрапили в атмосферу, нікуди не дінуться.
Якщо нічого не робити сценарій насправді трагічний, який передбачає підвищення температури на 4-5 градусів до 2050 року. Для України це означатиме, що вся наша південна частина буде опустелена. Люди там жити не зможуть, сільське господарство стане неможливе. Ті, хто займається сільським господарством будуть змушені емігрувати на північ і на захід. Це спричинить тиск на всі екосистеми - водоспоживання, енергоспоживання і загалом нам не буде де жити.
Друга загроза - підвищення рівня моря. Південну частину України буде затоплювати. Населення вимушене буде залишити свої помешкання і переселятись Більшу частину літа люди просто не можуть вийти зі своїх помешкань. На відкритому повітрі працювати буде неможливо. Це перспектива вже найближчих 30-ти років. Я дуже сподіваюсь, що цього не станеться. На нині в більшості країн світу докладають величезних зусиль, щоб цього не сталось"
Велика кількість забудов і зменшення природних просторів - спричиняють до того, що локально підвищується атмосферні збурення
Громадська діячка, кандидатка біологічних наук Дзвінка Калинець-Мамчур вважає, що сучасне місто до таких катаклізмів повинне бути готовим.
"Насамперед потрібно бути готовим до великої кількості опадів. Якщо колись певна норма опадів була за місяць, то зараз вона у Львові може випасти за дві години. Такій ситуації сприяє завелика кількість будинків у Львові, труби не витримують. У західних містах також відбулася така ситуація, і вони прийшли до концепції губчастих місто, коли почали міста так проектувати, що міста почали вбирати воду як в губку і потім її віддавали.", - каже науковиця.
Дерева в лісі чи в парку з нормальною густотою розміщення - кронами і корінням підтримують одне одного. І там, як правило, набагато менші руйнівні наслідки.
Люди певною мірою самі винні в масштабах руйнувань таких буревіїв, як той, що відбувся в п'ятницю у Львові, переконує і Павелко. За словами еколога, ефект руйнувань підсилюють чисельні висотні забудови і зменшення кількості зелених насаджень.
"Велика кількість забудов і зменшення природних просторів - спричиняють до того, що локально підвищується атмосферні збурення. Це теж спричиняє до збільшення руйнівної сили. Бо коли, для прикладу, зайти в ліс, то там сила вітру падає в лічені рази. В той час як будівлі створюють ефект динамічної труби (між будівлями сила вітру збільшується). Це спричиняє розриви комунікацій. Електроопори, рекламні щити, які опиняються між будівлями, вони піддаються посиленому впливу вітру і руйнуються", - каже Павелко.
Зокрема він зазначає, що часто руйнуванню дерев шкодить їхнє кронування.
"У нас уже люблять збільшувати зелену масу, а ця зелена маса спричиняє до того, що дерево просто вивертає і воно стає наче віяло.
Те, що в нас повалило багато дерев спричинене тим, що більшість з них були або поодинокі, або ті, які перебували в екстремальних умовах. Бо ті дерева, навколо яких замощено все бруківкою - їхня коренева система дерева вже не здатна повноцінно живитись. Як наслідок - дерево втрачає стійкість і падає. Дерева в лісі чи в парку з нормальною густотою розміщення - кронами і корінням підтримують одне одного. І там, як правило, набагато менші руйнівні наслідки".
Дерева в містах потребують особливого піклування і уваги, бо вони не є в природному середовищі, наголошує Калинець-Мамчур.
"Місто влітку стає розпеченим бетоном і через оцей надмір будівництва (при чому навіть стихійного, я б сказала). Поки людина не навчиться в деревах бачити живі істоти, в нас не буде порядку. Хаотично садити "мільярд дерев" - це також нісенітниця. Не можна так діяти - захотів посадив, захотів зрубав. Має бути продумана система озеленення. Практика, яка тривала десятиліттями, тепер давлась взнаки.
Проблема полягає в тому, що в нас забирають дерева за вимогою тих, кому вони затіняють не там, де пасує. Садили натомість дорогі туї, які за певний час просто засихали. Коли забирати велике дерево, а садити маленьке - воно вимагає особливого догляду.
Львів'янам потрібна насамперед просвіта. Бо одні жаліють повалені дерева, а інші кажуть, що у місті треба насаджувати низькорослі зелені насадження, щоб вони не падали і не пошкоджували пам'ятки.
Хаотично садити "мільярд дерев" - це також нісенітниця
Добре, що у Львові принаймні минула мода на екзотичні дерева. Всі колись хотіли катальпи, магнолії. Вони можуть і мають бути у Львові, але перше місце повинне залишатися за аборигенними видами. Нам потрібні дуби, ясени. Має бути чітка концепція: якщо дерево впало, чи пошкоджено, то має бути посаджено кілька дерев, а не олівців. І, звичайно, шкода, що в нас немає фахівців, які би займались лікуванням дерев" - підсумувала науковиця.
Нагадаємо, 25 червня у Львові внаслідок буревію повалило понад 200 дерев, затопило вулиці, а місто скували небачені затори.
Довідка
12 грудня 2015 року була прийнята Паризька кліматична угода. Її підписали 196 країн світу під час міжнародних кліматичних переговорів у Парижі (COP 21), а у жовтні 2016 року угода вступила в силу. Відповідно до Паризької угоди, цілі України щодо скорочення викидів парникових газів залишаються слабкими. Головна мета Паризької угоди – не допустити зростання глобальної середньої температури більше 2°C (за можливості – не більше 1,5°C) у порівнянні з показниками XIX століття. 1800-ті роки є точкою відліку не просто так – саме тоді людство почало спалювати величезну кількість викопного палива, що спричинило надмірні викиди парникових газів в атмосферу, глобальне потепління та зміну клімату.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.