Вийти з "теплового колгоспу"

У львівському мікрорайоні "Рясне" у будинку на вулиці Величковського, 2, який підключений до центрального теплопостачання, комплексно модернізують будинкову систему опалення. Завдяки цьому мешканці можуть регулювати споживання тепла у кожній окремій батареї, не перекриваючи при цьому постачання сусідам по стояку. Це дев'ятиповерховий будинок на чотири під'їзди, де проживає більше ніж пів тисячі мешканців. І це один з перших будинків в Україні, який зазнає такої комплексної модернізації опалювальної системи.

Будинок-першопроходець

Фото: ЛМР

"Першим етапом було встановлення у 2019 році індивідуального теплового пункту (ІТП) з теплообмінником, циркуляційним насосом і автоматичним погодним регулюванням. Додатково було встановлено автоматичні гідравлічні балансувальні клапани на кожен із 47 стояків у будинку. Це привело до рівномірного розподілу тепла в будинку. Тобто жодна з квартир не була ні перегріта, ні недогріта. І вже тоді ми побачили скорочення споживання теплової енергії на 27%. Плюс комфортно було всім мешканцям. Тепер, на другому етапі, ми на кожну батарею встановили термостати, так званий триходовий клапан і by-pass, завдяки чому кожну батарею можна регулювати окремо. При цьому ми не перекладали труби, не били стіни. А третім етапом буде поквартирний облік. Для цього потрібно встановити дигітальні розподілювачі тепла – алокатори", – розповів у коментарі "Еспресо.Захід" куратор проєкту "Рясне – район зелених технологій", позаштатний радник Львівського міського голови з питань енергоефективності та енергозбереження Роман Рувінскі.

Він це називає "виходом з теплового колгоспу", оскільки мешканці таких будинків з центральним опаленням не мають можливості впливати на споживання теплоенергії і на температуру у своїх помешканнях. Тоді як платити за тепло доводиться порівно з усіма. "Нам хотілося зробити оптимальну модернізацію, показати, як це можна та потрібно зробити. У Львові близько 7 тис. багатоквартирних будівель, і 90% з них мають таку систему опалення. Її можна модернізувати таким чином, що кожна оселя буде мати можливість регулювати тепло. При цьому будинок залишається на центральному опаленні. У розвинених країнах Європи великі міста також на центральному опаленні і в них використовуються подібні механізми», – додав Роман Рувінскі.

Вартість такої системи регулювання становить близько 2,5 млн грн для дев'ятиповерхового багатоквартирного будинку. Проект реалізується завдяки грантовим коштам міста-партнера Фрайбурга (Німеччина). Мешканцям не довелося нічого платити. Однак модернізація будинку на Величковського – це лише один із компонентів  проєкту «Район зелених технологій», в рамках якого також відбувається заміна вуличного освітлення на більш економні технології, а також уже було модернізовано систему опалення у школі №38. За словами куратора проекту, місто теж долучилося до фінансування.

У 2018 році Львів підписав меморандум про поступовий перехід на відновлювальні джерела енергії (ВДЕ) до 2050 року. Поки що ця мета виглядає дуже далекою і амбітною, скорочення споживання енергії є якраз одним із необхідних кроків на цьому шляху.

"Уся інфраструктура в усій Україні дуже енергоємна, тому спочатку треба знизити енергоємність у всіх сферах. Глобально ми бачимо такий тренд у Львові, місто старається бути більш енергоефективним. Це стосується не лише житлових будинків, а й вуличного освітлення, де застосовується сучасна LED технологія. Водоканал, наприклад, також тепер використовує енергоефективні технології, що дозволяє економити більше електроенергії", – додав Роман Рувінскі.

Куди втікає тепло

Застарілі системи опалення – не єдина проблема, через яку енергоефективність будинків знижується, а мешканцям доводиться в опалюваний сезон сплачувати величезні рахунки. Зрозуміти загальну картину допоможе приклад з іншого району Львова – Сихова. Там було проведено енергоаудит 12 будинків, які проходять комплексну термомодернізацію за програмою Фонду енергоефективності «Енергодім» в рамках проєкту GIZ «Енергоефективний район Львова». Цим проєктом передбачено, що ОСББ зможуть відшкодувати до 70% витрат на модернізацію своїх будинків.

Енергоаудитор Олександр Дутка, який якраз аналізував ці 12 будинків на Сихові, розповів "Еспресо.Захід" не лише про типові проблеми таких будівель, а й про те, чи завжди все добре в новобудовах і що зазвичай фахівці радять робити, аби краще зберігати тепло в помешканнях.

"Типові проблеми багатоквартирних будинків – це, звісно ж, втрати теплової енергії. Також потрібно розуміти, що в тепловому балансі споживання енергоресурсів на теплопостачання в наших реаліях припадає 50-65%. Тобто і потенціал економії найбільший саме в теплопостачанні.

Тепло в існуючих багатоквартирних будинках тікає в основному через огороджувальні конструкції – зовнішні стіни, горище/дах та підвал. Також відбуваються тепловтрати через вікна, двері тощо, але вікна в більшості квартир вже замінені, хоча енергоефективних і правильно змонтованих мало.

Ці проблеми є типовими не тільки для Львова, а й для всіх міст України. Коли будувалися ті будинки, про які йдеться, ніхто не думав про їхню енергоефективність, на жаль. «Хрущовки» будували за принципом швидше і більше. Якщо порівнювати зовнішні огороджувальні конструкції (стіни, перекриття, двері, вікна) таких будинків з сучасними новобудовами, які відповідають чинним стандартам України, то їхні значення опору теплопередачі зазвичай відрізняються у три-п'ять разів. Крім того, зазвичай в новобудовах горизонтальні схеми систем опалення та ІТП з погодним регулюванням системи опалення і теплообмінником для гарячого водопостачання (ГВП), що робить не тільки меншими рахунки за отримані послуги, а й самі послуги стають комфортними – з якісним мікрокліматом та потрібною температурою.

Щодо старих австрійських будинків – вони є різними за станом, висотою приміщень, не кажучи вже про товщину стін – бачив від 80 см до 1,5 м стіни у Львові та Львівській області. Тому узагальнювати будинки за типом не зовсім коректно, кожен будинок має свої, хоч і маленькі, але особливі відмінності.

Стосовно новобудов – останнім часом звертаю увагу на явище, яке мене особисто дуже хвилює: новобудови утеплюються недостатньою товщиною теплоізоляційного матеріалу (зазвичай 10 см пінопласт, рідше – мінеральна вата). Крім того, влаштування теплоізоляційного покриття виконується часто неякісно. Можна проводити «квест» в будь-якому місті зі знаходження належно утепленого будинку.

Наскільки коштовною є повноцінна комплексна термомодернізація? Коштовність – це завжди компроміс ціни та якості. І всі його хочуть знайти, але частіше схиляються в бік ціни. Насправді потрібно розуміти бажання та можливості жителів ОСББ, тому що енергоефективні технології постійно розвиваються та вдосконалюються, відповідно, і ціновий діапазон дуже широкий.

Але основні заходи щодо комплексної термомодернізації будинків ОСББ якраз добре означені в програмі «Енергодім» як обов’язкові. Це, зокрема, утеплення зовнішніх стін та цоколю, горища/даху, плити перекриття підвалу, теплоізоляція/заміна трубопроводів опалення та ГВП в неопалювальних приміщеннях, встановлення вузла обліку та ІТП з погодним регулюванням системи опалення, гідравлічне балансування системи опалення, заміна вікон в місцях загального користування та вхідних дверей або встановлення тамбурів. А далі можна планувати й інші додаткові заходи.

Оцінювати капітальні витрати, як я вже говорив, потрібно виходячи з можливостей та бажань ОСББ. Але якщо говорити про середню вартість якісної і комплексної термомодернізації, пам’ятаю, ми проводили таке дослідження і розробляли електронну модель ТЕО з доктором Євгеном Нікітіним. Тоді ми вийшли на "цифру" інвестицій приблизно 4 тис. євро для квартири площею 50 м. кв. Але це спрощена і узагальнена модель, кожен будинок матиме свій пакет заходів і свої інвестиції. Хоча така модель дає загальне уявлення про "порядок цифр".

Хто заплатить за модернізацію?

Виконавчий директор Асоціації "Енергоефективні міста України" Святослав Павлюк вважає, що це питання насамперед на відповідальності об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, які самі мають бути зацікавлені економити кошти під час опалювального сезону. У коментарі "Еспресо.Захід" він розповів, наскільки реально скоротити споживання тепла в середньостатистичному будинку в Україні:

"Якщо говорити про цей будинок у Львові та кілька інших пілотних проектів по Україні, які передбачають регулювання споживання тепла і облік для окремої квартири, то треба розуміти, що загалом самі ці прилади не економлять тепло – його економить поведінка людей. Але вони дають технологічну можливість не перегрівати квартиру, тому що кожен додатковий градус – це на 5% більше споживання тепла і, відповідно, вища оплата. Хоча якщо хтось хоче мати в себе вдома Африку і, скажімо, 29 градусів у лютому, він може це робити і додатково за це заплатить, але його сусіди платити за це не будуть. Це, принаймні, справедливіше.

Є так звані енергетичні характеристики будинку. Йдеться про кількість енергії, яку потрібно на квадратний метр будинку на рік для того, щоб там влітку було прохолодно, а взимку тепло. В Україні цей показник становить у середньому 180-260 кВт⋅/ год. на квадратний метр на рік. В європейських країнах ця цифра трохи менша – десь між 90 і 120 кВт⋅/ год., а загалом вони йдуть до показника 40 кВт⋅/ год. Відповідно, ми маємо різницю у два-три рази. За нашими стандартами ми йдемо до будинків класу "С", це близько 70 кВт⋅/год. на квадратний метр на рік. Ми на сьогодні можемо в середньому скоротити споживання тепла в будинках у два-три рази, і практичні проекти термомодернізації зі встановленням системи регулювання дають скорочення на 50-70%. Це абсолютно реальні проекти і це ще не межа.

Хто би мав чим зайнятися? Це відповідальність мешканців будинку. Якщо вони платять тепер, умовно кажучи, 2 тис. грн за опалення, а можуть платити 700 грн, то це їхнє завдання постаратися, щоб це стало можливим. Утеплення й термомодернізація будинків має ще один дуже важливий ефект: це суттєво подовжує термін служби будинків, тому що коли будинок термоізольований, його стіни постійно перебувають у більш-менш сталій температурі 19-22 градуси. А коли є величезні перепади між літом і зимою, стіни, відповідно, тріскають, що призводить до затікання води і руйнування. Тому цим потрібно займатися, якщо мешканці хочуть, щоб їхній будинок простояв ще довго.

І тому це питання власників квартир. Вони є співвласниками будинку і вони повинні подбати про те, щоб зробити енергоаудит будинку. Органи місцевого самоврядування можуть у чомусь допомогти, але вони не можуть самі це зробити. Громадських грошей завжди бракує, і чи варто їх витрачати на приватні будинки, якщо, наприклад, на дитячі садки не вистачає, – це дискусійне питання. Чи ми настільки багате суспільство?

Але нині в країні діє Фонд енергоефективності, який фінансує від 50 до 70% вартості робіт з термомодернізації. До нього можна подати заявку, і він має кілька програм підтримки. Це і технічний супровід, і проектні менеджери, і консультанти, які допоможуть заповнити заявку. Вони мають часткову компенсацію (70%) вартості енергоаудиту, а також вартості проектної документації. Тому алгоритм дій для мешканців може бути такий: створити ОСББ, провести енергоаудит, розробити проектну документацію і подати проект до Фонду енергоефективності на компенсацію".

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал