Незручні теми
Про алкогольну, наркотичну та ігрову залежності.
Як і все в цьому житті, вона починається з малого. Спочатку залежність не помічають, далі роблять вигляд, що її нема. Коли руйнівна сила не просто ламає, а знищує, аж тоді починають шукати шляхи подолання. В наш час просять порад у групах соцмереж.
Порадьте, що робити... У знайомого серйозна залежність від азартних ігор (автоматів, комп'ютерів). Програв не одну сотню тисяч, сім'я віддала всі борги, а він знову купу грошей програв.
Порадьте, будь ласка! Дитині 3 місяці, чоловік п'є вже рік, майже нічого не допомагає, живемо в селі, маємо господарство. Продав зерно і поїхав в місто, кожен день телефонує, проситься назад, але завжди п'яний. Я сама з дитиною. Підкажіть, чи можуть розлучити нас, і може, якийсь інший вихід є. Бо так жити не можу.
Шановна спільното! Дуже потребую ваших порад та обміну досвідом стосовно такого питання:чи можливо назавжди вилікувати наркомана з великим стажем, якому вже не раз давала шанс його сім'я?
Розібратися у незручній темі допоможе психотерапевт, лікар-нарколог Тетяна Павлусів.
Чому люди стають залежними?
Звісно, є перелік передумов, але сказати точно не завжди можна. Наприклад, серед причин алкоголізму сина є те, що його батьки вживають, але скільки є сімей, де батьки зловживають, а діти ведуть здоровий, тверезий спосіб життя. Часто це сукупність причин, які призвели до того, що людина стала залежною. Наше завдання – втримати тверезість. Щоб знайти причину, потрібно багато годин психотерапії. Інколи навіть причин не треба знати. Приміром, якщо травма дитинства, а психіка знайшла механізм, щоб про все це забути. Тепер психіка стала нестійкою, тож, знайшовши першопричину, можна спровокувати новий зрив.
Залежними стають не просто так, залежність це завжди наслідок чогось. Зазвичай, це якісь травмуючі події в житті. Якщо говоримо про алкоголь, то спочатку п'ється, бо щось відбувається, а потім вже щось відбувається через випивку. Шукати причину може бути небезпечно. Якщо є тверезі залежні, які хочуть знати причину, то її шукати можна вже після 3-5 років життя, вільного від залежності, тверезого життя.
Як подолати проблеми?
Самотужки майже неможливо, бо залежність – це сімейна хвороба, яка, як вірус, вражає всіх. А коли сам хворієш, важко побачити, що відбувається навколо. Треба не замовчувати і звернутися по допомогу, це завжди перший крок. Важливо для родичів зрозуміти свою міру впливу, що насправді є межею. Вони не можуть все контролювати. Людина сама вибирає шлях тверезості. Коли насправді захоче бути тверезою, тоді шукаємо методи, щоб все це організувати. Бажання членів сім'ї може бути першим поштовхом, бо спочатку у залежного є стадія заперечення. І самому дуже важко знайти ось це бажання. Тому велику роль відіграють родичі, які дізнаються про хворобу, механізми. Лише коли вони обізнані та розуміють, що насправді відбувається із їхнім сином, братом, татом, тоді можуть ефективніше впливати. А не йти, як танки на амбразуру. Сім'я – як годинниковий механізм. Крутиться одна шестерня, інша, а щось злітає, то розвалюється вся система.
Процес подолання залежності довгий і залежить від конкретної людини. У кожної залежності свої особливості. А загалом, це як їхати по дорозі, якої ти не знаєш, а особливо по нашій українській, десь в далекому районі. Пробуєш знайти дорогу, об'їхати ямки, шукаємо обхідні шляхи. Залежить і від того, коли звертаються. Якщо великий термін, то щоб все змінити потрібно більше зусиль, підтримки, ресурсу. У нас звикли кричати “Візьми себе в руки”, “Перестань!”, а якби це було так легко, то не мали б такої кількості залежних.
Як жити із залежними?
Насамперед потурбуватися про свій емоційний стан. Була на прийомі жінка, коли запитала про її настрій, вона каже: “Не знаю. Прийду додому подивлюся п'яний чоловік чи тверезий, тоді буду розуміти, який у мене настрій”. Але це неправильно! Це жити життям когось іншого. Рідко коли залежний емоційно прив'язаний до пляшки чи шприца, а їхні родичі завжди емоційно прив'язані до того, хто вживає. І з ними терапія ще довша, триваліша, емоційніша, саме у родичів.
Якщо допомагати залежному і він повертається в ті самі умови, то 75 відсотків зривів через незнання і нерозуміння родичів. Вони можуть дати поштовх до зриву, самі того не усвідомлюючи. Але людина, в тверезості, має інформацію про зриви та емоційний стан, тому звинувачувати родичів не варто. Найефективніший метод – одночасна допомога залежному і родичам.
Як не зірватися?
Спочатку емоційний зрив, а потім фізичний. Є просте правило: тверезими стають не наймудріші, а дисципліновані. Є цілі заняття з профілактики зриву, якщо дотримуватися рекомендацій – не зірвешся.
Чи більше стало людей із різного роду залежностями під час карантину?
Не можу сказати, що під час карантину їх збільшилося чи зменшилося. Вважаю, що карантин тут ні до чого, радше: чи вмію я адекватно справлятися зі стресом, чи ні.
Залежності різні, а біль родичам причиняє кожна
Вважається, що ігроманія – один із видів залежності, який коригується найважче. Бо в алкогольній і наркозалежностях видно фізичні прояви, а тут ні. Ну, програні гроші, ну, їх можна заробити. В таких залежних погано працює критика. Якщо алкозалежним можна говорити про факт пошкодження печінки, є ймовірність, що можуть задуматися, то ігромана переконати в серйозності проблеми важко. Хоча рідко буває одна ігроманія, зазвичай поєднання залежностей.
Є комплекс заходів, медикаментозні, психологічні методи лікування. Завжди розповідаємо, що таке залежність, які симптоми, що таке тверезість, які будуть етапи. Важливо знати приблизні терміни погіршення стану і що, зазвичай, на 3, 6, 9 місяцях може з'явитися потяг. Коли це відбувається, то ти знаєш, що це не погода погана чи дружина не так глянула, а що в мене може бути вияв тяги. На перших порах дуже важлива інформаційна частина, бо справді поінформований – це озброєний. Також шукаємо ресурси, бо замінити дію речовини неможливо, але можна знайти для себе нові захоплення, зацікавлення. Був клієнт, який займався футболом, під час залежності закинув, а в тверезості відновив. Є той, який нічим не займався, а після відновлення почав розмальовувати ялинкові прикраси. Знайшов щось в собі нове.
Успіхи в такій непростій роботі були?
Звичайно! Це один з головних мотиваторів нашої роботи. Коли бачимо результат старань, вкладеного часу, тоді розуміємо заради чого працюємо. Коли 3 місяці тверезий, рік, 10 років, є ті з якими лише починала працювати. З кожним таким тверезим пацієнтом більше досвіду, який використовуємо в роботі з новими, для прикладу.
На жаль, "незручна тема" ближче, ніж багатьом здається. Ви можете заплющувати очі, не помічати проблеми, але від цього вона нікуди не зникає. З відкритими очима легше знайти вихід із темряви до світла.
Фото Таміли Гончаренко
Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал
- Актуальне
- Важливе