Еспресо. Захід

Гнат Герич: "COVID-19 – це інфекція, з якою мусимо навчитися жити"

Зоряна Круль
23 січня, 2021 субота
14:00

Завідувач першого хірургічного відділення Клінічної лікарні швидкої медичної допомоги розповів "Еспресо.Захід" про найтиповіші хірургічні ускладнення коронавірусної хвороби, будні львівських хірургів в умовах пандемії і перспективи розвитку української медицини.

На інтерв'ю з Гнатом Геричем, завідувачем першого хірургічного відділення Клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, домовляємося на другу половину дня. "Але чим пізніше прийдете, тим краще", - каже, всміхаючись, лікар. І справді, домовилися на 16.00, а потрапити у його кабінет вдалося лише о 17.00. То один пацієнт зайшов, то інший. Підлеглі туди-сюди з паперами на підпис бігають… Робочий день Гната Герича, як звично, почався о 8.00 ранку і триватиме щонайменше до 18.00. "Цього літа було таке, що 4-5 діб узагалі не виходив з лікарні. Ми тоді, напевно, побили рекорд за кількістю пацієнтів за весь час існування лікарні. Через те, що інші лікувальні заклади перепрофільовувалися на "ковідні" і їх хірургічні відділення, відповідно, були зачинені, 90% хірургічних хворих скеровували до нас, у Центр хірургії", - згадує Гнат Герич. "Попри те, що захворюваність на COVID-19 пішла на спад, пацієнтів з хірургічними ускладненнями цього захворювання не бракує", - каже лікар.

"Коронавірус уражає ендотелій – внутрішню оболонку судин – і викликає порушення процесу згортання крові. Формуються тромби - як в артеріях, які несуть кров від серця до органів, так і у венах, які, навпаки, несуть кров від органів до серця. Переважно ці тромби формуються у нижніх кінцівках. Якщо в артерії, то виникає гангрена і тоді ногу доводиться ампутувати. Якщо у вені, то це загрожує розвитком небезпечного для життя ускладнення – тромбоемболії легеневої артерії, коли тромб відривається і з плином крові потрапляє у легеневу артерію, де й перекриває її", - пояснює Гнат Герич.

Ще одне потенційно летальне ускладнення COVID-19 – мезентеріальний тромбоз, коли тромб блокує судини, які живлять тонку кишку і за кілька годин розвивається її некроз. При тотальному змертвінні тонкої кишки врятувати людину, на жаль, не вдається.

Як правило, такі ускладнення виникають у старших пацієнтів зі супутніми патологіями - цукровим діабетом, артеріальною гіпертензією, ішемічною хворобою серця тощо.

Фото надав Гнат Герич

Через пандемію, зауважує хірург, почастішали й випадки псевдомембранозних або, як їх ще називають, антибіотикоасоційованих колітів. Антибіотики знищують нормальну флору кишечника, у результаті чого активізується патогенна. Виникає важке ураження кишечника. Може навіть відбуватися перфорація (розрив) кишки, у результаті чого розвивається перитоніт (запалення очеревини). Гнат Герич зазначає: антибіотикоасоційовані коліти можуть виникати навіть у тих пацієнтів, яким антибіотики призначив сімейний лікар.  

"У наших лікувальних закладах виросли такі штами бактерій, які не піддаються лікуванню жодними існуючими антибіотиками!"

Є побоювання, що після пандемії COVID-19 чимало антимікробних засобів доведеться викреслити зі списку дієвих…

Намагаюся цю думку максимально донести до медичного персоналу. Але її треба ще донести до широкої громадськості. Сьогодні склалася така ситуація, що антибіотики не тільки вживаються не за показами, але й також за показами, проте масово. Відтак бактерії починають мутувати – певними хімічними структурами захищаються від дії антибактеріального препарату. Це - дуже небезпечна тенденція. У наших лікувальних закладах виросли такі штами бактерій, які не піддаються лікуванню жодними існуючими антибіотиками!

Після пандемії ситуація з антибіотикорезистентністю буде критичною у всьому світі, але особливо у тих країнах, де призначення антибіотиків не контролюється взагалі або контролюється на дуже низькому рівні, як це є в Україні. Антибіотик повинен призначатися, коли ми знаємо збудника захворювання і знищуємо конкретно цю бактерію. У нас же антибіотики призначаються "на око", не розуміючи ні що це за препарат, ні яким є механізм його дії, ні на що він впливає.

Науковці прогнозують: за 10-15 років у світі не залишиться дієвих антибактеріальних препаратів. Бо якщо ми подивимося на динаміку виготовлення нових видів антибіотиків і динаміку утворення антибіотикорезистентної флори, тобто нечутливих бактерій, то однозначна перевага – на боці цих бактерій.

Однак такі небезпечні для життя ускладнення, про які ви згадували, виникають не у всіх хворих, які перенесли COVID-19. Кому б радили виявляти більшу пильність?

Наша лікарня – клінічна. Крім того, тут базуються кафедри Львівського медичного університету. Тож ми вже зібрали дані, які дозволяють нам аналізувати і порівнювати таких хворих і робити певні висновки.

Зазвичай, це - пацієнти старшого віку, які перехворіли ковідною інфекцією щонайменше місяць тому. Ще один серйозний фактор ризику – наявність у пацієнта цукрового діабету або серцево-судинних захворювань. З нашого досвіду, це у десятки разів підвищує ймовірність розвитку згаданих тромбоемболічних ускладнень. Таким пацієнтам необхідно обов’язково дотримуватися рекомендацій лікаря щодо вживання препаратів, які розріджують кров і дозволяють попередити утворення тромбів. При виникненні будь-яких скарг, особливо при появі різкого болю у животі або у нижніх кінцівках чи при раптовому набряканні ніг слід обов’язково звернутися у лікувальний заклад для діагностики і зробити це треба якнайшвидше.

Фото автора

SARS-CoV-2 нетипово діє на організм, порівняно з іншими вірусами, які викликають ГРВІ. Скептиків, які стверджували, що COVID-19 – це звичайна застуда, останнім часом суттєво поменшало. Ми думали, що вірус уражатиме легені, а він – уражає судини.

Проводилося багато досліджень на цю тему, тож основний механізм його дії, у принципі, встановлений. Вірус й справді діє на дрібні судини і систему згортання крові. Причиною пневмонії є "забивання" маленьких судин, що пізніше призводить до запалення цієї легені. А вже у подальшому виникають ускладнення, які спрямовані на судини більшого калібру.

Ще один момент, який сьогодні активно досліджується у потужних медичних університетах та науково-дослідних інститутах світу, - порушення, які виникають у головному мозку. Розвиваються певні зміни, які впливають на процеси мислення, певні рефлекси, рецептори. Є люди, які протягом тривалого часу (навіть до півроку) не відчувають запахів, і причина – не у носі, а у нюхових рецепторах.

Вивчається також таке ускладнення як важка астенія – втома по типу хронічної, яка місяцями турбує людей після перенесеної хвороби, та міалгії – болі, які виникають у м'язах, особливо нижніх кінцівок. Є думка, що це пов’язано з порушенням кровопостачання (утворенням мікротромбів), однак наразі це – лише припущення.     

"Лікар, щоб провести операцію, мусить переодягнутися у стерильний одяг, бо ж протиепідемічний не є стерильним. Власне, під час цієї процедури переодягання хірурги найчастіше й інфікувалися"

Специфіка роботи Клінічної лікарні швидкої медичної допомоги така, що сюди поступають переважно ургентні хворі. Ви не знаєте, є у цього пацієнта COVID-19 чи немає, але мусите негайно його прооперувати. Через це багато медиків уже перехворіло на коронавірус, зокрема й ви.

Ми від самого початку орієнтувалися на іноземний досвід. Показовим прикладом стала Італія, де через нерозуміння масштабу проблеми були допущені певні організаційні помилки, що призвело до часового "піку" захворюваності, який "поклав на лопатки" систему охорони здоров'я цієї країни на декілька місяців. Нам пощастило. У зв'язку з тим, що населення України є менш мобільним, ми мали запас часу, щоб краще підготуватися. Тепер уже можемо робити певні висновки.

Звичайно, наш медичний персонал намагався себе захистити – використовував усе необхідне противірусне спорядження і дотримувався протиепідемічних правил, однак, на жаль, ми побачили чітку тенденцію. Лікарі хірургічного напрямку (хірургічного профілю відділень) почали значно частіше і значно швидше інфікуватися, ніж інші спеціалісти. Це, власне, те, про що ви запитували. Хірург напряму і дуже часто контактує з пацієнтами, а наші пацієнти потребують невідкладних або ж екстрених операцій. Лікар, щоб провести операцію, мусить переодягнутися у стерильний одяг, бо ж протиепідемічний не є стерильним. Власне, під час цієї процедури переодягання хірурги найчастіше й інфікувалися.

Фото надав Гнат Герич

Згодом ми зауважили, що лікарі почали інфікуватися поза межами лікарні, при спілкуванні з близькими, тобто у побутовому житті або ж навіть у лікарні, коли не контактували з підтвердженими "ковідними" хворими, а спілкувалися один з одним. Наприклад, коли двоє чергових лікарів сідало разом вечеряти.

Сьогодні  у нас є чітке бачення того, що ковідна інфекція – це інфекція, з якою потрібно навчитися жити і для якої не потрібно створювати окремих стаціонарів. Потрібно усвідомити, що COVID-19 є всюди.

Раніше схоже протидіяли ВІЛ/СНІДу, коли створювалися окремі лікарні і цих пацієнтів відмежовували. Проте коли дійшли до розуміння того, що кожна людина потенційно може бути інфікованою і почали дотримуватися чітких правил профілактики цієї інфекції, стало очевидним, що тільки такий метод дає можливість зупинити масове поширення цього вірусу.

У випадку з COVID-19 ситуація - ідентична. Потрібно дотримуватися рекомендованих Всесвітньою організацією охорони здоров'я протиепідемічних заходів: маскового режиму, дистанції, миття рук та обмеження соціального спілкування. Це дасть можливість нашому суспільству поступово перехворіти і отримати набутий імунітет. Так ми зможемо зупинити епідемію. На переконання вчених провідних науково-дослідних інститутів світу, пандемія припиниться, коли перехворіє 90% населення Землі.

"Колись мені подарували годинник, який вимірював кроки. Мій рекорд – 15 км, які я "набігав"  у лікарні протягом одного дня!"

Професія хірурга оповита романтизмом. А як насправді виглядають ваші будні?

Вихідні у нас бувають рідко (всміхається). Ми ведемо зовсім інший стиль життя, ніж веде більшість людей. До нього важко звикнути молодим лікарям, а тим більше студентам, які тільки починають працювати (проходять інтернатуру за спеціальністю "хірургія"). Не можемо нічого спланувати у побуті. Наші близькі мусять звикнути до непередбачуваного графіку роботи.

Пригадую свої перші місяці в інтернатурі. Поки організм не адаптувався, було надзвичайно важко фізично. Цілий день і цілу ніч працював, а потім ввесь наступний день відсипався. За якийсь час адаптувався і стало трохи легше.

У неділю ти можеш йти на весілля до друга, мати якісь особисті серйозні справи або проблеми зі здоров'ям близьких, але весь час мусиш бути на телефоні. Один дзвінок – і вже мчиш у лікарню. Буває, що випадок – критичний, і у тебе на добирання залишається не декілька годин, а декілька хвилин. У людей, які не живуть з тобою, які тебе добре не знають, це викликає здивування: "Як так?" і "Чому так?" Але потім ти бачиш усмішки своїх пацієнтів, чуєш слова подяки від їхніх родичів і тоді приходить усвідомлення, що ти врятував життя людини. Тоді ти вже по-іншому на все це дивишся.

Фото надав Гнат Герич

Багато говориться про те, якими якостями потрібно володіти, аби стати хірургом. Але мало говориться, що потрібно, аби залишитися у цій професії. Не буває спокуси проміняти операційну і цей шалений темп роботи на теплий кабінетом з позмінним графіком і двома вихідними?

Щоб стати хірургом і ним залишитися, мусить збігтися кілька факторів – ентузіазму, таланту, везіння, любові до своєї професії і бажання допомагати людям. Але іноді так складаються сімейні, та й загалом життєві обставини, що лікар вже не може приділяти стільки часу своїй роботі. Особливо важко жінкам-хірургам. Я до них завжди ставлюся з дуже великою повагою. Це – жінки, які повністю пожертвували своєю сім'єю заради порятунку інших. Бути хорошим хірургом і бути хорошою дружиною та мамою – майже неможливо. Не подумайте: я не докоряю жінкам-хірургам. Просто для мене це велика загадка - як вони все встигають?

Ваш покійний батько – видатний хірург Ігор Дионізович Герич і Ваша мама – лікар акушер-гінеколог Олена Морозович вплинули на вибір професії Вами?

Однозначно, що так. Такий вплив мав і мій дідусь, який також був хірургом і також завідувачем відділення (всміхається).

Взагалі-то я мріяв стати професійним спортсменом – футболістом, але дослухався до рекомендацій батьків і зупинив свій вибір на медицині. Коли потрапив у медичний університет, з 1-ого курсу прицільно займався хірургією. Інші напрямки медицини ніколи не розглядав, хоча якийсь час мені дуже подобалася психіатрія. Думав, що це буде моїм резервом. Якщо не будуть "стояти руки", як кажуть хірурги, щось не буде вдаватися у хірургії, займуся психіатрією. Для мене це - найбільш загадкова і найбільш цікава наука.

Фото автора

Зауважила, що ваші колеги підіймаються на шостий поверх пішки. Підтримують так фізичну форму? Пригадую, колись спілкувалася з пластичним хірургом. Лікар розповів, що перед роботою він щодня тренується у спортзалі. Каже, це дозволяє йому бути фізично витривалим, адже іноді за операційним столом доводиться вистоювати по кілька годин поспіль.

Я також у 95% випадків пересуваюся сходами, а не ліфтом. Хоча ще мій батько жартував, що хірург повним бути не може, адже він сидить, тільки коли працює із документами. Робота хірурга передбачає постійний рух – обхід у відділенні, операційна, перев’язочна… Колись мені подарували годинник, який вимірював кроки. Мій рекорд – 15 км, які я "набігав" у лікарні протягом одного дня!

На жаль, часу на заняття спортом, який є у наших колег-хірургів, котрі проводять планові операції, у нас, фахівців з невідкладної хірургії, немає.

Але я – за спорт. Заняття спортом розвантажують людину як фізично, так і психологічно. Якщо є можливість – займайтеся обов’язково!

Скільки часу тривала найдовша операція у Вашій хірургічній практиці?

Близько дев'яти годин. Проводили її спільно з іноземними колегами. Це була пересадка повношарових фрагментів тканин в інші місця із застосуванням мікрохірургічної техніки.

Операція вважається довгою, якщо триває довше чотирьох годин. Такі операції проводимо дуже часто, практично рутино. Переважно це – реконструкції тканин чи органів.

Фото надав Гнат Герич

Скільки загалом операцій може провести хірург протягом одного робочого дня?

Мій рекорд – сім операцій.

Ваш батько відійшов у Вічність доволі рано. Мабуть, доклалася до цього і його важка, щоденна праця. Віддані своїй професії лікарі так і працюють: "Світячи іншим, згорають самі". Та попри це, Ви також вирішили стати хірургом.

Батько для мене – духовний у всіх планах лідер, на якого я завжди рівняюся і який завжди буде для мене еталоном. Про те, що Ви говорите – брак часу на спілкування рідними, я й сам почав дуже гостро відчувати в останні роки. У дитинстві я цього не розумів. Сумував, коли батько через свою професію не міг піти з нами до когось з родичів чи знайомих на день народження.

У старшому віці, коли ми вже з ним спілкувалися на такі теми, коли батько розповідав про складні випадки і врятовані життя, коли я бачив, як до нього на вулиці підходили незнайомі люди, яких він уже, може, й не пам’ятав і які тиснули йому руку, обіймали чи просто дякували за врятоване життя або надану допомогу, - такі моменти все для мене пояснювали, розставляти "по поличках".

"Держава повинна чітко сказати, які послуги вона надає вже зараз, які планує надавати через рік, два чи 5-6, а які – не раніше, ніж через 10-20 років, тож сьогодні ці послуги людина повинна оплатити з власної кишені"

Ви стажувалися у Берліні, у клініці Шаріте, в Австрії, у Великій Британії. Мали змогу на власні очі побачити, як функціонує система охорони здоров'я у цих країнах. Зараз у нас також відбуваються реформи у медицині. Що, на Вашу думку, можна було б змінити, аби покращити якість надання медичної допомоги для пацієнта і здешевити його, адже не секрет, що ті ж ліки українці, які перебувають на стаціонарному лікуванні, продовжують купувати за власний кошт?

Треба кожному почати зі себе, і я зараз говорю не про медиків. Щоб мати хорошу медицину у країні, треба щоб жителі цієї країни хотіли мати хорошу медицину.

Так повелося ще з радянських часів, що людей і саму державу медицина не цікавила. На жаль, психологія людей така, що про медицину або про хворобу (погодьтеся, доволі таки неприємний період у житті) людина думає тільки тоді, коли це з нею відбувається. А коли виписується з лікувального закладу чи прощається з цим захворюванням, швидко про це забуває.

Ці фактори зіграли роль, що десятками років ця проблема замовчувалася. Якщо суспільство почне поважати і цінувати лікарів, які у більшості всі ці роки працюють у неналежних умовах, з неналежною заробітною платою, неналежним ставленням до них і самих пацієнтів, і держави у цілому, це потягне за собою ряд позитивних змін.

Саме через таке ставлення сьогодні багато лікарів переходить у приватну медицину?

А ще більше – виїздить з цієї держави. Такі, на жаль, створені умови.

Звісно, потрібно зважати на реалії – бюджет, загальну економічну ситуацію у країні, але перехід, наприклад, на страхову медицину проблеми не вирішить, бо все зав'язано на фінансуванні. Гроші відбирати в інших галузей ми не можемо. Друкувати також не можемо. Отже, який вихід? Держава повинна визначити, чим вона на цей момент може допомогти пацієнтам, а чим - не може, і чітко про це інформувати і лікарів, і пацієнтів. Бо дуже часто складається ситуація, що пацієнт думає, що все є, а у лікаря й надалі нічого немає. Тобто інформація подається викривлено.

Держава повинна чітко сказати, які послуги вона надає вже зараз, які планує надавати через рік, два чи 5-6, а які – не раніше, ніж через 10-20 років, тож сьогодні ці послуги людина повинна оплатити з власної кишені. Зараз медицина стала дуже сучасною і кожен процес лікування, у тому числі хірургічного має 3-4 способи. Є методи старі, радянські. Є надсучасні, які дають кращі результати, є більш ефективними, але потребують додаткового фінансового забезпечення.

Зі схожими проблемами зіштовхуються найбільш розвинуті країни світу. Наразі наша медицина є соціально орієнтованою, але реформа рухає її до такого прототипу, коли планована і більш якісна допомога стане платною, а банальний рівень невідкладної допомоги, найнеобхідніше буде безкоштовним. Така медицина не є соціально рівною, але вона сприяє розвитку медицини. Це показує приклад розвинутих країн.

Можливо, виходом зі ситуації стала б страхова медицина?

Страхова медицина на якість медичних послуг не впливає. Це – тільки спосіб фінансування. Щоб надавати якісні медичні послуги, потрібне обладнання, яке є стандартним для всіх країн, бо його вироблять одні і ті ж виробники для всього світу. Але в одних країнах ці послуги коштують десятки тисяч доларів, а у нас люди хочуть на тому самому обладнанні з тими самими ресурсами отримати ці послуги за копійки.

Мої родичі, які живуть у Словаччині і Польщі зі своєї заробітної плати щомісяця сплачують 250 євро для того, щоб отримати медичні послуги середньої якості. Уявіть, коли ми вийдемо в Україні на такий рівень, щоб отримувати таку якість послуг! За ті кошти, що ми сплачуємо, можемо отримати дуже-дуже низький рівень послуг. А щоб отримати послуги кращої якості, потрібно доплачувати із власної кишені, поки економіка нашої країни не вийде на відповідний рівень.  

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал

 

 

 

 

Теги:
Читайте також:
  • Київ
  • Львів
  • Вінниця
  • Дніпро
  • Донецьк
  • Житомир
  • Запоріжжя
  • Івано-Франківськ
  • Кропивницкий
  • Луганськ
  • Луцьк
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Рівне
  • Суми
  • Сімферополь
  • Тернопіль
  • Ужгород
  • Харків
  • Херсон
  • Хмельницький
  • Черкаси
  • Чернівці
  • Чернигів
  • USD 39.06
    Купівля 39.06
    Продаж 39.53
  • EUR
    Купівля 42.23
    Продаж 42.95
  • Актуальне
  • Важливе
2024, четвер
28 березня
19:45
новини Хмельницького
На Львівщині авто збило двох дітей на самокаті, одна дівчинка загинула
19:30
блокпост
На Волині демонтували 12 недіючих блокпостів
19:16
Доступні ліки
У Львові дорослі люди зможуть безплатно отримати ліки від Спінальної м’язової атрофії
19:03
На Волині чоловіка підозрюють у сутенерстві і втягненні в проституцію жінок
18:58
ноутбук
Вилучене та конфісковане рішеннями суду майно на Рівненщині передали на потреби військових
18:44
лікарня швидкої допомоги
Перше медичне об'єднання Львова будуватиме фармзавод
18:30
трамвай у Львові
Львівелектротранс першим серед перевізників міста отримуватиме оплату за виконану роботу
18:14
новини Рівненсько області
На Рівненщині знайшли зниклого безвісти жителя Вараського району
18:05
У центрі Львова за понад 5 млн грн реставрують палац Бесядецьких
17:51
психічне здоров'я
Львів отримає €1,5 млн від Фландрії на будівництво центру психічного здоров’я
17:38
McDonald's
McDonald's запропонували відкрити ресторани на Закарпатті не лише в Ужгороді та Мукачеві
17:25
Новини Рівненщини
На Львівщині судитимуть наркозбувачку, яка щомісяця постачала у різні міста країни близько 20 кг наркотиків
17:18
домашнє насильство
Вимагав віддати пенсію: на Хмельниччині оголосили підозру чоловіку, який систематично кривдив свою бабусю
17:09
граната
Вимагав 250 тис. євро, погрожуючи вбивством близьких родичів: тернополянину повідомили про підозру
17:00
Огляд
Купила квартиру за 3,5 млн грн і заробила понад 1,8 млн грн: що задекларувала голова дитячого медичного центру Олена Козлова
16:59
Огляд
хмари
Погода Львів: прогноз синоптиків на сьогодні 28 березня, завтра, тиждень
16:59
Оновлено
виставка "Тут був мій дім"
Куди піти у Львові із 25 по 31 березня: Jam session у Дзизі та концерт Квартету Петра Балога
16:42
Воїни волинської ТрО на сході України знищили "буханку" росіян
Воїни волинської ТрО на сході України знищили "буханку" росіян
16:35
Бурштинська ТЕС
Під час обстрілу 22 березня постраждали всі блоки Бурштинської ТЕС, – ДТЕК
16:25
Львів
У Львові мешканці гуртожитку на Тичини зможуть приватизувати своє житло
16:12
новини Прикарпаття
В селі на Прикарпатті підтвердили факт забруднення води у річці Бистриця-Солотвинська
16:03
школяр
У Львові при школах створять піклувальні ради
15:50
У Львові попрощалися з Ігорем Юхновським – екснардепом і Героєм України
У Львові попрощалися з Ігорем Юхновським – екснардепом і Героєм України
15:33
трамвай з прапором, Львів
Львівелектротранс оголосив міжнародний тендер на модернізацію трамваїв
15:22
новобудова на вул. Трускавецькій
Львівська міськрада підтримала петицію про заборону висоток у приватному секторі поряд з Сокільниками
15:10
У Тернополі помер артист балету Михайло Складан
14:57
У Рівному затримали рецидивістку, яка ввозила в Україну прекурсори під виглядом прального порошку
У Рівному затримали рецидивістку, яка ввозила в Україну прекурсори під виглядом прального порошку
14:42
На Тернопільщині чоловік добровільно віддав поліції арсенал зброї
14:29
затримання наркоторговців
Вилучили метамфетаміни і гранати: на Закарпатті затримали групу наркоторговців
14:11
У мережі оприлюднили відео, як люди у військовій формі силоміць заштовхали чоловіка в авто. У Хмельницькому обласному ТЦК прокоментували
У мережі оприлюднили відео, як люди у військовій формі силоміць заштовхали чоловіка в авто. У Хмельницькому обласному ТЦК прокоментували
13:59
новий міжнародний поїзд між Прагою і Чопом
У Чоп прибув перший міжнародний поїзд із Праги
13:52
На Хмельниччині судитимуть рецидивіста з Волині за напад із ножем на перехожого
13:37
перетин кордону, прикордонник
Тернополянин за $4,5 тис. став "багатодітним батьком" трьох литовських дітей, щоб виїхати за кордон
13:22
фури на кордоні
У пункті пропуску "Угринів-Долгобичув" тимчасово розблокували рух вантажівок
13:15
У Львові впіймали 19-річного хлопця, який через фішинг крав гроші клієнтів банків
12:59
військком
У мережі поширили інтимне відео з нібито начальником рівненського ТЦК на роботі: розпочато перевірку
12:50
кордон
Скільки людей перетнули західний кордон України 27 березня
12:45
На Рівненщині від удару авто у відбійник загинув житель Львівщини
12:36
Інфографіка
курс валют
Курс валют у Львові в банках та обмінниках 28 березня: долар додав ще кілька копійок
12:28
Андрій Садовий під час зустрічі з Павелом Громом
У Садового заявили про можливу співпрацю з польською компанією, керівник якої був серед затриманих у гучній справі Славоміра Новака
Більше новин