Від початку пандемії в Україні померло майже 250 медиків. Однак обіцяні владою компенсації поки що отримали лише 35 родин. Як повідомила під час виступу в парламенті міністр соцполітики Марина Лазебна, уже завершено розслідування 114 випадків смертей медичних працівників. З них 79 випадків визнали не пов'язаними з виробництвом. Це означає, що їхні родини не отримають компенсації. Йдеться про виплату у 1,576 млн грн.
На Львівщині такі виплати отримали лише п'ять сімей. Чому компенсації виплачують не всім родинам медиків, що померли від COVID-19, і в яких випадках коронавірусна хвороба не вважається професійною, навіть якщо захворів лікар, "Еспресо.Захід" розповіла начальниця Управління з питань праці Головного управління Держпраці у Львівській області Оксана Єзерська.
– Кожен випадок смерті медичного працівника розслідується спеціальною комісією, яка утворюється наказом територіального органу Держпраці на підставі повідомлення роботодавця. До неї входить представник територіального органу Держпраці (голова комісії), представник роботодавця, представник загиблої особи, представник Фонду соціального страхування та представник профспілки, якщо така є. Саме ця комісія на підставі аналізу всіх матеріалів, зокрема результатів епідеміологічного розслідування та висновків лікаря-інфекціоніста та лікаря-профпатолога, приймає рішення, пов'язаний чи ні смертельний випадок з виконанням професійних обов'язків. Тобто чи особа заразилась безпосередньо при наданні медичної допомоги хворим на COVID-19, чи ні? – каже Оксана Єзерська. – До випадків гострих професійних захворювань належать також випадки, пов'язані з роботою із заразним матеріалом. Йдеться насамперед про лаборантів. Ще один варіант – це робота з локалізації та ліквідації спалахів епідемії. Тобто якщо захворів дезінфектор, який знезаражував приміщення, де був спалах, то його захворювання теж вважається професійним.
За словами Марини Лазебної, такі розслідування тривають надто довго – по два-три місяці...
– Зазвичай розслідування смертельних випадків завершується протягом 15 робочих днів. Але розслідуванню підлягає кожен випадок захворювання медичного працівника. Якщо захворювання на COVID-19 не призвело до смертельних наслідків, то розслідування проводяться комісіями, що утворюються наказами закладів охорони здоров’я. Такі розслідування займають до двох місяців, але буває й довше. Найчастіше це стається через затримку завершення епідеміологічного розслідування та консультаційного висновку лікаря-профпатолога.
На сьогодні ми отримали повідомлення про 40 смертельних випадків медичних та інших працівників закладів охорони здоров’я. Уже завершені розслідування 32 випадків. З них одинадцять визнано пов'язаними з виконанням професійних обов'язків. Всі інші визнані не пов'язаними.
Чи можна точно визначити, де саме заразився медик?
Для цього лікарі-епідеміологи проводять епідрозслідування, за результатами якого встановлюється джерело інфікування медичного працівника на робочому місці при виконанні посадових обов’язків. Тобто чи надавав він медичну допомогу пацієнтам із COVID-19. Якщо джерело інфікування на робочому місці не виявили, то найімовірніше зараження відбулося в побуті, у неробочий час.
Припустімо, лікар працює у медичному закладі, який не спеціалізується на лікуванні хворих на COVID-19. Наприклад, у кардіологічному відділенні. Але він теж контактував з великою кількістю пацієнтів, один з яких міг бути інфікованим. Чи може його захворювання бути визнане професійним?
Звичайно, може. Але лише в тому випадку, якщо за результатами епідеміологічного розслідування вдасться виявити, що на прийомі у цього медика була особа, якій згодом підтвердили COVID-19. Відтак вона могла заразити цього медика.
Тобто якщо хворий з легкою формою COVID-19 тесту не здавав, але був на прийомі у лікаря і заразив його, то захворювання медика не визнають професійним?
Якщо пацієнт не здавав тесту, тобто його діагноз не підтверджений, то яким чином під час епідрозслідування можна встановити, що саме цей пацієнт міг стати джерелом інфікування лікаря?
Якщо медик захворів на COVID-19 і це захворювання визнали професійним, чи має право він на якісь компенсації, крім лікарняних?
До нас уже надійшло 2921 повідомлення про захворювання на коронавірусну хворобу серед медичних та інших працівників закладів охорони здоров’я. Завершено 839 розслідувань, з них 138 визнали пов'язаними з виконанням професійних обов'язків. Ці 138 медиків мають право на компенсації, залежно від ступеня втрати працездатності. Питання щодо отримання виплат та компенсацій визначає Фонд соціального страхування та не входить до повноважень територіальних органів Держпраці.
Чи є випадки, коли COVID-19 визнають професійним захворюванням у немедичних працівників? Скажімо, водій громадського транспорту, який вимушено контактує з великою кількістю осіб, може претендувати на визнання захворювання професійним?
Професійне захворювання має бути пов'язаним саме з професією. Професія водія пов'язана з перевезенням пасажирів. І шкідливість у них інша – це шум і вібрація. І професійними у них будуть ті захворювання, які викликає саме шум та вібрація. У травні цього року уряд вніс зміни до постанови "Про затвердження переліку професійних захворювань", якими гостру респіраторну хворобу COVID-19 віднесли до гострих професійних захворювань у медичних та інших працівників, що безпосередньо зайняті у здійсненні заходів із запобігання поширенню хвороби та лікуванні пацієнтів із випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19. У вересні до переліку посад медичних працівників включили посаду водія автотранспортного засобу закладу охорони здоров’я.