Михайло "Лемберг" загинув на війні, захищаючи українські ідеали, яким присвятив життя Андрій Парубій. Блог Миколи Ляховича

Загинув не через Андрія Парубія чи опозиційну силу до якої він належав. Загинув через нічим не виправдану московську агресію проти України в першу чергу. І в другу чергу (можливо!) через zeлених недоумків (чи ворогів?!), які вирішили погратися у "фортецю Бахмут", заради власного політичного піару.

І це стверджую, знаючи суть, бо сам був залучений деякий час до оборони Бахмута.  Але батько цього справжнього Українського Героя виявився боягузливим українофобним  покидьком.  Який, будучи достатньо молодим (всього на пару років старший за мене!) і здоровим (на різницю від моїх інвалідностей), не зголосився в ЗСУ, щоб помститися московським окупантам які вбили його сина. І навіть не взявся хоч якось  мститися zeленим мародерам, які своїми безглуздими  (чи можливо свідомими злочинами?!) наказами допомогли московському агресору вбити його сина.  

Бо і на перше, і навіть на  друге (що я не вітаю!) все ж таки  потрібна була хоч якась Мужність і Відвага.  Натомість цей "батько", як будь-який боягузливий українофобний покидьок пішов і підло вбив Українського Національного Державника Андрія Парубія. Вбив, як боягуз, беззбройного в спину того, хто був близьким по Українському Духу його дійсно Героїчному синові.  Відтак не здивуюся, якщо з'ясується, що цей покидьок-вбивця відверто (або приховано), ненавидів і свого сина-Героя Михайла, за його національно-патріотичну свідомість і Чин в ім'я Української України.  

Ви можете мені заперечити, мовляв, звідки у такого батька-покидька зоологічного українофоба взявся такий Гідний і національно-патріотичний син? А так буває. Наприклад коли син прочитав правильну книгу чи мав можливість спілкуватися з правильними людьми.   

А Михайло, син тепер всім відомого українофобного  боягуза, покидька-вбивці, точно мав доступ і до правильних книг, і до правильних людей. Бо окрім усього, він ще і єдиний рідний син відомої письменниці, фотографа, митця і волонтерки пані Олени Чернінької зі Львова. В моїй бібліотеці точно є щонайменше одна її книга. І ми вже давно з нею "френдуємося" в соцмережах. 

Тому я з 2023 року читав як пані Олена Чернінька   горювала за "зниклим безвісти" у Бахмуті своїм любим синочком Михайлом.  І маючи глибокі співчуття до горя пані Олени, мені зараз дуже боляче від того, що рідний батько Українського Героя виявився нікчемним боягузливим  покидьком.  

Але, на жаль, так буває в житті. І ми повинні вміти ставитися з Повагою і Шанобливістю  до Українських Героїв і мати Гідність зневажати покидьків-українофобів, ким би вони не були.  Принагідно ще раз змушений нагадати, що передача на "обмін" боягуза,  покидька-українофоба, який вбив Андрія Парубія  - буде відвертою державною зрадою!  Щобільше - це буде зневага до Українського Героя Михайла "Лемберґа", який загинув захищаючи ті самі Українські Ідеали, яким присвятив все своє життя.

Про автора. Микола Ляхович - правозахисник, політв'язень, психолог, доброволець (2014), засновник державної політики ціннісного національно-патріотичного виховання, військовослужбовець ЗСУ (2022-2024), засновник в Інститут українського національного державотворення.

Джерело

• Син підозрюваного у вбивстві ексспікера Верховної Ради Андрія Парубія Михайла Сцельнікова Михайло-Віктор з позивним Лемберг - захищав Україну від російських загарбників у розвідці 3-го мехбату 93-ї бригади. Пішов добровольцем на фронт після повномасштабного вторгнення Росії. З 20 травня 2023 року - вважається зниклим безвісти у Бахмуті. Його мати - колишня дружина підозрюваного, як і сам Лемберг, - із Сцельніковим зв'язки не підтримували. Про це Еспресо розповіла мати Михайла-Віктора Лемберга - Олена Чернінька.