Про це експериментатори розповіли "Еспресо.Захід".
Данилові Бороменському з Рівненщини 25 років. Він аспірант одного з провідних українських центрів ботаніки – Інституту імені Миколи Холодного в Києві. Данило пише наукову роботу на відділі мікології й досліджує лікарські гриби.
Понад рік тому подружжя Юлія Бялецька та Євген Томілін звернулися саме в цю наукову інституцію за консультацією щодо екопроєкту з виготовлення альтернативи пластику – матеріалу з міцелію та коноплі. Науковець зацікавився і з початку літа експериментує з виробництвом.
Ідея
Юлія та Євген п’ять років тому відпочивали на Балі. Тоді вперше в житті побачили пляж, який був повністю встелений пластиком. Відтоді подружжя не полишала думка про пошук матеріалу, що може замінити пластмасу.
"Там були смуги сміття без будь-якого вільного місця. Я до того тисячу разів чула, що пластикові пакети розкладаються сотні років і шкодять навколишньому середовищу, але, мабуть, тоді, коли побачила наживо, то вперше усвідомила масштаб трагедії. Не уявляли, яка є альтернатива, що ми можемо зробити. Але мій чоловік вирішив, що врятує планету. Євген почав шукати інформацію. Через кілька років він дізнався, що технічна конопля є дуже хорошим матеріалом. Її можна змішувати з полімерами й отримати новий матеріал, але цей продукт все одно також довго розкладатиметься. Наш знайомий розповів про компанію в Америці, яка займається вирощуванням нових матеріалів з технічної коноплі і міцелію. І саме міцелій грибів є тим полімером, що надає матеріалу щільність та форму, інакше кажучи, слугує природним клеєм", – пригадує Юлія.
З цією ідеєю подружжя й прийшло до Інституту ботаніки, де познайомились з Данилом Бороменським. Проєкт зацікавив науковця, бо з теоретичної площини його наукових досліджень дав змогу перейти в більш практичну.
"Моя кандидатська називається "Біологічно активні речовини грибів роду Ganoderma". Це лікарські гриби, і я займаюся більше їхніми біохімічними властивостями. Тобто виділяю речовини, які мають перспективу для екології та медицини. Через те, що міцелій досить щільний, то його можна використовувати для практичних цілей", – говорить біолог.
Згодом до команди приєдналась мікологиня Аліса Атаманчук з Інституту ботаніки, вона також вивчає дереворуйнівні гриби.
Компоненти
У виробництві використовують гіфи трутовиків. Беруть організм гриба – міцелій, а не самі плодові тіла, які люди звикли збирати. Тоді він розростається, починає харчуватися залишками коноплі, скріплює між собою всі елементи.
"Його можна виділити будь-де з природи в чисту культуру. Сам по собі цей міцелій розростається на лабораторних чашах з поживним середовищем. Потім його звідти беремо, додаємо до коноплі і чекаємо поки він виросте у формі, яку ми обрали", – розповідає Данило.
Виробництво
Все виробництво відбувається у кімнаті, яку обладнала команда. Там облаштували стерильні умови, тому що потрібно підтримувати чистоту: під час того, як відбувається весь процес, до речовини можуть потрапити інші шкідливі гриби або бактерії і знищити гриб, який обрали для виробництва.
Спочатку беруть субстрат коноплі, щоб грибам було чим харчуватись. Все стерилізують, додають гриби й змішують у певних пропорціях з додатковими поживними речовинами. Тоді викладають у форми й чекають, поки речовина займе весь простір і розшириться. Це триває близько тижня.
"Звісно, тривалість виробництва залежить від розмірів того, що нам потрібно зробити. Якщо це маленька тарілочка, то це відбувається за три-п'ять днів. Якщо велика коробка, то треба вже більше. Міцелій росте досить швидко. Достатньо кинути невеликий шматочок – і він сам по собі розростається. Ми використовуємо спосіб гомогенізації. Тобто розділяємо його на багато маленьких частинок, щоб було багато точок росту", – пояснює Данило.
Юлія додає, що розміри виробів залежать насамперед від кількості субстрату.
Вироби не треба вирізати чи шліфувати. Якщо потрібна форма ложки чи кошика для фруктів, то їх роблять такими від початку. Данило зазначає, що спочатку вироби мають легкий грибний запах, який повністю зникає після обов’язкового етапу висушування виробів при високих температурах.
Застосування
Нині команда співпрацює з київським рестораном "Альтруїст" і постачає їм готові вироби. Загалом працюють у трьох напрямах: матеріали для будівництва, декор (меблі, елементи декору інтер’єрів) та пакувальний матеріал.
Юлія зазначає, що за структурою їхні вироби схожі на пінопласт, проте міцніші. Матеріал можна використовувати у будівництві. Зокрема, утеплювати будинки, забезпечувати звукоізоляцію. Але також з нього можна робити горщики для рослин, свічники, підставки та посуд. Кілька днів тому за допомогою пресування під тиском грибного матеріалу команді вдалося отримати матеріал, схожий на фанеру.
"До прикладу, можна посадити рослину в такий горщик. Ми з Данилом використовуємо ці горщики для сукулентів, які не потрібно часто поливати. Цей матеріал гідрофобний. Проте якщо його розламати, й на сам міцелій потрапить вода й ґрунтові бактерії, то він почне розкладатися. Якщо цього не робити й зберігати цілісність – він служитиме дуже довго", – говорить Юлія.
Дівчина каже, що в Америці чи Європі такі вироби використовують в декорі. Є навіть окремий напрям – мікодизайн інтер'єрів. Це коли вирощують елементи меблів і вони можуть слугувати людям протягом усього життя. Але якщо річ набридла, то її можна просто викинути в землю і протягом 30-45 днів вона повністю розкладеться. Також він буде добривом для землі.
Вартість
Стартова ціна, до прикладу, горщика – 250 грн.
"Вартість початкових матерів невелика, але тепер у нас дуже багато ручної роботи. Фактично всі вироби ми вирощуємо своїми руками. У нас немає процесів автоматизації. Хоча працюємо над цим. Нашою метою є бути на рівні з ціною пінопласту або чогось схожого. Не хочемо, щоб у людей був бар'єр у ціні", – каже Юлія.
Плани
У найближчому майбутньому команда розширюватиме й автоматизуватиме виробництво. Також зазначають, що необхідно популяризувати грибний матеріал. Тому готують посуд для виставок, співпрацюють з дизайнерами Ukrainianfashionweek і готуватимуть речі для показу в лютому. Юлія пояснює, що вони отримали шкіру з грибного міцелію, тому, можливо, на показі використають саме її.
Крім того, хочуть виготовляти матеріали для будівництва (утеплення і звукоізоляція) та пакування.
"До нас часто звертаються крафтові виробники, наприклад, кераміки чи ювелірних виробів, біжутерії. Вони хочуть пакувати свій продукт у безпечні для довкілля коробки. І ми тепер розробляємо проєкти цього пакування. Наша місія – переосмислити ті матеріали, які ми використовуємо, і надати біологічно безпечну альтернативу", – підсумовує Юлія.
Фото надані співрозмовниками
Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.