Таємниця муміфікованої голови зі Львова

Виставка "Шляхами древніх цивілізацій" представила унікальні артефакти давніх культур.

Голова мумії – один із понад 500 унікальних артефактів давніх культур, запрезентованих на виставці "Шляхами древніх цивілізацій" із фондів Львівського історичного музею, що відкрилася у його відділі - "Музеї  історії України" у Львові. Львівський історичний музей має одну з найбільших та найкращих археологічних збірок в Україні. Як вже писав "Еспресо.Захід", переважна більшість спеціально відреставровних задля такої нагоди та заекспонованих пам'яток виставляється уперше.

Властиво, хто ховається  під просякнутими  різними розчинами бинтами – чоловік чи жінка, багатий чи дещо бідніший, з якої династії  – невідомо. Та й навряд чи буде відомо, адже йдеться про людські рештки з  ІІ тис. до н.е., що потрапили до сучасного музею з колекції Любомирських, основи якої були закладені ще у XVІІІ столітті, і яку поповнювали чимало приватних колекціонерів. До речі, у фондах Львівського історичного музею є ще дві муміфікованих голови із Єгипту, хоча зі зрозумілих причин до нинішньої експозиції увійшла та, котра збереглася найкраще.

Три роки тому, гостюючи у Празі,  я мала унікальну нагоду відвідати потужну і гучну виставку "Мумії світу" з колекцій провідних європейських музеїв та університетів, наукових організацій та приватних осіб. Йшлося про реальні мумії з усіх куточків світу та спробу іменитих фахівців  запрезентувати різні цивілізації та культури через поховальні обряди та ритуали. Оприлюднений там факт, який просто збив з ніг: у ХІХ на початку ХХ століття (можливо, й дещо раніше) багато мумій (і не тільки давньоєгипетських) Європа просто… з'їла. Вважалося, що перетерті в порошок муміфіковані давні людські рештки помічні при мігренях, зубному болі та інших недугах. Відтак попит продиктував широку пропозицію на місцях і навіть способи, як обдурити  довірливих мандрівників з Європи. А серед самих європейців привезти - як сувенір чи як талісман - зі своїх мандрівок світом муміфіковану руку, стопу чи іншу частину людського тіла вважалося не блюзнірством, а радше  турботливим ставленням до своїх рідних. Такий факт, зрештою, пояснює, як саме  муміфіковані людські рештки в часі могли потрапити до музейних колекцій.

Однак досліджувати шляхи того чи іншого нині музейного експонату до музейних колекцій  (зокрема скарбниці  Львівського історичного музею) – тема інакшого журналістського тексту. Наразі ж про запрезентовані скарби,  а вони - унікальні.

Йдеться про пам’ятки Стародавнього Єгипту, Шумеру, античних Греції та Риму, окремі із яких не просто презентують ці культури, а ще й знайдені при розкопках античних міст Причорномор’я або ж поселень чи поховань черняхівської, липицької та іншої культур на території сучасної України.  Приміром, бронзовий світильник, знайдений у Звенигороді на Львівщині чи бронзова вотативна рука з майстерні римської провінції Дакія (ІІ ст . - першої пол.. ІІІ ст.), яку ще 1862 року випадково викопали селяни у селі Мишків на Тернопільщині. Із напису на руці відомо, що цей артефакт був вотативним даром (тобто пожертвою) молодшого офіцера римської армії Гая божеству Юпітеру Доліхену. До слова, це єдиний такий артефакт, знайдений поза межами Римської імперії.

Є в експозиції також інталії та камеї із зображенням античних сцен (між іншим, також експонуються уперше), глиняний посуд з майстерень Близького Сходу та Єгипту з 1 тис. до н.е. й інше.

"Зрештою, в межах виставки  кожен має можливість побачити щось, що зацікавить найбільше саме його, - розповідає заввідділом "Музей  історії України"  Оксана Куценяк, яка  разом із колегами Емілією Зарубій та Миколою Майорчаком і уможливили експозицію "Шляхами древніх цивілізацій". - Особисто мене найбільше інтригують  глиняні фрагменти посуду, табличок, плит, давніх цвяхів  з клинописними текстами. Ця найдавніша в світі система письма  вабить не тільки через те, що дуже незвично виглядає, а й тому, що  опанування нею, імовірно, уможливить перепис багатьох сторінок давньої історії".

Ярина Коваль

Фото Ярини Коваль

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.