Лист до Миколая – то не просто список на закупи

Уже завтра чемним (і не дуже) дітям Миколай покладе подарунки під подушку. Чимало батьків ламають голову, як пояснити дитині, чому Миколай не зміг принести усе, що та написала у листі. А що робити багатодітним батькам, які мають не одного-двоє дітей, а, скажімо, шестеро, як у львів'янки Оксани Крив'як? Утім, багатодітна мама каже, що у них особливих проблем з вибором подарунків не виникає, бо діти пишуть листи до Миколая, а не просто списки подарунків.

"У нас є традиція написання листів до Миколая. Спочатку ми дякуємо Миколаю за те, що він нами опікується. Розповідаємо дітям, що перед тим, як Миколай йде до них, ангелик відкриває йому книгу кожної дитини і читає, яким цей хлопчик чи дівчинка були за рік. Тому діти мають певний іспит: згадують добрі і погані вчинки за рік та обіцяють стати кращими, – розповідає "Еспресо.Захід" Оксана Крив'як. – Після подяки Миколаю пишуть, що вони хотіли б. Ми завжди акцентуємо, що у перших рядках має бути здоров'я, благополуччя в родині, а далі вже подарунки для себе. Дитина має розуміти, що лист до Миколая – це не список покупок. Це мають бути справді потрібні для дитини речі. Звичайно, що перед написанням листа ми з дітьми обговорюємо можливі подарунки. Наприклад, є гарна логічна гра, то пояснюю: така гра була б корисна для тебе, зрештою, нею можна бавитись з друзями".

Багатодітна мама каже, що ліміту, скільки подарунків одна дитина може вказати в листі, немає. Але вони орієнтуються, аби подарунки кожного були в одній ціновій політиці. Часом до придбання подарунків долучаються хрещені, бабусі з дідусями, і вже вибирають щось з того, що дитина написала у листі.

Утім, у сім'ї, де багато дітей, є ще одна проблема: старші, які вже знають, що подарунки під подушку кладуть батьки, можуть розповісти про це меншим і таким чином зруйнувати віру в диво. 

"У нас такий переломний момент був минулого року. Найстаршим дівчаткам тринадцять та одинадцять років. У школі діти говорили, що подарунки купують батьки і Миколая насправді нема. Тож старша донька запитує: скажи мені правду. Я не могла збрехати, – каже Оксана. – Але пояснила, що це була людина, яка справді колись жила. Господь за його добро взяв Миколая на небо і щороку посилає на землю робити добрі діла. Але оскільки з усім впоратись самотужки Миколай не може, батьки є його помічниками. І дівчатка теж досягнули такого віку, що можуть стати помічниками Миколая і теж робити подарунки своїм знайомим чи молодшим братикам та сестричкам. Вони це добре сприйняли, тож молодшим не розповіли. Цього року разом з усіма писали листи".

У Галини Василенко троє дітей: синам десять та п'ять років та донечці вісім. І вже зараз жінка готує їх до того, що помічником Миколая може стати кожен. Тож діти допомагають обирати подарунки батькам.

Можливо, мені легко це пояснювати дітям, бо я вірю у Миколая і в те, що він справді допомагає. Звичайно, тут не йдеться про подарунки під подушку

"Кажу дітям, що подарунки для дорослих трохи відрізняються, і кожен з них стає Миколайчиком для когось. Наприклад, якщо ми обираємо подарунок для тата з донечкою, то це тримається у великій таємниці. Часом беремо листи потребуючих дітей і готуємо їм подарунки чи складаємо пожертву, – каже Галина Василенко. – Спочатку діти не дуже розуміли це, але коли почали брати участь у підготовці подарунків для інших, їм стало приємно відчувати себе помічниками Миколая. Це не викликає у них думки, що Миколая не існує. Навпаки, кажу, що коли у нас виникає ідея обрати той чи інший подарунок – це Миколай нам так підказує". 

Жінка переконана, що такий підхід убезпечить дітей від розчарування, коли згодом хтось у класі розповість "таємницю", що Миколая насправді немає. 

"Можливо, мені легко це пояснювати дітям, бо я вірю у Миколая і в те, що він справді допомагає. Звичайно, тут не йдеться про подарунки під подушку, – каже Галина. – Колись напередодні Миколая у мене був дуже складний екзамен. Я молилась до Миколая, аби він допоміг мені його скласти. В результаті я отримала відмінно, і переконана, що це його заслуга. І я хочу, щоб мої діти вірили у Святого Миколая, як вірю я".

У сім'ї Василенків також є традиція написання листів з побажаннями, але її підтримують не всі діти. 

"Старший син починає писати лист до Миколая ще з літа, а вже ближче до свята редагує його. Менший ще добре писати не вміє, тому малює. А от з донькою найскладніше – вона не пише нічого, бо каже, що хоче сюрприз від Миколая. Миколаю це важко дається, бо навіть не знає, у якому керунку рухатись,– каже Галина. – Але в нас традиція, що Миколай приносить щось невеличке, для душі. Основні подарунки йдуть на дні народження. У нас нема мети задарувати дітей усім, чим тільки можна. Взагалі діти мають тішитись будь-якому подарунку, не залежно від того, великий він чи ні". 

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.