Початок широкомасштабної війни відкрив нові горизонти лідерства. Вибухи, які лунали по всій країні, змусили переосмислити значення слова "лідер". Відтоді лідерство означає не лише візію чи досвід, але й безпеку, захист, самопожертву. Лідери громад стали символами сили духу, патріотизму, готовності до жертв заради інших.
Українські громади відіграли важливу роль в організації відсічі агресору та діяльності у тилу в перші дні широкомасштабної війни, а також гідно продовжують виконувати цю роль вже понад два роки. В цьому я бачу заслугу як реформи децентралізації, так і особисту заслугу лідерів громад.
Війна показала, що справжній лідер – це не тільки той, хто веде, але й той, хто може відчути серцем своїх людей і проявити емпатію до них.
У ці важкі часи, коли кожна українська родина живе в страху за своїх близьких і воїнів на фронті, ця риса стає життєвоважливою. Багато хто з нас вже відчув гіркоту втрати, віддавши найдорожче – життя рідних заради майбутнього України.
У наших громадах з'явилася нова категорія людей – внутрішньо переміщені особи, які покинули свої домівки через бойові дії, втратили все і прибули до нас з останньою надією. За допомогою вони найперше звертаються до керівників громад, і саме тут, у відповіді на їхній заклик, проявляється справжня емпатія – найцінніша якість кожного лідера, незалежно від того, чи він керує маленьким селом, містечком, районом чи областю.
Багато хто з тих, хто прибув до нас, на Львівщину, знайшов тут свій дім і творить нову історію життя. Спілкуючись з вимушеними переселенцями відчуваєш, що вони почуваються тут комфортно завдяки теплому прийому, увазі, розумінню, співчуттю та можливостям для розвитку.
Яскравим прикладом лідерства може служити історія з однієї маленької громади на Львівщині, де, попри відсутність великих підприємств і складну ситуацію з робочими місцями, місцевий лідер знайшов спосіб допомогти переселенцям зі Сходу. Він запропонував їм оселитися у будинках, де ніхто не проживав, і надав засоби для обробки землі. Тепер ці люди вирощують власні продукти, які годують їхні сім'ї, а надлишки продають. Це демонструє справжні якості лідера – сміливість у прийнятті рішень і водночас чуйність та відкритість до потреб інших.
Громади Львівщини за останні два роки прихистили 365 067 внутрішніх переселенців, частина з яких залишились на постійній основі проживати в регіоні. Сьогодні ведеться величезна робота з забезпечення ВПО гуманітарною допомогою, житлом, роботою, їхній інтеграції в життя громад.
У мирні часи серцем розвитку громади є невелика команда – управлінці, які з відданістю працюють на благо своїх мешканців, швидко реагуючи на їхні потреби. Але сьогоднішні виклики України вимагають від нас більшого. Немає сумніву, що Україна вже перемогла – якщо не на полі бою, то у бажанні бути вільною та розвиватися.
Наші лідери, представники різних гілок влади, попри війну, мають думати про майбутнє країни. "Що ми зробимо, коли війна закінчиться, коли наші герої повернуться додому?" – це питання, на яке ми повинні відповісти вже сьогодні.
Ми розуміємо, що багато наших воїнів, які зараз захищають країну, стануть ветеранами. Вони мають відчувати повагу та підтримку, щоб знову стати активними членами суспільства, попри фізичні та психологічні травми. Наші громади повинні навчитися приймати цих людей з розумінням і співчуттям, не зводячи їх до статусу жертв, але відчуваючи глибоку вдячність за їхній подвиг. Це новий виклик, який стоїть перед нами.
Разом з цим ми бачимо зростання нового покоління – молоді, яка не знає радянського минулого, яка вільна у своїх думках, мріях та виборі. На жаль, діти війни втратили своє дитинство та юність, навчаючись жити у світі конфліктів. Але саме з ними пов’язано нове, інноваційне, динамічне, технологічне майбутнє нашої країни. І саме тому їм потрібно приділити велику увагу вже зараз.
Лідери сьогодні повинні бути готові відповісти на ці виклики. Кожна громада має використовувати свої можливості, реагуючи на сьогоднішні реалії. Саморозвиток та самовишкіл лідера громади стануть запорукою успішного майбутнього для всіх нас.
Про авторку. Ірина Гримак, депутатка Львівської обласної ради, засновниця Фонду "Львівщина".
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів