"На одного цуцика глянеш – і він уже слухняний. На іншого треба прикрикнути чи сильніше смикнути повідком"

Український кордон охороняє понад тисяча службових собак. За минулий рік чотирилапі прикордонники затримали більш ніж чотири сотні порушників, "винюхали" майже сім тисяч боєприпасів і понад 100 кг наркотичних засобів. Більшість із цих собак пройшли вишкіл у Кінологічному центрі Держприкордонслужби у Великих Мостах на Львівщині. Окрім навчального центру для собак і кінологів, тут є ще й розплідник і навіть своєрідний "дитячий садок" для цуценят. Саме в такому "дитсадку" уже шість років працює кінолог Тетяна Сироїжко.

"Ми з напарницею доглядаємо цуценят від народження до чотирьох місяців. От зараз у нас є шість цуценят малінуа, які народилися лише тиждень тому, – розповідає "Еспресо.Захід" Тетяна Сироїжко. – У наші обов'язки входить не лише догляд, а й "ранній розвиток". Важливо спостерігати за цуценятами, адже вони вже з першого місяця починають проявляти характер. Хтось агресивніший, хтось спокійніший, добріший. З двох місяців собачок уже починають сортувати на спеціальних і розшукових. Саме відповідно до типу характеру їх починають дресирувати".

Шукати вибухівку можуть лише спокійні та врівноважені собаки

Спокійних собак далі тренують на пошук зброї та наркотичних речовин, а агресивніших залучатимуть до розшукових робіт, затримання злочинців. І дуже важливо саме в ранньому віці правильно визначити характер собак, чи, як кажуть у Кінологічному центрі, "тип нервової діяльності". Адже якщо пес знайде вибухівку, він має спокійно сісти й чекати на людей, а не метушитися, роздирати знахідку лапами чи зубами.

Тож уже в "дитсадку" двомісячних цуциків з різними характерами розділяють, навіть якщо вони з одного виводка. "Цуценята з сильнішим характером починають показувати його й домінувати над слабшими, тому доводиться відокремлювати, бо різниця лише посилюватиметься", – каже Тетяна.

Приблизно з цього віку цуценят починають тренувати. І тут – як у справжньому дитсадку: до кожного треба підібрати підхід, аби і змусити слухатись, і не налякати. "На одного цуцика глянеш – і він уже слухняний. На іншого треба прикрикнути чи сильніше смикнути повідком, аби слухався. Важливо не перегнути, аби не злякати. Вони ж, як діти", – додає кінолог.

Коли цуценятам виповнюється чотири місяці, їх переводять в іншу групу, де дресирування серйозніше. Це найскладніше випробовування для самої Тетяни.

"Я дуже прив'язуюся до собачок. Постійно переживаю, чи вони потраплять до хорошого кінолога, який зайвий раз не смикне повідком. Тож коли приходить кінолог обирати собаку, намагаюсь пояснити, що в тієї собаки такий-то тип нервової діяльності, щоб він розумів, кого бере. Може, йому варто обрати песика з іншим типом. Собака – живе створіння, йому також має бути комфортно на службі. Було б дивно, якби кінологом була людина, яка не любить собак, але люди всі різні. Важливо, аби кінолог і собака сходилися характерами, – каже Тетяна. – Я сама дуже люблю собак, батько колись працював у цьому центрі. І коли 2015 року підписала контракт, пройшла навчання і мені видали собаку, це була, як то кажуть, one love. Навіть коли я була в декретній відпустці, щонайменше раз на тиждень приходила його відвідувати".

Прикордонники все частіше обирають малінуа замість німецьких вівчарок

У розпліднику у Великих Мостах розводять в основному німецьких і бельгійських вівчарок (малінуа). "Бельгійці" не так ефектно виглядають на фото, як "німці", але ці собаки витриваліші, тому порода стає дедалі популярнішою. І в лавах прикордонників усе більше малінуа. А нещодавно Кінологічному центру подарували двох цуценят голландської вівчарки.

"У нас таких собак ніколи не було. Вони дуже класні й дуже вимогливі. З ними важко, бо ми з цієї породою ніколи не працювали, – каже Тетяна. – Зазвичай цуценят починають підгодовувати у півтора-два місяці. Спочатку це молочні каші, потім починають вводити м'ясо й овочі. А от голландцям каші не підійшли зовсім. Їхній організм їх просто не сприймав, тож довелося переводити на сухий корм. Але вони дуже чистоплотні. Змалечку знають, що в туалет треба ходити лише на вулиці. Навіть коли був сильний мороз, вони мусили вийти на вулицю, аби зробити свої справи".

До речі, для того, аби цуценятам вистачало молока, дівчата-кінологи дбають про те, щоб самки, які щойно народили, не стресували. Тому навіть працівникам центру не можна запросто приходити подивитися на новонароджених.

"Раніше племінних сук годували чергові. Тепер до них заходимо лише ми з напарницею – через день. Для собаки, яка щойно народила, потрібен спокій, аби вони мали молоко годувати цуценят. Важливо зайвий раз не грюкати дверима. Не може бути, що будь-хто ходить дивитися цуценят, для їхньої мами це зайвий стрес, – зазначила Тетяна. – Нас із напарницею вони знають, тож без проблем підпускають до себе. Знають, що приблизно в такий час їм дадуть їсти, тоді-то вигуляють, побавляться, посидять з ними. Вважаю, що це правильний підхід".

Фото надали в пресслужбі Кінологічного центру Держприкордонслужби

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.