"Немає бюджету розвитку. Є бюджет повернення боргів і "розборок" з комунальними підприємствами", – Наталія Шелестак

Надворі березень, а Львівська міська рада досі не прийняла бюджет розвитку. Ще у лютому міський голова звинувачував депутатів у тому, що вони зволікають з прийняттям бюджету, а це затримує початок робіт, в тому числі завершення уже розпочатих ремонтів. Утім, навіть на найближчій сесії міськради, яка має бути 11 березня, бюджет розвитку Львівської МТГ не прийматимуть. Про це повідомила "Еспресо.Захід" голова комісії з питань фінансів та планування бюджету Наталія Шелестак.

Коли кажуть, що нічим платити зарплату, бо нема бюджету розвитку, – це чистої води маніпуляція. Усі захищені статті проголосовані ще до Нового року у загальному бюджеті.

- Нас усі підганяють,  звинувачують у зволіканні. А я не хочу, аби ми ще рік викидали мільйони гривень в нікуди. Мільйони, яких у нас нема, –  ми позичаємо. Тому гуманітарний блок бюджету розвитку, який ми уже розглянули, будемо виносити на голосування.  Усе, що потребує термінового фінансування, виносимо на голосування окремо. Усі наші зобов'язання, лізинги – усе це вчасно оплачується, хоча на цьому зараз активно маніпулюють, – каже Наталія Шелестак. –  Коли кажуть, що нічим платити зарплату, бо нема бюджету розвитку, – це чистої води маніпуляція. Усі захищені статті проголосовані ще до Нового року у загальному бюджеті.

Чому так довго триває робота над проектом бюджету розвитку?

Бо немає бюджету розвитку! Є бюджет повернення боргів і "розборок" з комунальними підприємствами. Ми вибрали таку стратегію: спочатку розраховуємось з боргами за роботи, виконані у минулому році, далі фінансуємо уже розпочаті проєкти. Ми не можемо починати нові проєкти, не завершивши уже розпочаті. Але виявилось, що ми і розпочаті не дуже можемо завершувати, тому бо у нас багато боргів. Я не кажу про кредити. Є роботи, які були фізично виконані торік, але місто за них не розрахувалось.  

Скільки є таких боргів за роботи, які були виконані у минулому році?

 У нас розписані прийоми громадян і у  99% – це люди, які просять матеріальну допомогу.

Не повірите, але ми уже третій тиждень намагаємось це з'ясувати. Це не означає, що нам не дають інформації чи ми не вміємо рахувати. А тому, що там є незрозумілі речі, коли борг наче є, але у документах – нема. У бюджеті розвитку уже нарешті відобразили 164 млн боргів. Але це неправда! Є багато невідображених боргів. Наприклад, ми знайшли 40 млн боргу за каналізацію, які невідображені у цьому бюджеті.  Але якщо щось було зроблене, ми за це маємо заплатити. Кажу, навіщо нам виділяти два млн грн. на об'єкт, аби виконати 15% робіт? Ці кошти можна перекинути на інший об'єкт і завершити його. А мені відповідають: ні, так не можна, бо це борг з минулого року. Зараз ми на тому етапі, коли ми прораховуємо, що ми повинні віддати, і що ми маємо зробити першочергово. Це дуже не подобається міському голові Андрію Івановичу і він маніпулює тим, що ми не можемо прийняти бюджет розвитку. Але маємо бути чесні: у нас бракує ресурсів, тому треба розставляти пріоритети. Для нас цього року пріоритетними галузями є освіта та медицина. Я не кажу, що маємо вкладати кошти лише у ці галузі, і забути про усе інше. Але мусимо пам'ятати, що у нас насправді складна ситуація з фінансами. Багато людей втратили роботу. У нас розписані прийоми громадян і у  99% – це люди, які просять матеріальну допомогу. І люди її справді потребують. Скажімо, просять кошти на лікування дітей. Тому першочергово запускаємо проєкт, про який уже роками говорили, – нейрохірургічна операційна у лікарні на Орлика. Там будуть проводити операції онкохворим дітям.  У нас є лікарі, які пройшли практику за кордоном і можуть такі операції проводити. Нам треба лише придбати обладнання, а не збирати усім світом кошти, аби повезти дитину за кордон. В умовах медичної реформи, коли лікарні уже не отримують субвенцій з бюджету, а отримують їх з НСЗУ за кожного пацієнта, маємо створити умови, аби лікарні могли заробляти ці кошти. Місто має про це подбати.

Наскільки зрозуміло з проєкту, коштів на завершення ремонту розритої вулиці Степана Бандери немає?

Вулиця Степана Бандери – ще не найбільша проблема. Є багато інших таких проєктів. Але найбільша проблема – комунальні підприємства. З понад трьох мільярдів бюджету розвитку, 1,8 млрд, тобто більше половини, йде на поповнення статутних капіталів ЛКП. Навіщо нам комунальні підприємства, у які щороку треба вливати мільярди? Лише у "Львівелектротранс" ми цього року за січень лютий влили 72 млн грн. Ці кошти пішли на погашення їхніх боргів з зарплат та електрики. Це окрім тих 205 млн, які передбачені у загальному бюджеті. Це шалені цифри! Можливо, некоректно порівнювати, але  72 млн – це три операційних. А нам потрібна лише одна. 

Виявилось, що ми ще маємо заплатити 155 млн боргів Винник. Крім того, Винники уже провели тендерів, якщо не помиляюсь, на 250 млн

Враховуючи, що з бюджету розвитку треба повертати кредити, які місто отримувало у попередні роки, борги за виконані торік роботи, чи знайдуться кошти на якісь розвиткові проєкти у тих населених пунктах, які приєднали до Львівської МТГ?

Звичайно, коштів на них не вистачає. Але варто сказати, що борги має не тільки Львів. Виявилось, що ми ще маємо заплатити 155 млн боргів Винник. Крім того, Винники уже провели тендерів, якщо не помиляюсь, на 250 млн. Я не можу зрозуміти цю практику життя у борг. Так відбувається, коли політика домінує над господаркою. На жаль, без кредитів ми, швидше за все, не обійдемось у цьому році, але цей підхід треба змінювати.

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.