Немає пневмонії? То й скерування на ПЛР-тест не отримаєте

Через перевантаженість державних лабораторій хворих на COVID-19 з легкою формою захворювання перестали тестувати на наявність коронавірусної інфекції.

Тож в офіційну статистику вони не потрапляють. Але проблема не тільки у цьому.

У той час як влада Словаччини дозволяє покидати свої домівки лише тим громадянам, у яких ПЛР-тест показав негативний результат (у країні на ці та наступні вихідні заплановане масове тестування всього населення), хворим на COVID-19 українцям доводиться платити по півтори тисячі гривень за те, щоб їх, потенційно заразних, не випхали на роботу.

Протоколи і стандарти лікування COVID у МОЗ України регулярно оновлюються. Здавалося б, що у цьому поганого? Україна вивчає іноземний досвід і вчиться на власних помилках, що дозволяє їй швидко, а головне – адекватно реагувати на нові виклики. Але ці зміни – не завжди на краще. Замість того, щоб збільшити охоплення тестуваннями, відомство, навпаки, скасувало необхідність обов’язкового тестування на COVID-19 у ряді випадків.

Фото: The Daily Star

"Сказала сімейному лікарю, що боюся здавати кров з вени на дослідження методом ІФА. Вона махнула рукою: "Ну, то добре – не здавайте"

Із 17 вересня, відколи Міністерство охорони здоров'я внесло зміни до Стандарту надання медичної допомоги хворим на COVID-19, люди, які після контакту з хворим на COVID-19 або з підозрою на це захворювання протягом 14 днів перебували на самоізоляції і в яких за ці два тижні не виникли респіраторні симптоми, робити ПЛР-тест не повинні. Достатньо пройти ІФА-тестування, яке, як визнають самі медики, є менш чутливим методом лабораторної діагностики COVIDу (зате дешевшим). Але, як запевняють самі контактні особи, з якими вдалося поспілкуватися журналістці "Еспресо.Захід", – навіть воно не є обов’язковим. "Сказала сімейному лікарю, що боюся здавати кров з вени. Вона махнула рукою: "Ну, то добре – не здавайте", – розповідає 28-річна львів’янка Оксана Шевченко (прізвище на прохання жінки змінено. – Авт.). В її матері, з якою жінка проживає в одній квартирі, діагностували пневмонію, тому скерували на ПЛР-тестування, який і підтвердив факт інфікування. А от в Оксани жодних симптомів не було, тож через два тижні жінка повернулася на роботу. Жодних тестів львів’янка не здавала.

Також МОЗ вилучив пункт про обов’язковість ПЛР-тестування перед плановою операцією, замінивши його на ІФА-тестування (виняток – пацієнти з імуносупресією) і дозволило сімейним лікарям не скеровувати хворих на COVID-19, які перебували на амбулаторному лікуванні впродовж 14 днів, на повторний ПЛР-тест. Мовляв, якщо симптомів у людини немає (не кашляє, не чхає), то й заразною вона вже не є. При тому, що лікарі-інфекціоністи, які працюють з "ковідними" хворими, стверджують: людину можна вважати здоровою тільки якщо вона припинила поширювати вірус, у чому можна переконатися, провівши ПЛР-тестування. Звісно, людина без респіраторних симптомів буде менш заразною, але у будь-якому випадку може становити потенційну загрозу для оточуючих. Наприклад, якщо без маски полізе цілуватися чи обійматися.

Львів'янка Марта Чумало хворіє на Covid-19 у легкій формі. Її легені вірус, на щастя, не ушкодив (аби у цьому упевнитися, львів’янка завбачливо зробила рентген у приватній клініці). Каже, турбує лише головний біль і втома. Можливо, пані Марта й не забила б на сполох, якби перед тим COVID-19 не виявили у її доньки. Оскільки тепер підставою для безкоштовного ПЛР-тестування на коронавірус є лише підтверджений діагноз "пневмонія" (симптоми ГРВІ та коронавірусної хвороби – такі, як наприклад, втрата нюху, до уваги не беруться), ПЛР-тест жінка зробила за свій кошт. Результат виявився позитивним. Львів'янка була переконана: якщо діагноз у неї підтверджений лабораторно, повторне дослідження їй проведуть безкоштовно. Проте сімейна лікарка відмовилася давати скерування, пославшись на відповідне розпорядження МОЗу. "На моє запитання: "На якій підставі ви закриєте лікарняний?", відповіла: "Я вас "послухаю". Якщо симптомів не буде – закрию лікарняний". Але ж легені у мене чисті, – розповідає пані Марта. – На запитання, хто відповість за те, що я вийшла на роботу і позаражала клієнток та співробітниць, сімейний відповіла: "У такому випадку почекаємо до понеділка".

