"На один мурал витрачаємо приблизно тиждень", – Святослав Владика

Святослав Владика творить у царині сакрального мистецтва. Він заснував творчу групу SacredUnivers, що розмальовує екстер’єри, та Асоціацію сакрального мистецтва, яка займається інтер’єрами. Також викладає в іконописній школі Українського католицького університету.

З початком карантину митець вирішив створювати монументальний живопис не лише на зовнішніх стінах храмів, а й на фасадах житлових будинків. Так, у Новояворівську з’явився мурал із зображенням Кузьми Скрябіна, а у Львові художник намалював Бориса Возницького, Андрея Шептицького, Василя Сліпака, розписав стіни лікарні швидкої допомоги. Найновішою роботою став стінопис, присвячений Петрові та Ользі Франкам. Святослав Владика розповів для "Еспресо.Захід" про мурали, їхнє значення та особливості створення.

Відкривати маловідомі імена

Робота над останнім моїм муралом про сина Франка почалася з того, що я звернувся до директора Дому Франка Богдана Тихолоза з пропозицією зробити мурал-перформанс на плівці. Я колись зобразив так Володимира Івасюка на місці його смерті у брюховицькому лісі. Коли я втілив задум і намалював Петра Франка, то Богдан сказав, що давно вже мріє про мурал навколо музею. Ця ідея мені сподобалася, й ми почали думати, як реалізувати задумане й знайти ресурси.

Тоді із SacredUnivers ми отримали дуже добру базу фотографій Петра та Ольги Франків, описи всього, чим вони займалися. Важливо зрозуміти ці особистості. Чесно скажу, що для мене Петро Франко був не зовсім відомим. Після того, як ознайомилися з біографією, то вирішили його зобразити в образі сотника, хоча він був дуже різносторонньою людиною. У нього було навіть два запатентовані винаходи! Як на мене, то він несправедливо забутий українцями. Ми з художниками спробували передати його діяльність: Пласт, наука, авіація.

Дружина Петра Франка Ольга, яка також є на муралі, чекала чоловіка все життя, тому це більше мурал родини. Тут малюнок її кулінарної книги. Ольга була фахівчинею в цьому. Чоловік та дружина зображені далеко один від одного, така історія кохання. Їх життя розлучило, тому так і намалювали.

Вибирали цитату серед багатьох, але здалося, що саме ця є дуже характерною для Петра: "Бачити вищу ціль перед своїми очима". Стіна, на якій мурал, складна тому, що вона йде по радіусу, і для митця складно створити образ, який добре сприйматимуть. Та коли підійшов внук Петра Франка і сказав: "Святославе, це мій дід"– це для мене було найважливішим. Так само було і зі Скрябіним, коли прийшла його мама. Дуже переживав, тому що попередні роботи їй не подобалися, а тут вона сказала: "Святославе, дякую. Це Андрій".

Для мене внутрішньо складним є момент добре зобразити й передати сутність характеру героя, бо малюєш конкретну особу і особу впізнавану. Не маєш права схибити. Чим більше досліджуєш, чим більше входиш в життя людини, то краще знаєш, як передати внутрішній світ. Коли малювали Кузьму, то за тиждень він став вже нам другом. Так само і тут. Вже коли я "закінчував" Петра Франка, він став мені близьким.

Цей мурал створювали тиждень. На всі стінописи витрачаємо приблизно такий час. У нас велика група художників, але над конкретним проєктом може працювати два, а може й десять. Це залежить від розмірів роботи, величини муралу. Петра та Ольгу малювали ще двоє художників.

Плівка і спрей

Я не знаю, скільки такі роботи зберігаються точно. Залежить від погоди. Просто не бачив, щоб до мене у Львові таке робили. Колись мій викладач вчив мене і казав: "Якщо хочеш навчитися добре рисувати, то ніколи не шкодуй за тим, що вже нарисував. Вчися затерти те, що ти створив". Тому питання важливості, чи робота довго зберігатиметься, відпадає.

Ця плівка проста, виглядає як харчова, але вона для пакетування матеріалів. Її можна придбати в господарському магазині. Ще потрібні балончики з фарбою і все.

Фото: фейсбук-сторінка Святослава Владики

Де вчитись створювати мурали

Монументальним живописом я і моя команда займаємось вже 15 років. Тільки робили це в інтер'єрах церков. Коли почався карантин, то вийшли назовні, на стіни. Першим монументальним зображенням, яке створили, був Борис Возницький у травні. Тому можна сказати, що це і є те, чим я займаюся професійно.

Наша техніка – це вже питання професійності й доступності матеріалів. Тут не має значення, чи це інтер'єр, чи екстер'єр. У моїй команді працюють художники, які закінчували академії мистецтв. Проте щодо екстер'єрної роботи, то найбільша перешкода – це погода. Ти від неї залежний. Якщо дощ чи вітер, то можуть навіть зірвати фарбу, риштування.

Насправді у Львові монументальне мистецтво не є провідним. Муралами займаються дуже мало професійних художників. Більшість – це люди, які не мають базової освіти. Якщо ж прагнути навчитися, то така можливість, звісно, є. Коли взяти конкретно Львів, то можна йти спочатку в художнє училище, а потім в Академію мистецтв. Звичайно, це довгий шлях, а на стінах може малювати кожен: купуєш балончик і пишеш. Та якщо говоримо про якість, то я рекомендую класичну освіту.

Мистецьке середовище дуже конкурентне. Коли ж ти сам працюєш, починаєш малювати, то може здаватися, що ти просто нереальний художник. Проте коли формуєшся в середовищі митців, то розумієш, де треба ще рости, де треба більше повчитися.

Фото: Четверта студія

Буває, що немає можливості вчитися в Академії мистецтв. Тоді шукайте художників-монументалістів, які вже мають практичний досвід. У них можна також навчитися. Якщо говорити про мої команди, то тут усі з освітою. Без освіти ніхто не приходить, тому що ці роботи не витримуватимуть конкуренції.

Немає школи муралів. Мурал – це стінопис, а стінопис – це монументальне мистецтво, а воно є одним з підрозділів того, чого навчають в Академії мистецтв.

Завжди будуть стіни і митці

До нас дійшло єгипетське мистецтво, де були зображення не тільки в інтер'єрі, а й в екстер'єрі. Історія монументального мистецтва почалася з малюнків на скелях. Тоді стін не було. Неважливо, який буде цивілізаційний стрибок, але завжди будуть стіни і митці, які хотітимуть творити.

Ті мурали, які ми створили, просвітницькі. Вони прив'язують до місця, історії, культури. Для нас головним є відкрити особистість великого українця. Ми займаємося сакральними речами, а сакральне мистецтво – це мистецтво про вічність.

Фото: фейсбук-сторінка Святослава Владики