Як не стати жертвою під час онлайн-покупки: через карантин активізувались шахраї

Заплатити за комунальні, поповнити рахунок на телефоні, купити одяг, їжу і навіть ліки. Все це давно можна зробити онлайн. Але багато українців почали активно користуватись онлайн-сервісами лише з початку карантину, аби зайвий раз не виходити з дому. І саме такі "новачки" через брак досвіду та часом елементарної фінансової грамотності найчастіше стають жертвами шахраїв. За перше півріччя цього року зафіксували 47,5 тис. випадків шахрайств з платіжними картками на загальну суму 86,4 млн грн, тоді як за перше півріччя 2019 року було зафіксовано 34,7 тис. випадків на загальну суму 72,6 млн грн. Про це повідомили у пресслужбі НБУ, передає "Еспресо.Захід".

Кілька років тому, аби вкрасти гроші з картки, шахраї встановлювали спеціальні накладки (скіммери) на банкоматах чи за допомогою спеціальних пристроїв зчитували дані, коли людина розраховувалась через платіжний термінал. Тепер шахраї не заморочуються зі складними девайсами. Найбільша кількість шахрайств пов'язана з так званою "соціальною інженерією" та онлайн-покупками. Тобто прикидаючись продавцями чи покупцями у соцмережах чи на маркетплейсах, шахраї отримують дані платіжних карток. Виявляється, тисячі українців досі не знають, які дані з карток не можна повідомляти нікому, навіть працівнику банку, та елементарних "правил безпеки" онлайн-шопінгу.

Консультанти юридичної клініки Школи права УКУ провели навіть спеціальний семінар в zoom "Бачили очі, що купували або Правила безпечних онлайн-покупок". Корисними порадами вони поділились з "Еспресо.Захід".

Найбільше шансів стати жертвою шахрая, коли ви купуєте товар через соцмережу, інтернет-барахолку чи маркетплейс. Звичайно, далеко не всі продавці там є шахраями, але є певні тривожні дзвінки, які мали би насторожити:

• продавець пропонує занадто низьку ціну товару;
• не погоджується на покупку з післяплатою або просить перерахувати аванс на картку;
• не знає характеристик товару;
• квапить з оплатою товару;
• оплата здійснюється на картку, що видана на прізвище, яке не збігається з прізвищем продавця;
• надсилає копії своїх документів, щоб викликати довіру;
• переводить спілкування з особистого кабінету на сайті дошки оголошень в месенджер;
• просить вас зняти ліміт з картки для проведення оплати, адже йому про це надійшло сповіщення від банку;
• попереджає, що зараз вам надійде SMS-повідомлення для підтвердження замовлення, оформлення послуги чи оплати товару.

Якщо ж ви самі вирішили щось продати через соцмережі, то також не варто втрачати пильності. Щоб перерахувати гроші на вашу картку, покупцю достатньо лише знати її номер. Якщо ж він просить повідомити термін дії та секретний код (три цифри на звороті) – це стовідсотково шахрай. Жодні коди з смс також повідомляти не можна.

Якщо ви все ж підозрюєте, що шахраї могли дізнатись реквізити вашого карткового рахунку, якомога швидше повідомте про це свій банк. Телефон гарячої лінії банку є на самій картці, на його офіційному сайті та на банкоматі.

Лайфхаки безпечних покупок від НБУ

• Користуйтеся віртуальною карткою для покупок онлайн. Перераховуйте на неї тільки ту суму, яка необхідна для покупки. Не варто розраховуватись в Інтернеті основною карткою, на якій уся ваша зарплата.
• Заведіть фінансовий телефонний номер. Тобто контактний номер, який ви вказуєте при оформленні замовлення чи доставки не повинен збігатися з номером, до якого прив'язаний ваш банківський рахунок.
• Перевірте продавця/покупця на сервісі Кіберполіції "STOP FRAUD" або перевірте сайт, послугами якого збираєтесь скористатися, на наявність у списку шахрайських сайтів BlackList ЄМА. Саме тому, у випадку шахрайства обов'язково повідомляйте правоохоронців. Навіть якщо не вдасться повернути кошти, дані про шахрая поповнять чорний список поліції.
• Сайти, які приймають онлайн-платежі, мають бути захищеними. В назві адреси вони мають містити https:// та значок . На сайті мають бути значки захисту онлайн-покупок від платіжних систем VerifiedbyVisa та MasterCardSecureCode. При цьому майте на увазі, якщо ви розраховуєтесь на сайті, то це трактується як онлайн-покупка. Тоді шахрая легше притягти до відповідальності. Якщо кошти переводити з однієї картки на іншу, тоді формально це лише грошовий переказ, а не покупка.

Чи можна повернути неякісний товар?

У мережі повно добірок фото "Очікування-реальність", які стосуються невдалих онлайн-покупок. Звичайно, якщо ви купуєте товар з післяплатою, то перед отриманням можете його оглянути на пошті. Якщо вам надіслали не те, що на фото, то можна відразу повернути. Щоправда, тут виникає питання, хто платитиме за зворотну доставку? Цей момент варто уточнити до здійснення покупки.

Якщо ж ви уже повністю розрахувались за товар, то тут уже залежить від добросовісності продавця. Нерідко вони вказують в оголошеннях: "уважно добирайте розмір, повернення немає". Насправді із 2015 року покупки в Інтернеті прирівняли до покупок у звичайних магазинах. Тобто тут діють ті ж норми закону "Про захист прав покупця". Це означає, що товар, який не підійшов, можна повернути впродовж 14 днів (крім ліків та білизни). Але, як і в звичайному магазині, для цього потрібен чек або квитанція, які підтверджують оплату. Якщо ж був переказ з картки на картку, довести, що це була саме покупка певного товару, буде складно.