Пані Марті не залишалося нічого іншого, як знову витягти з кишені 1450 гривень і здати повторний ПЛР-тест у приватній лабораторії. Результати – невтішні: у мазках з носа і зіву у жінки знову виявили РНК вірусу. "А моя лікарка хотіла мені в понеділок лікарняний закривати й у світ випускати", – обурюється пані Марта.

Фото: UChicago Medicine

І такі випадки – не поодинокі. Пацієнти з COVIDом в Україні опиняються сам-на-сам зі своєю хворобою і замість того, щоб зосередитися на лікуванні, а пізніше – реабілітації, яка при середньому і важкому перебігу захворювання може затягнутися навіть на 3-6 місяців, витрачають сили та кошти на те, щоб довести, що COVID-19 – це не звичайне ГРВІ і що двох тижнів, проведених "під замком", часто буває замало не лише, щоб повністю одужати, а й припинити виділяти вірус у навколишнє середовище.

"Запитав лікарку, коли треба здати повторний ПЛР-тест. Сказала, що цього вже не потрібно. Якщо рентген покаже, що у мене вже немає запального процесу у легенях, – закриє лікарняний"

Львів'янин Валентин Бабух (на прохання чоловіка прізвище змінено. – Авт.) працює вчителем у школі. Розповідає, що спершу думав, що у нього застуда, тож вирішив відпроситися на кілька днів з роботи. Але у наступні три дні (п’ятницю-неділю) його кашель посилювався, а високу температуру вдавалося збити лише на 1-2 години. 8 років тому чоловік уже перехворів на запалення легень, тож вирішив не займатися самолікуванням і зателефонував своєму сімейному лікарю. По телефону лікар призначила лікування і сказала, що якщо у цьому є потреба, то він може прийти до неї у понеділок на прийом і вона його "послухає". "Як я й боявся, сімейний "вислухала" у мене пневмонію, – каже пан Валентин, – і скерувала на рентген, який підтвердив однобічне запалення легень. Лікар повідомила, що тепер у неї є всі підстави скерувати мене на безкоштовний ІФА-тест".

Фото: Freepik

Результат ІФА-тестування виявився негативним – очевидно, антитіла до коронавірусу за кілька днів хвороби ще не встигли виробитися. "Сімейний байдуже зиркнула на той папірець і сказала, щоб я йшов здавати ПЛР-тест", – розповідає львів'янин. За ПЛР-дослідження чоловік не платив – мазки у нього взяли у поліклініці, в якій він обслуговується. Діагноз COVID-19 у львів’янина підтвердився лабораторно. Тепер він доліковує пневмонію і гризеться, що робити далі, адже його досі турбує тахікардія, запаморочення, а нюх, який чоловік втратив майже три тижні тому, так і не відновився.

"Запитав лікарку, коли треба здати повторний тест. Сказала, що цього вже не потрібно. Якщо рентген покаже, що у мене вже немає запального процесу у легенях, – закриє лікарняний і мені доведеться йти на роботу. Але я повертаюся до школи, де є діти (у понеділок, 2 листопада, після двотижневих канікул відновлюється навчання у школах. – Авт.). Багато моїх колег – пенсійного віку. Як я можу бути певним, що вже не поширюю вірусу? Доведеться, мабуть, здавати ПЛР-тест за свій кошт", – бідкається чоловік. На лікування вчитель витратив понад 4 тисячі гривень. "Для працівника бюджетної сфери, – каже, – це чималенька сума". "Якщо й другий тест виявиться позитивним, доведеться ще й третій здавати. А це – ще 3 тисячі гривень", – з сумом зітхає чоловік.

Фото: Harvard Health Publising

У документі "Про внесення змін до Стандартів медичної допомоги "Коронавірусна хвороба (COVID-19)" у пункті 13 зазначено: "Пацієнти, які відповідали визначенню підтвердженого випадку COVID-19 (щоправда, йдеться про тих, що перебували на стаціонарному лікуванні зі середнім або важким перебігом хвороби. Авт.), вважаються неконтагіозними після 10 днів лікування, якщо методом ПЛР у них не визначаються фрагменти РНК збудника (негативний результат) або за відсутності клінічних проявів гострого респіраторного захворювання протягом трьох днів, рахуючи з 10-го дня від дати появи симптомів без лабораторного обстеження". Фактично опція "скерування пацієнта на повторне ПЛР-дослідження" зберігається, але лікарі воліють покладатися на відсутність клінічної симптоматики. А такі неспецифічні прояви хвороби як, скажімо, втома і головний біль, пояснюють відновлювальним періодом, адже навіть після перенесеної бактерійної пневмонії легенева тканина відновлюється від трьох до шести місяців.

"Система тестування "лягла" з кінця вересня. Тому тепер тестують лише хворих зі середніми та важкими формами захворювання"  

"Рекомендації щодо тестування були змінені з урахуванням пропозицій ВООЗ та Європейського центру з профілактики та контролю захворюваності. Розроблялися вони для країн, в яких можливості для проведення тестувань обмежені, – пояснює керівник Центру економіки охорони здоров'я Київської школи економіки, ексзаступник міністра охорони здоров'я (2016-2019) Павло Ковтонюк. – Ці рекомендації не суперечать науці, але вони й справді не націлені на збільшення кількості тестувань. Є й хороша зміна – з показань до тестування прибрали пункт про обов’язковість тестування контактних осіб у перші днів після контакту, адже такі тести доволі часто показують хибно негативні результати. Так трапилося з лікарем з Тернопільщини, який став обличчям боротьби з COVID-19 (відомий за білбордами "Дякуємо за життя". Наприкінці вересня лікаря госпіталізували з двобічною пневмонією, він був на кисневій підтримці. Всі симптоми вказували на коронавірусну інфекцію, тож колеги лікували його за протоколами з надання допомоги при COVID-19. Однак результат ПЛР-тесту з Тернополя діагнозу районних лікарів не підтвердив, а це означає, що родина не може претендувати на компенсацію держави. Тривають перевірки. – Авт.). Результат тесту у покійного був негативним, хоча насправді він був хворим".

Фото: Edward-Elmhurst Health

"Система тестування "лягла" з кінця вересня, – каже експерт. – Ми у Київській школі економіки вже не орієнтуємося на тестування, адже кількість проведених тестів навіть наближено не показує реальної картини захворюваності. Хворих може бути у 4-5 разів більше. Державні лабораторії перевантажені. Учора я перевіряв показники черг у лабораторіях. У деяких обласних центрах (наприклад, у Харкові) у черзі стоїть у п’ять разів більше тестів, ніж виконується. Аби ви розуміли увесь драматизм ситуації: коли влітку розгорівся скандал, що на Львівщині – чи не найбільша черга з ПЛР-тестів (після Києва. – Авт.), то черга там була лише у два рази більша. Зараз тестують тільки найбільші пріоритети – хворих, в яких є симптоми зі середніми та важкими формами захворювання. Що робити тим, у кого перебіг легкий або якщо людина до кінця не впевнена, що вона одужала, я не знаю. Це питання варто адресувати міністру охорони здоров'я і урядовцям. Вони мусили продумати заздалегідь, як діяти у таких випадках. Якщо захворювання має класичний перебіг, можна без тесту вирахувати, коли людина стає безпечною для оточуючих. Згідно з міжнародними рекомендаціями, якщо у вас зникли всі симптоми, ви добре почуваєтеся, відрахуйте від цієї дати 10 днів. З 11-го можна повертатися до звичного життя".

Фото: Health Magazine

"Якщо лікар закриває лікарняний і ви вважаєте, що це – передчасно або якщо ви лише зауважили у себе перші симптоми, але на тест вас і не думають скеровувати або скеровують, проте на результат доведеться чекати 1-2 тижні, раджу зробити дослідження у приватній лабораторії. Це – краще, ніж заразити колег на роботі чи витрачати згодом по кілька тисяч гривень на лікування у лікарні, в яку, через катастрофічну перевантаженість медичних закладів, не так вже й легко буде потрапити", – підсумовує Павло Ковтонюк.

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал