Як примадонна сцени на кухні господарювала…

Львівські кам’яниці заворожують численними таємницями, адже тут мешкало чимало відомих постатей. Один з таких будинків – Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької. Двоповерхове помешкання співачка придбала у 1903 році для своєї численної родини. Про цю подію навіть написала львівська газета "Діло". 31-річна примадонна сцени заробила на солідне житло самотужки – завдяки щільному гастрольному графіку.

Постать загадкової жінки, яка дивувала своїм талантом аудиторію найкращих оперних театрів світу, своє приватне життя тримала в секреті, чим привертала увагу сучасників та їхніх нащадків. Її помешкання досі приваблює численну кількість відвідувачів.Науковий співробітник музею Іван Дудич почав проводити для них екскурсії, під час яких відкриває трішки завісу, за якою приховані секрети примадонни.

Володарка унікального лірико-драматичного сопрано діапазоном майже у три октави була надзвичайно практичною жінкою та вправною господинею. До цього її змалку привчила мати – Теодора Крушельницька, яка була дружиною священника та виховала восьмеро дітей. Кімнати на першому поверсі здавали в оренду – тобто вони давали додатковий заробіток. Родина мешкала на другому поверсі. "Соломія займала дві кімнати. Відомо, що стіни були оббиті шовком – жовтим і червоним. Тоді дістати натуральний шовк було важко, але співачка мала вишуканий смак. Аби відтворити атмосферу помешкання, що була за її життя, стіни двох залів ми наблизили до тогочасного вигляду", – розповідає Іван Дудич.

Розписи на стелі, за словами наукового співробітника, також відтворювали за оригінальними взірцями.

У музеї зберігаються оригінальні речі, що належали співачці, а також реставровані предмети інтер’єру тієї доби. Неабиякий інтерес викликає кулінарна книга з власноруч записаними співачкою рецептами. Незважаючи на щільний робочий графік, вона любила потішити домашніх та гостей самостійно приготованими смаколиками. Особливу увагу привертає рецепт печених цитрин – вочевидь, примадонна привезла його з Італії.

Відомо, в якому приміщенні була кухня, де Соломія творила свої кулінарні дива. Тут тепер зберігаються фото її родини, а також – стілець-клячник, привезений з батьківської оселі. Іван Дудич демонструє свідоцтво про хрещення Соломії Крушельницької, яке вважають надзвичайно цінним експонатом.

Там зазначена дата – 23 вересня 1872 року. Саме тоді, згідно з офіційною версією, народилася співачка. Хоча у деяких документах вона вказувала зовсім інші дати – до цього її змушували життєві обставини. Тож коли насправді народилася ця диво-жінка – достеменно невідомо.

Тут же зазначено, що Соломія походила зі знатної козацької родини. Усі восьмеро дітей були обдарованими, але справжніх вершин досягла лише вона. Недаремно у народі кажуть: не було б щастя, якби не нещастя. Одного разу батько сімейства – греко-католицький священник Амвросій Крушельницький зламав ногу. Йому тривалий час довелося лежати вдома. Аби не нудьгувати та не гаяти час даремно, навчав власних дітей грі на фортепіано, організував такий собі домашній хор. Завдяки цьому Соломія рано опанувала музичне мистецтво. Своєю найкращою ученицею вважала наймолодшу сестру Анну. Казала, що дівчина була значно обдарованішою й досягла б іще більших висот, ніж вона сама. На заваді стала душевна хвороба, яка спіткала Анну внаслідок перенапруження та психологічної травми через нещасливе кохання. Соломія віддано доглядала за сестрою до кінця життя.

Соломія ж, завдяки старанням свого тата, мала неабиякий багаж знань вже тоді, коли вступила до Львівської консерваторії. Через обізнаність, дівчину навіть звільнили від деяких уроків. Але цей час вона не гаяла даремно – щодня, до пізнього вечора, самотужки вивчала історію музики. Коли у 21 рік дебютувала на сцені Театру Скарбека, її відразу ж нагородили срібною медаллю.

Крушельницьку також вважають одною з перших емансипаток на наших теренах. Вона добре водила автомобіль й знову ж таки – була однією з перших жінок-автомобілісток. Співачку згадують як азартну людину. У музеї зберігається її рулетка, любила грати в карти з гостями та чоловіком. До речі, вона пізно зважилася на шлюб. Першим її нареченим був молодий семінарист, який прийшов додому до Крушельницьких сватати старшу сестру. Натомість хлопцеві більше припала до душі Соломія. Вже були розіслані запрошення на весілля, збиралися купувати обручки, але наречена не знаходила спокою. Вона мріяла про кар’єру співачки, а не хотіла бути домогосподаркою. Свої хвилювання довірила брату Антону, який умовив батька дозволити своїй улюблениці відмовитися від шлюбу. Після цього прикрого випадку майбутні священники не навідувалися до будинку, де було аж шестеро чудових дівиць на виданні… А Соломія, зробивши приголомшливу кар’єру, пішла під вінець у 38 років. Її чоловікові – Чезаре Річіоні на той час минуло 42. Шлюб виявився вдалим – за спогадами очевидців, подружжя жило "душа у душу". До одруження Чезаре тривалий час перебував у статусі нареченого. Такий пізній шлюб був справжнім викликом тогочасному суспільству.

На фото: Рулетка Соломії Крушельницької

Про суперечливість натури Крушельницької свідчить те, що попри сміливість і емансипованість, вона володіла бездоганною репутацією. Ніхто не бачив її у компрометуючій ситуації. Співачку ніколи не помічали на пізніх вечірках, із зайвим бокалом вина. Вирізнялася неабиякою самодисципліною, суворо дотримувалася режиму дня. Порівнювала оперних співаків зі спортсменами-атлетами – мовляв, їхній успіх залежить від способу життя. Крушельницька зазначала, що будь-які відхилення від правил негативно позначаться на голосі. Берегла його, мов зіницю ока. Намагалася добре висипатися. Задля зміцнення імунітету та підтримання організму у тонусі, у будь-яку погоду здійснювала "піші шпацери". Перед виступами завжди приїжджала до театру заздалегідь. У цей день намагалася якомога менше розмовляти. З’їдала м’ясний стейк і випивала добре цукрований чай. З самого ранку входила в образ героїні – уявляла себе нею.

Можливо, саме у цих хитрощах – секрет успіху королеви сцени. Вона першою почала самотужки виконувати опери Вагнера від початку до кінця, які тривали 4-6 годин поспіль. Також вона змогла поєднати спів і танець одночасно. А ще у опері "Мефістофель"Аріго Бойто зіграла відразу дві ролі – Єлени та Маргарити.На завершення сценічної кар’єри тривалістю 22 роки мала у своєму арсеналі 60 опер. По суті, це – рекордне число.

Відомо, що Крушельницька багато читала. Коли жила у Мілані, книги їй привозили пачками. Коли її спіткала вірусна інфекція або застуда… обливалася холодною водою. Вважала, що саме загартовування лікує організм.

Якщо у молодості Соломія навідувалася додому (як вона казала, до Галилеї) щомісяця, то останні роки життя, після смерті чоловіка, провела саме у будинку на вул. Крашевського (тепер – Крушельницької). Викладала у Львівській консерваторії. Коли зламала ногу, студенти приходили займатися до неї додому.

У цьому ж помешканні Соломія Крушельницька померла на 80-му році життя. Причиною смертю став рак горла. За словами Івана Дудича, почувши діагноз, співачка не здивувалася. Вона відмовилася від примітивного тогочасного лікування, тож через кілька місяців примадонни не стало. Її запам’ятали як товариську, веселу людину. Завжди одягнена за останньою модою, доглянута, ерудована, вона завойовувала любов глядачів і кращих представників тогочасного суспільства. Серед її близьких друзів був Іван Франко та інші представники галицької богеми. Але найбільшою цінністю Крушельницька вважала родину. У важкі часи, коли рідні потерпали від неабияких фінансових труднощів, саме вона стала їх опорою та підтримкою.

На фото: Іван Дудич

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал