Кінець бюджетного року в Україні завжди складний. Грошей традиційно не вистачає, тому все, що залишилось із "незахищених" видатків доводиться перекидати на "захищені": зарплати, пенсії, соціальні виплати та обслуговування держборгу. Однак цього року маємо справжню бюджетну кризу: вже в листопаді Держказначейство призупинило фінансування більшості незахищених видатків. Деякі бюджетники скаржаться на затримку виплат. Надходження єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду з січня по жовтень не дотягнули до плану аж на 17,8 мільярда. І лише податківці звітують про перевиконання планів: голова ДПС Олексій Любченко заявив, що його відомство виконало річний план надходжень до загального фонду бюджету.
"На сьогодні важко зрозуміти реальний стан бюджету, тому що надходять прямо протилежні повідомлення від різних органів влади, які причетні до бюджетного процесу. Держказначейство зазначає, що вони призупиняють виплати за незахищеними статтями. В той же час податкова звітує, що вона вже станом на кінець листопада виконала річний план. Тут виникає питання, чи права рука знає, що робить ліва? Схоже на те, що бюджетний процес уже не контрольований, – розповів "Еспресо.Захід" економіст Андрій Новак. – Очевидно, що стан бюджету плачевний. Є інформація, що за десять місяців цього року дефіцит зріс на 120 мільярдів гривень. Зокрема, лише за жовтень він зріс на 30 мільярдів".
За словами економіста, влада розраховувала на отримання другого траншу кредиту МВФ, однак шанси, що ці кошти надійдуть ще до кінця року, близькі до нуля. Відтак за нинішньої ситуації залишається сподіватись, що захищеним видаткам нічого не загрожує. Натомість такі статі витрат, як "будівництво", "капремонти", "модернізації", – усе це до кінця року фінансуватись не буде.
Влада готова економити на всьому. Тільки не на собі
"Звичайно, цього року маємо непросту ситуацію у зв'язку з пандемією, але проблеми були б не такими серйозними за умови раціонального використання бюджетних коштів, – каже Андрій Новак. – Вважаю, що цілком недоречним є так зване "Велике будівництво", на яке скерували 35 млрд з коронавірусного фонду. Достатньо було обмежитись ремонтом найбільш критичних ділянок доріг, це забрало б 10-15 мільярдів. Решта можна було б скерувати на підтримку підприємців і працівників, які найбільше постраждали від обмеження діяльності під час карантину. Другий момент: не можна у час кризи підвищувати видатки на утримання органів влади. Всі країни скоротили видатки на чиновників, у нас навпаки: у бюджеті 2020 року збільшили витрати на різні органи влади від 20-25% на рік. І в проєкті на наступний рік витрати на різні держоргани збільшили від 12 до 40%. Можна ж було залишити хоча б на рівні 2019 року, а зекономлені кошти можна було скерувати на подолання наслідків коронавірусу".
Про те, що навіть в умовах гострої бюджетної кризи влада не готова економити на собі, говорить також ексміністр соціальної політики Павло Розенко. "Теоретично, видатки за захищеними статтями мають фінансуватись у будь-якому разі. Але проблеми з виплатою зарплат у бюджетній сфері уже почалися. Тобто захищені видатки також під загрозою. Але при цьому маємо інформацію, що центральні органи виконавчої влади та інші структури продовжують проводити тендери на закупівлю автомобілів. Тобто міністерства себе не дуже хочуть обмежувати, – каже Павло Розенко. – Підстав для оптимізму немає. Влада розраховувала на отримання кредиту від МВФ та допомогу від Євросоюзу, які допомогли б пережити цю бюджетну і фінансову кризу. Судячи з процесів, що відбуваються, чекати коштів не варто ні цього року, ні в перші два місяці 2021 року. Тому й кінець цього року і початок наступного будуть непростими".
Пенсійному фонду доведеться брати позику, щоб далі виплачувати пенсії
Багато країн під час пандемії виплачували працівникам, які втратили роботу через карантин, частину зарплати. Таким чином вони підтримували споживчий попит, а отже, й власну економіку. Україна не могла собі дозволити таку розкіш, як роздавати гроші тим, хто їх потребує. Але могла би позичати. Доступ до дешевих позик – це один з найдієвіших інструментів підтримки економіки. Однак і з цим у нас не склалося.
Урядова кредитна програма "5-7-9", яка мала б надати доступ підприємцям до дешевих позик і таким чином пожвавити економіку, виявилась недоступною для малого та середнього бізнесу. Адже переважно у підприємців вимагали в заставу нерухомість, вартість якої суттєво перевищувала вартість позики. Фактично, вона перетворилась на програму "доступні кредити для своїх".
