Органи влади без повноважень та бюджету: що не так з новоутвореними районами

Про це "Еспресо.Захід" вдалося дізнатись у депутатів та чиновників, які мають певне відношення до роботи нових районних утворень та розробки нормативної бази для них.

25 жовтня відбулися місцеві вибори, які утвердили новий адміністративний поділ, де головними територіальними утвореннями є область та громади (ОТГ), а поміж ними, ймовірно, в тимчасовому форматі залишено райони.

Нові адміністрації президента Володимира Зеленського, його уряди та більшість у Верховній Раді партії "Слуга народу", перейнявши розпочату попередньою владою адміністративну реформу, так і не спромоглися розвинути її та зробити все необхідне для нормального функціонування вертикалі влади після виборів.

Найкращою ілюстрацією цього є райони. Якщо коротко, то з 1 січня 2021 року старі районні ради та адміністрації припиняють існування, натомість нові, укрупнені, не зможуть функціонувати повноцінно. Адже у них немає законодавчої бази, яка визначає їх повноваження та особливості роботи. Немає структури та кадрового забезпечення. Немає приміщень, де вони будуть розташовані. Зрештою, немає бюджету, який би забезпечував їх діяльність. Немає нічого!

Лише 4 грудня президент нарешті спромігся підписати закон № 3651 "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій". Він не дає відповіді на більшість запитань, але хоча б регулює роботу на початковому етапі.

Подивимось, як розгортається ситуація, на прикладі Львівської районної ради. Всього на Львівщині замість 20 районів утворено 7. До складу Львівського увійшли саме місто Львів, яке вперше стало районним центром, та ще чотири колишні райони: Жовківський, Пустомитівський, Перемишлянський та Кам'янка-Бузький.

За результатами виборів, більшість депутатських мандатів у Львівському районі отримала партія "Європейська Солідарність" (34,6% голосів виборців) – 30 депутатів, "Самопоміч" (14,3%) – 13, "Голос" (9,4%) – 9, "Свобода" (7%) – 7 та "Слуги народу" (5,5%) – 5 депутатів. Разом 64 депутати.

Перше засідання Львівської районної ради відбулося сьогодні, 7 грудня. За словами лідера найбільшої фракції у раді Андрія Сулима, попередньо планувалось, що воно відбуватиметься у приміщенні Львівської обласної ради.Станом на п'ятницю, порядок денний не був відомий. Також на той час ще не збиралось засідання фракцій. Також не відбулась погоджувальна рада. Лише в понеділок зранку стало відомо, що засідання заплановано на 12.00 у приміщенні Пустомитівської районної ради.

Відразу кілька депутатів у коментарі для "Еспресо.Захід" не могли чітко пояснити, які повноваження будуть у майбутньої районної ради. Головним завданням у своїй роботі вони бачили проведення реорганізації районів та наведення порядку з майном колишніх райрад. Також вони розуміли свою тимчасову функцію.

Така ж ситуація і з районними адміністраціями. Про їх реорганізацію і подальшу долю ми отримали коментар у колишнього мера Городка, екс-заступника голови Львівської ОДА, а нині голови Городоцької РДА Івана Сагана:

"Що буде зі старими адміністраціями, наразі не відомо. Знаємо тільки те, що так, як передбачалось, 1 січня, ми не припиняємо роботу, оскільки держава не передбачила коштів на звільнення працівників ліквідованих адміністрацій. Також немає коштів на зарплати і діяльність на наступний рік. Тобто все у такому стані невизначеності. Старі адміністрації мали би припинити діяльність і нічого не планували на наступний рік, а нові ще не знають, що робитимуть і за що існуватимуть. Та, сподіваємось, ті питання будуть враховані у бюджеті на 2021 рік. Можливо, за старими адміністраціями ще залишать певні функції і персонал на перехідний період, поки запустять роботу нових".

Фото: з facebook Івана Сагана

Також ситуацію з районною ланкою влади в контексті виборів на Львівщині ми попросили розповісти координатора громадської мережі "Опора" Тараса Радя:

"В час виборів затихли розмови про децентралізацію, хоча до того вони активно велися. Ці нові райони поспіхом створили під кампанію і то оформили лише рамково, щоб означити межі і призначити вибори. А змістового наповнення для них немає взагалі.Чекаємо окремий закон про районні ради, де буде описано їх повноваження. Адже більшість функцій переходить громадам. Так виглядає, що основною сферою, якою вони оперуватимуть, буде комунальне майно, що залишається на балансі старих районних рад".

Фото: з офіційної сторінки ГМ "Опора"

Також він зазначив, що адмінреформа мала відбуватися паралельно зі змінами у інших галузях, зокрема медичній, освітній та податковій:

"До прикладу, у медицині мали створюватись госпітальні округи. Але ці реформи пригальмовано, тому, можливо, надалі все буде відбуватись паралельно, і законодавець врахує усі ці нюанси".

Виникає також питання фінансування районних рад. З одного боку, фактично усі податки залишаються в ОТГ. З іншого, старі районні ради та адміністрації вже не прийматимуть бюджету, а нові ще не зможуть цього зробити.

Особливо Тарас Радь наголосив на тому, що ця реформа потребує розробки нових законів та внесення змін у існуючі. І, що найважливіше, змін у Конституцію:

"Ще влітку говорили про те, чи встигнуть прийняти потрібні закони до кінця року, коли й заплановано ліквідацію старих районів. Я все ж думаю, що не встигнуть і прийматимуть наступного року. Процес ускладнює і те, що ці зміни потребують внесення змін у Конституцію, а це тим більше складний процес. Це не означає, що старі райони і ради залишаться до прийняття нового закону. Вони будуть ліквідовані, але нові поки що залишаться у підвішеному стані з мінімальним функціоналом".

Більше, власне, про нове законодавство, яке вступає в силу, а також те, яке ще в процесі голосування у Верховній Раді та розробки фахівцями, розповів народний депутат, перший заступник голови Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Роман Лозинський. Його розлогий коментар ми розбили на тематичні блоки:

Що планувалось і що вийшло

Районних рад та адміністрацій взагалі не мало бути в тому вигляді,у якому ми звикли їх бачити. Мав залишитись лише укрупнений адміністративний орган.Замість голови адміністрації мав бути префект, завданням якого був би моніторинг діяльності громад чи обласних рад і реагування на порушення, якщо такі були б. Так мало бути за тими змінами в Конституцію, що планувались.

Та потім "Слуги народу" загралися в децентралізацію, зміни у Конституцію не відбулись, префектур не створено. Відповідно, у Конституції залишився районний рівень як адміністративна одиниця, тому і проводили вибори до районних рад.

Відтак, районні органи влади будуть працювати до того часу, поки не буде розроблено новий устрій і не буде внесено змін до Конституції.

Чим керуватимуться у діяльності районні органи влади

Зараз очевидно, що повноваження районних органів влади регулюються тим законодавством про місцеве самоврядування, яке й було. Його не було змінено, тому де-юре у них зараз ті ж повноваження що були, а де-факто змінами до бюджетного кодексу і законодавства на районному рівні забрали майже всі фінансові і бюджетні повноваження і це, по суті, вбило можливість усі ті старі функції реалізовувати.

Наразі буде діяти стаття 143 Конституції, яка визначає повноваження і статус районних рад. Вона не змінена, відтак вони залишаються зі старими повноваженнями. Щодо фінансування, то також є бюджетний кодекс, де передбачені статті фінансування районних рад. Вони зараз значно врізані, але ще залишаються. Тобто зараз ми маємо процеси по вихолощенню повноважень районів, але водночас їх залишають як ланку влади.

Щодо процесу укрупнення районів, то близько трьох тижнів тому, 17 листопада, Рада проголосувала закон № 3651 д. Президент його підписав якраз напередодні, у п'ятницю, 4 грудня.

Цей закон каже, як мають працювати нові районні органи влади, як передавати майно, як переводити працівників з ліквідованих районів у нові. Він регулює правонаступництво майна і прав районів і реорганізацію адміністрацій. І цей закон – ключовий нормативний акт, яким поки що мають керуватися усі новостворені райони.

Які закони ще розробляються

Водночас розробляються зміни до Закону про місцеве самоврядування. Вони, з одного боку, нівелюють повноваження районів, а з іншого – залишають їх, бо вони передбачені у Конституції. Цей закон, я думаю, буде поданий у парламент не раніше, як навесні наступного року. Зараз тривають робочі групи з експертами і ми пройшли близько 5% статей – тобто це дуже тривала і кропітка робота. Далі цей закон має потрапити у комітет Ради, аж потім перше читання і поправки. Друге читання і прийняття в цілому в дуже доброму варіанті може відбутись хіба до літніх канікул.

Ще є закон про місцеві державні адміністрації і він вже зареєстрований у Раді, але він ще навіть не виносився на перше читання. У ньому йдеться про зміни до вже існуючого закону і там, зокрема, буде врегульовано роботу районних адміністрацій. Щодо них, то тут взагалі змінюється філософія. До прикладу, голова РДА та його заступники мають бути держслужбовцями, а не політичними фігурами, призначеними президентом.

Тобто ці два закони – про місцеве самоврядування (в більшій мірі) та місцеві адміністрації (в меншій) – будуть найважливіші. Наразі ж залишаються статті Конституції та закон № 3651 д.

• Нагадаємо, сьогодні, 7 грудня, Львівська районна рада зібралась на перше засідання у приміщенні Пустомитівської районної ради.
• Спочатку було сформовано фракції з п'яти партій, що подолали виборчий бар'єр, та обрано їхніх голів. Фракцію "ЄС" очолив Тарас Жеребецький, Іван Мовчан – "Самопоміч", Галина Маївка – "Голос", Ярина Вайда – "Свободу" та Андрій Марко – "Слугу народу".
• Згодом обрано голову районної ради. Ним став представник "Європейської Солідарності" Андрія Сулима, за якого проголосував 41 депутат з 64.

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.