Тарас Прохасько: "Ця картинка вказує на абсолютну новизну країни"

Корінний івано-франківець, письменник і колумніст, лауреат цьогорічної Шевченківської премії в галузі літератури Тарас Прохасько в коментарі для "Еспресо.Захід" розповідає про найважливіші події минулого тижня, які зачіпають його, як і кожного мешканця Івано-Франківська та активного громадянина. Наша розмова про новий ескіз великого державного герба України, який невдовзі буде затверджувати Верховна Рада, про роль символів на цьому атрибуті державності і про що свідчить його такий зовнішній вигляд та композиція.

Тепер багато хто обговорює цей ескіз великого українського герба, який затвердила спеціальна комісія і має розглянути Верховна Рада. Ми з тобою не професійні геральдисти, але які враження від побаченого варіанту?

Це мені нагадує самодіяльність. Як на мене, це така неоковирна картинка, яка, зрештою, багато говорить про певний рівень розуміння деяких речей в нашій країні. Але разом з тим вона добре віддзеркалює той рівень історичної та естетичної свідомості, який є пануючим у сучасному українському просторі…

Мені виглядає на спробу вмістити в гербі ледь не всю багатогранну історію України. Як гадаєш, така строкатість символів сприяє сприйняттю цілісності держави? Чи навпаки свідчить про її роздробленість?

Хоча це й поширений метод у державних гербах (скажімо, в тієї ж Великої Британії), коли на ньому присутні елементи всіх складових держави, але в нашому, українському варіанті, він власне наголошує та акцентує не так на збірності та об’єднанні, а на окремішності, різностях України.

З одного боку, це добре, коли ми визнаємо, що країна складається з різних земель. Але тоді стає незрозумілим весь той паралельний дискурс про уніфікацію, про те, що ми всі – єдині. При тому мені дивно, що, йдучи такою композиційною логікою, обмежилися лише Галичиною і Запоріжжям та ще таким доволі пізнім Києвом, який символізує архангел Михаїл. Чому в такому разі не "забамбашили" туди всю цю Сіверщину, Бесарабію, Закарпаття, Волинь і всі ці інші Таврії?

Чи було щось таке, що вразило найбільше в цій композиції? Я, наприклад, звернув увагу на розташування галицького лева праворуч, на східній стороні, хоч за логікою він мав би стояти ліворуч. І ще на дві мотузки, що звисають з хоругви, на жаль, порожні...

Мене найбільше вразила загалом картинка, по якій дуже добре видно, що це неприхований "новодєл". Це подібне на такі реновації старих пам’яток, коли йдеться не про їхнє збереження, а про пристосування, тобто такі підміни, "фуфели". І ця картинка вказує на абсолютну новизну країни, яка такий герб має, і на абсолютну свободу від якихось норм чи звичаїв геральдики.

Традиції таких гербів почалися ще з країн Латинської Америки, коли з’явилися нові держави наприкінці ХІХ століття з такими строкатими гербами, а потім і в постколоніальних африканських країнах, де брався якийсь один атрибут давньої, переважно середньовічної історії, а все решта вже були різні сучасні символи – серпи, мачете, шестерні та інші такі новотвори.

З цієї точки зору, відображення, віддзеркалення історичної свідомості українців тут цілком адекватне. Бо, я думаю, ця така повна каша з різними елементами історії, яку приймають або не приймають, з цим новітнім українським іконостасом, в якому намагаються поєднати часом несумісні речі, є властивою для нових країн. Але разом з тим це показує, що якогось опертя на тверді основи тут немає.

Великий герб України вже не вперше виносять на затвердження в парламент. Здається, два попередніх Рада провалила. Чому тепер знову за це взялися, як ти думаєш?

Я думаю, що за цим стоїть намагання показати, що ця країна вже відбулася такою, якою вона є. Це бажання зафіксувати цей момент, коли саме ця країна вже є абсолютом, тобто такою реальністю, в якій уже сумнівів і внутрішньої боротьби не мало би бути. Хоча підозрюю, що є і політичні сили, і певні народні маси, для яких цей герб, навіть якщо він не буде надто ужитковим, виглядатиме неповним через позбавлення його соціалістичної історії. Тим людям, які вважатимуть, що раз це вже такий "збірняк", бракуватиме там якогось символу того промислового, індустріального, соціалістичного українства.

В тебе є уявлення ідеального герба?

Напевно, три гігантські торнадо, які гасить Манявський водоспад і Дніпровські пороги (сміється). Я перебільшую. Мені було би більш зрозуміло, якби був Тризуб, довкола якого власне розміщенні реальні гербові символи історичних частин України, які мають свою історію. Тоді це зображення відповідало б ідеї соборності, єдності в різноманітті.

Коли ти говорив про цей герб як новотвір для нової країни, то які зміни в Україні мав на увазі?

Якраз тепер, під час однієї короткої поїздки, я зауважив кілька речей, які стали очевидними як якась еволюція, реальні зміни, що відбулися у суспільстві. По-перше, водії автобусів і таксі перестали курити в салоні і пасажирам автівок також це забороняють. По-друге, рейсові автобуси й приватні авта майже перестали зупинятися за потребою при дорозі: якщо раніше розходилися в корчі хлопчики направо, дівчатка – наліво, то тепер намагаються заїхати на заправку. А по-третє, у значної частини українців, у яких ще двадцять років тому синьо-жовтий прапор і Тризуб викликали роздратування, через постійну присутність цих символів, навіть, скажімо, на тих самих грошах, уже не викликають такої антипатії. То, може, з цим гербом також так буде.

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.