"Щоб кредитні ресурси стали доступнішими, більшість країн фактично обнулили свої облікові ставки. Деякі навіть зробили їх мінусовими. Це для того, щоб кредитний ресурс у банківській системі був у межах 2-3% річних. У нас облікова ставка 6%. Таким чином, фактичні ставки для кредитів для бізнесу – понад 12%. Вони непідйомні для реального сектору економіки в умовах кризи. За такими ставками може працювали лише спекулятивна економіка", – каже Андрій Новак.
Ще один спосіб підтримки бізнесу – податкові канікули. Однак це палиця з двома кінцям. Скажімо, під час жорсткого карантину ФОПам дозволили не сплачувати ЄСВ за ті місяці, коли вони не отримували прибутків. Це дозволило економити підприємцям 1039 грн (на сьогодні мінімальний ЄСВ 1100 грн) за місяць. Але це одразу ж позначилось на доходах Пенсійного фонду. Тим більше, що у цей період багато людей втратили роботу чи перебували у відпусках без збереження зарплати. Відтак у квітні недобір Пенсійного фонду по ЄСВ 3,7 млр грн, у травні – 3,4 млрд. Загалом станом на кінець жовтня бюджет Пенсійного фонду отримав на 17,8 мільярда грн менше ЄСВ, ніж було заплановано.
За оцінкою Павла Розенка, до кінця року цей розрив становитиме щонайменше 20-25 мільярдів.
"Правильно було б зробити секвестр бюджету: обрізати статті, які не є першочерговими, і скерувати кошти до бюджету Пенсійного фонду. Судячи з усього, цього робити не планують. Натомість буде технічна маніпуляція: Пенсійний фонд візьме наприкінці року позику у Держказначейства, і таким чином влада спробує приховати катастрофічний стан своєї діяльності. Така практика існувала ще за часів Януковича. Коли Янукович пішов, нашій владі передали борги Пенсійного фонду перед Держказначейством на рівні 50 мільярдів гривень".
Велика проблема маленьких громад: де взяти гроші на зарплату, якщо єдине підприємство зупинилось?
Утім, за виплату пенсій можна не хвилюватись: чи ще виділять кошти з бюджету, чи казначейська позика – пенсіонери свої гроші отримають. Жодна влада не ризикне налаштувати проти себе понад одинадцять мільйонів осіб. У значно гіршій ситуації ті працівники, які отримують зарплату з місцевих бюджетів. Адже основна частина доходів місцевих бюджетів – податок з доходів фізичних осіб, який вираховують із зарплати, та єдиний податок, який сплачують підприємці-спрощенці. І саме вони зазнали найбільшого скорочення через пандемію. Зокрема, міський голова Львова Андрій Садовий заявив, що міський бюджет через пандемію недоотримав мільярд гривень.
"У квітні підприємці мали невеличкі податкові канікули, коли їх було звільнено від плати за землю і нерухомість. Як наслідок, цього року надходження від плати за землю скоротились майже на 8% порівняно з минулим роком. А плата за землю займає майже 14% у структурі доходів місцевих бюджетів, особливо територіальних громад, – каже експерт з фіскальної децентралізації Віктор Венцель. – З одного боку, місцеві бюджети зазнали втрат через економічну кризу. З іншого – вони змушені спрямовувати додаткові кошти й на боротьбу з COVID-19. За даними Рахункової палати, за десять місяців майже чотири мільярди гривень на боротьбу з коронавірусом були скеровані саме з місцевих бюджетів. Тобто при обмежених ресурсах місцеві бюджети мають додаткові витрати. Крім того, підняли мінімальну зарплату до п'яти тисяч гривень. Відповідно, довелось перераховувати посадові оклади. Держава збільшила субвенцію на зарплати освітянам на 1,5 мільярда гривень, але цих коштів недостатньо. Крім педагогів, є ще багато працівників бюджетної сфери, чиї зарплати фінансуються виключно за рахунок місцевих бюджетів. Тому подекуди уже виникають проблеми з виплатами зарплати".
За словами експерта, навіть у такий непростий рік є окремі громади, які мають профіцитний бюджет. Однак велика кількість ОТГ уже має дефіцит бюджету. Адже у багатьох ОТГ наповнення бюджету залежить від одного-двох підприємств.
"Чи допоможе держава тим громадам, у яких скрутна ситуація? Важко сказати, бо в державному бюджеті справи не кращі. Можна сподіватись, що їм допоможе обласний чи районний бюджет, але це малоймовірно, – каже Віктор Венцель. – Громади можуть брати казначейські позики на покриття касових розривів. Але навіть якщо Казначейство дасть таку позику, треба розуміти, що її раніше чи пізніше доведеться віддавати. Щодо запозичень у банківських чи фінансово-кредитних установ, то їх спрямовувати на виплату заробітної плати не можна. Тому ситуація насправді складна".
Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал