"Раніше Зеленський наговорив на 150 років тюрми, а тепер і наробив", – суддя КСУ Ігор Сліденко

Конституційна криза в Україні набирає обертів – після указу президента Зеленського про відсторонення судді Тупицького Конституційний суд назвав це рішення неконституційним і прямо заявив, що виконувати його не збирається.

Що стоїть за указом президента, чи є це намаганням заблокувати роботу Конституційного суду і які наслідки матиме указ глави держави – в прямому ефірі програми "Головне" на каналі "Еспресо" розповів суддя Конституційного суду Ігор Сліденко.

– Очевидно, що з огляду на повноваження, які має президент і які визначені Конституцією, він такого указу видавати не міг. Цей указ суперечить формально і Конституції, і українському законодавству.

Також він суперечить духу права в принципі, фундаментальним принципам функціонування держави. Мається на увазі розподіл влади. Тому аналізувати його з цієї точки зору дуже важко. Тобто президент видав указ, бо президент має право видавати укази. Але все те, що є в цьому указі, не має жодного відношення ні до права, ні до законів.

Указ не містить основного компонента, який повинен в ньому бути, – посилання на повноваження президента, які містяться в Конституції. Якщо уважно прочитаєте указ – там нема такого. А чому? Бо у президента нема таких повноважень.

Якщо президент не має повноважень відсторонювати суддів Конституційного суду, а такий указ виходить, значить з цього випливає, що такий указ був свідомим. Чи є якась відповідальність за таке свідоме порушення? І чи є це спробою узурпувати владу?

Ще два місяці тому, коли ще починалась ця історія і звучало словосполучення "конституційна криза", я вже тоді говорив, що нема ніякої конституційної кризи, є криза управління. І розпочалась вона частково теж з Конституційного суду, бо він підтримав розпуск попереднього парламенту. Для цього Конституційного суду це рішення було у певному сенсі фатальним, оскільки суд перетворився з суб'єкта в об'єкт. Стала очевидною криза державного управління.

Цей же указ може означати що завгодно, але жодного відношення до Конституційного суду він не має. Цим указом можна перебити якусь іншу проблему, наприклад, інформацію про розслідування "Bellingcat". Можливо, таким екстравагантним способом намагаються це перебити, можливо, щось інше. Однак це все конспірологія, розумних, раціональних чинників немає.

Мені вся ця історія раніше нагадувала постмодернізм, як його описували Ежен Йонеско чи Франц Кафка. А зараз взагалі йде у бік інфантильного сприйняття світу, це вже не постмодернізм, а Льюїс Керрол з його "Алісою".

Пане Ігоре, ви особисто знайомі з паном Тупицьким, яких дій ви особисто чекаєте від нього? Чи знаєте, якою була його реакція?

Ні, я не знаю, якого була реакція. Я сьогодні (30 січня. – Ред.) був у суді, працював. Пан Тупицький, швидше за все, також був у суді, оскільки його авто стояло біля суду. Були якісь проблеми з тим, щоб допустити суддю Конституційного суду на його робоче місце, що теж є якимось театром абсурду.

А якщо відбудеться саботаж рішення Зеленського? Які це матиме наслідки?

Ви знаєте, ситуація фатальна. Вона фатальна, бо у будь-якому випадку – війна. І яка війна краща чи гірша: війна інституційна, війна правова чи війна, пов'язана з кризою управління, – мені зараз сказати важко. Очевидно, що ніякого хорошого вирішення ця проблема не має.

Що значить виконати рішення цього указу? Бо повноваження судді Конституційного суду регулюються всього двома актами: Конституцією України та Законом "Про Конституційний суд України". І я, як суддя Конституційного суду, повинен ходити на роботу щодня, приймати рішення, над ними працювати. Врешті-решт, платники податків оплачують моє утримання. Указом президента не можна регулювати мою діяльність, як і діяльність Тупицького, будь-якого іншого судді. Якщо його завтра не допустять на робоче місце, таким чином спровокують інший конфлікт – буде підстава звільнити його через те, що він не був на робочому місці. Це як снігова куля, яка тягне за собою безліч проблем, що не мають раціонального вирішення. Бо сам собою цей указ є ірраціональним.

Пане Ігоре, як ви думаєте, чому Зеленський не призначає до суду когось зі своїх людей? Можливо, йому просто потрібно заблокувати роботу Конституційного суду як інституції?

Ви знаєте, я не хотів би з вами погоджуватися, але мушу. Те, як розвиваються події із 2019 року, сформувало у мене стійке враження, що цей суд цій владі не потрібний в принципі. Або потрібний суд, який мовчатиме. Оскільки їхні дії в парламенті часто, м'яко кажучи, дивні і суперечать не тільки Конституції, а подекуди й здоровому глузду, й очевидно, що єдиний орган, який може сказати щось фахове, – це Конституційний суд.

Чому не призначаються інші судді за квотою Верховної Ради? Напевно, тому, що там немає мінімум 226 голосів, які могли б проголосувати за будь-кого. Цієї більшості – її немає, так само, як і не було до 2019 року. Однак тоді це стало підставою, щоб розпустити Верховну Раду, а тепер чомусь не є.

Чи є для президента якісь наслідки цього указу, крім політичних?

Я думаю, що є. Поки він президент, єдиний інститут, який може бути застосований щодо нього, – це інститут імпічменту. Очевидно, що в такій конфігурації, що міститься в українському законодавстві, застосувати імпічмент до Зеленського не є можливим. Однак раніше чи пізніше у нього закінчаться повноваження. І мені важко уявити ситуацію, що певні політичні сили пропустять можливість покарати президента за очевидні порушення, які містяться в Кримінальному кодексі. Це ціла низка статей, починаючи від 344-ї і закінчуючи такими важкими, як 109-а, 111-а і аж до державної зради – за бажання все це можна довести. А далі почнеться вже інша історія, пов'язана з судом над паном Зеленським. Тим більше, що це не перший його факап. Він і до цього натворив дуже багато. Я колись казав, що він наговорив на 150 років тюрми, тепер він ще й наробив. І в цьому велика проблема.

Якщо підсумувати, чи перетвориться цей конституційний колапс у конституційну війну?

Я не бачу конституційного колапсу, я бачу тяганину, шарпанину. Французи сказали б, що це Drôle de guerre – Дивна війна. Це вже не реформа повинна бути, бо вона ні до чого не призведе. Має бути повне перезавантаження влади, і це стосується і парламенту, і президента і так далі. Ця конфігурація веде Україну до краху. І це в умовах збройної агресії.

Нагадаємо, 29 грудня Президент України ВолодимирЗеленський підписав указ про відсторонення Олександра Тупицького від посади судді Конституційного Суду строком на два місяці.

У відповідь Конституційний суд заявив, що не бачить підстав виконувати "злочинний наказ" Зеленського.

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал