Музичні "Контрасти" як межа нового періоду існування людства

Ярина Коваль
25 вересня, 2020 п'ятниця
19:16

Саме зараз відкривається 26-й Міжнародний фестиваль сучасної музики у Львові

Сьогодні ввечері у Львівській національній філармонії урочисто відкриються "Контрасти". Подія, яка минулого року відзначила чверть віку, належить до тих, котрі слухач справді очікує і які завжди мають у собі певну інтригу. Так і цього разу: фестиваль проходитиме у ракурсі теми "Метаморфози 2020". Напередодні "Еспресо.Захід" зустрівся з виконавчим директором "Контрастів" Богданом Сегіним, щоб розставити певні акценти.

Минулий рік для "Контрастів" став ювілейним: 25 років фестивалю – це вам не щось сяке-таке. Яка різниця в тому, що планували для проведення 26-х "Контрастів", і в тому, що продиктувало реальне життя? Звісно, якщо не брати до уваги, що люди в залі сидітимуть за певний метраж один від одного і що не всі очікувані іноземці приїдуть.

Якщо чесно, то особливих планів на особливу концепцію не було. Був план вкотре фестиваль зробити цікавим (а відтак провадилися перемовини з музикантами, композиторами, видавництвами). І була ідея не кидати ініціативи працювати трохи за межами філармонії. Зокрема, останніх років п'ять-сім ми практикували проведення концертів не тільки в інших концертних локаціях, а й у кафе та на вулицях міста. Також ми вже кілька років практикуємо представлення наших проєктів в інших містах України. Однак зрозуміло, що цього року ці плани не мали жодних шансів стати реальністю. Наше бачення фестивалю почало трансформуватися вже в березні, коли запровадили карантин і ми зрозуміли, що це – надовго. Питання, чи взагалі провадити фестиваль, не стояло, але його формат і тему треба було знайти. З темою було простіше – відразу як почався карантин, трансформації та метаморфози не лише в мистецькому, а й суспільно-політичному просторі на вістрі часу. Зачепила мене ця ідея ще й тому, що в музиці словом "Метаморфози" названо низку творів, особливо творів композиторів ХХ століття. Ми хотіли 4 жовтня завершити ці "Контрасти" "Метаморфозами" Рихарда Штрауса для 23 сольних струн та "Просвітленою ніччю" Арнольда Шенберга (двома знаковими творами композиторів-класиків ХХ століття, написаними спеціально для струнного оркестру, що передають віяння часу). А вийшло, що від концепції концерту закриття вибудувалася ідея всього фестивалю. І тут треба не забувати, що ми почали вести у філармонії активну діяльність від початку карантину. Зокрема, започаткували проект "Звучання Львівської філармонії", коли з вікон нашого закладу  виставлялися колонки, вмикалася музика, і люди, які йшли у своїх справах вулицею Чайковського, мали можливість чути добротну музику. Це все було систематизовано в графік подій і медійно представлено. У підсумку, стартувавши 2 квітня і закінчившись 5 липня, проект охопив 54 події, які трансформувалися від аудіотрансляцій до нормальних онлайн-відеотрансляцій з концертів, що відбувалися у філармонії. Однак відзначений у рамках програми "Фокус на культуру" цей проект завершився, карантин триває, відпустка минула без поїздок, а відтак часу не роздуми (і щодо  планування фестивалю також) не бракувало. Цьогорічні "Контрасти" отримали ще один цікавий нюанс . Моя товаришка Мар'яна Винар випадково натрапила у центрі Львова на графіті (око в трикутнику) на сходах біля Порохової вежі, на основі якого ми зробили цьогорічну візуальну ідентику фестивалю. Інакше кажучи, на основі реальної фотографії реального об'єкта практично в центрі Львова. На мій погляд, ось такі, на перший погляд незначні речі теж у кінцевому підсумку докладаються до формування загального враження від конкретної події.

Зарубіжних гостей буде мало, але вони будуть. Хто сміливий?

Первісно ми очікували гостей з Німеччини, Швейцарії, Польщі, інших країн. Але в сучасних умовах це стало неможливим. А тому наразі маємо дві категорії зарубіжних гостей. Одні братимуть участь у фестивалі онлайн, як відомий філософ сучасного мистецтва Гарі Лєманн, що проведе три інтерактивні лекції на три різних теми зі свого дому з Берліна. Чи композитори з Варшави та Відня, що у форматі "Контрастів" дадуть онлайн майстер-класи молодим композиторам не тільки з України, а й Туреччини та Китаю. До слова, майстер-класи на нашому фестивалі відбуваються вже котрий рік поспіль. Інша група зарубіжних гостей приїде на фестиваль особисто. Як колектив сучасної музики – ансамбль Кwartludіum з Польщі, який ще перед пандемією отримав фінансування на те, щоб приїхати на "Контрасти" з проєктом сучасної музики польських та українських композиторів. Чи мій товариш, польський диригент молодої генерації Вінсент Козловський, який погодився диригувати концертом завершення "Контрастів".

А українські учасники тільки місцеві?

Як правило, ті, хто то живе у Львові або недалеко від Львова і має цікаві ідеї, які реалізує для "Контрастів" або на наше прохання або з власної ініціативи. Але гоститимемо і киян – київський струнний квартет Danaprіs Strіng Quartet (що везе до нас програму класики європейського авангарду, зокрема твір маловідомого українського модерніста Володимира Загорцева), та Ensemble Nostri Temporis, який зіграє твори, які однозначно цікаво буде почути.

Окремі музикознавці зауважують, що "Контрасти" – фестиваль неформатний. А в чому його неформатність?

У тому, що таку музику ви більше ніде не почуєте. У нашій країні – це перша ознака неформатності. А причина в глобальній державній культурній політиці чи її відсутності, в розумінні чи нерозумінні, що таке мистецтво і культура, і що потрібно для розвитку суспільства, щоб воно прогресувало, а не деградувало чи стояло на місці. Якби державна культурна стратегія функціонувала належним чином, то виникла би купа складових, які суттєво пожвавили б як буття культури, так і суспільства в цілому. Це як мережа в інтернеті – є сервер, який запускає двигун передачі інформації. Якщо сервер старенький чи поламаний або його взагалі нема, то як би ми не хотіли, нічого не буде. Повертаючись до "Контрастів", музика, яка звучить на нашому фестивалі, більше в Україні не звучить ніде. Канал "Культура" – це радше виняток з правила, яке керує сучасним українським життям, ніж шлях розвитку суспільства. На теми неформатної музики не говорять, таких концертів в українському ефірі майже не показують. Пригадую, ще років десять тому якісь такі виступи можна було побачити о другій-третій ночі (коли вже всі сплять) на УТ-1, але то вже швидше історія, ніж дійсність. У ті часи концерти на кшталт записували для архівів, а зараз цього немає.

Коли останній раз медіа записували "Контрасти"?

Можу припускати, на двадцятирічний ювілей. Канал "Культура" готував телефільм про "Контрасти", але щоб відзняти цілий концерт для архіву – такого я не пригадую.

А ви самі архівуєте свої концерти?

Звичайно. Адже це одна зі складових роботи організаторів подій, як наша. Адже дуже нечасто молодим композиторам вдається вдруге – вп'яте почути свій твір у виконанні. Принаймні, в Україні. Бо, як правило, композитор пише твір чи для конкретного виконавця, чи для конкретного колективу, чи для конкретних подій. А потім рухається далі, шукаючи шляхів або для нових замовлень, або для втілення нових ідей. Відповідно це наш обов'язок – формувати такий архів і надавати його авторам.

Скільки імен композиторів у вас задокументовано?

Двічі я робив каталогізацію імен композиторів та творів, що звучали на "Контрастах", то це кількасот авторів, а творів ще більше.

"Контрасти" – фестиваль, який шукав себе, від авангарду рухаючись до класичної музики повертаючись і знову повертаючись до авангарду. Де перебуваєте тепер і чим цей вектор зумовлений?

Намагаємося бути в тренді. Справа в тому, що фестиваль починався  в середині 1990-х років і це був прорив до Європи. Соціальні зміни, які тоді відбувалися, вплинули також на зміни потреб у мистецтві. Але тут теж треба враховувати, що то був час інформаційного голоду. Про інтернет ми тільки чули, що він є. Пошук інформації відбувався, як правило, через особисте спілкування. В окремих випадках хтось мав касетний магнітофон і робив записи, а потім всією командою розшифровували. Тому зали на перших "Контрастах" переповнені, видані буклети об'ємні – з біографіями композиторів та інформацією про твори. Молоде покоління може критично до того ставитися, бо нині то все є в інтернеті. Але в той час саме ці буклети ставали підручниками для розширення і поглиблення знань у сфері сучасної музики або музики ХХ століття. Нині у таких буклетах потреби нема – натиснув кнопку у своєму телефоні і відразу довідався, що хочеш. Але коли "Контрасти" народжувалися, такий підхід був на грані фантастики. Та й, крім того, вся така музика колись у нас була заборонена, а тому невідома, її не вивчали у спеціалізованих вузах, не було доступу до партитур та записів найактивніших гравців музики середини і другої половини ХХ сторіччя. Тому й фестивальна програма формувалася за участі та допомоги наших друзів з-за кордону. До того ж то був період, коли в Україну почали заходити представницькі культурні зарубіжні інституції. А Україна тільки недавно дозріла до того, що їй потрібен український інститут, який буде представляти правдиву культуру України за кордоном. До речі, такі інститути в Європі  підпорядковуються не міністерству освіти чи культури, а міністерству закордонних справ, бо це зовнішня культурна політика держави.

Але повернімося до середини 90-х. Здобувши незалежність, Україна відкрилася світові, світ її прийняв і делегував сюди своїх представників, щоб українці краще почали розуміти європейців і щоб підтримувати ті нові позитивні процеси, які в нас виникали, зокрема фінансово. Відтак це дало нам можливість приймати на "Контрастах" живих класиків – як виконавців, так і композиторів. Зокрема, до нас кілька разів приїжджав Кшиштоф Пендерецький, Арво Пярт, Богуслав Шеффер – імена, без яких історія сучасної музики неуявна.

Саме слово "історія" уже передбачає класику чи повернення до класики. Де ви зараз?

Це не було повернення, а рух в іншому напрямку, ніж зараз десь. Бачите, до 2010 року у Львові була проблема з появою нового покоління виконавців-інструменталістів, які розуміють сучасну музику, вміють зчитати нотний текст і її заграти. У наших вищих музичних закладах не було спеціалістів, які могли би цього навчити. Професура старої генерації мала свій естетичний підхід і свої стильові вподобання. Отож самоосвіта у цьому напрямку стала усім. І "Контрасти" виходили з тих реалій, які були. Іноді в одній програмі міг бути Бах, Шостакович і Шнітке. Дивні поєднання. Але так чи інакше фестивальні проєкти, концерти завжди були обґрунтованими і мали ідею. "Контрасти" характерні тим, що ніколи не пропонували слухачеві музичного вінегрету, щоб тільки побільше музики прозвучало. У нас такого ніколи не було, нема і не буде. Коли я у 2012 році став виконавчим директором фестивалю (а до того працював в оргкомітеті), то запропонував впроваджувати через фестиваль саме нові ідеї, нові віяння, які для світу, може, й не нові, але важливі для тієї реальності, в якій ми перебували і перебуваємо. Якщо зазирати в історію, то "Контрасти" виникли на базі Львівської організації Національної Спілки композиторів України. Володимир Сивохіп, який тоді був секретарем львівської організації, коли став директором філармонії, то забрав майже всі творчі проєкти, які започатковував або якими опікувався, в інституцію філармонії. І надав їм нового життя. Бо одна справа, коли фестиваль робить громадська організація, цілком інша, коли фестиваль входить у план роботи концертної установи. А що таке фестиваль? Це фокусування процесів, які відбуваються, та представлення цих процесів у короткій термін і в зручній формі у певному середовищі регулярно. Моя ідея, щоб програма контрастів була згустком ідей та проєктів, але від композиторів чи виконавців, уже задекларованих як цікаві. Крім того, як на мене, важливою є міждисциплінарність. Тобто коли на музичному фестивалі з'являються і реалізовуються синтетичні проекти, пов'язані зі словом, театром, візуальним мистецтвом. До речі, в цьому сенсі давня музика стоїть до сучасної дуже близько. Бо в часи рококо, ренесансу музикант був універсальною особистістю: композитором, виконавцем,  музикознавцем, імпровізатором тощо, оскільки у суспільстві була затребуваність на новаторство. Візьмімо Моцарта чи Гайдна, то на кожне серйозне виконання десь своєї музики вони мали запропонувати новий твір. Якщо цього не відбувалося, то вважалося, що в них творча криза чи вони регресують. Зрештою, наше суспільство теж має якусь потребу, але в наш час вона, на жаль, зводиться до потреби нових гаджетів і нових послуг. Може, щось зміниться, бо сьогодні людство у зв'язку з пандемією перебуває на якійсь межі переходу до цілком нового етапу свого існування. Але щось пророкувати не хочу: поживемо – побачимо.

Що персонально ви чекаєте від цих "Контрастів"?

Що вони відбудуться так, як у кінцевому варіанті запланували. І що всі будуть живі і здорові.

Читайте також:
Львів
+9°C
  • Львів
  • Київ
  • Вінниця
  • Дніпро
  • Донецьк
  • Житомир
  • Запоріжжя
  • Івано-Франківськ
  • Кропивницкий
  • Луганськ
  • Луцьк
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Рівне
  • Суми
  • Сімферополь
  • Тернопіль
  • Ужгород
  • Харків
  • Херсон
  • Хмельницький
  • Черкаси
  • Чернівці
  • Чернигів
  • USD 40.34
    Купівля 40.34
    Продаж 41.33
  • EUR
    Купівля 38.93
    Продаж 40.16
  • Актуальне
  • Важливе
2022, вiвторок
4 жовтня
09:43
Дрони, які передали на фронт з Волині, допомагають ЗСУ нищити окупантів
09:26
місто Львів
Прихисток переселенців та підозрілі об’єкти. Головне за добу на Львівщині
09:08
Кордон України з Польщею
У чергах на виїзд з України застрягли понад сотня автівок, 5 автобусів та 20 пішоходів
08:50
інтерактивний музей лицарства
Обладунки, зброя та легенди Надвірної: на Прикарпатті відкрили інтерактивний музей лицарства
08:30
свічка
На фронті загинув 20-річний військовий з Волині Юрій Лукашук
08:12
порушник комендантської
Телефонував до Росії: у Львові затримали порушника комендантської години
07:55
евакуація
До Львова 4 жовтня вирушить один евакуаційний потяг
2022, понедiлок
3 жовтня
23:10
погода осінь
Трішки тепліше і дощ: якою буде погода 4 жовтня у Львові
22:54
Ужгород
Скрябіна та Захисників України: в Ужгороді планують перейменувати 54 вулиці
22:42
Львівська залізниця попередила про тимчасові зміни в русі приміських поїздів
На Прикарпатті тимчасово змінили розклад руху двох приміських потягів
22:27
поліція, злодій, наручники
На Волині 21-річний житель Донеччини через крадіжку втрапив за ґрати на 7,5 року
22:19
Kalush Orchestra
Kalush Orchestra став амбасадором проєкту "Збережіть українську культуру"
22:10
Андрій Пермяков
Літературну премію імені Світочів присудили відомому поету з Рівного Андрію Пермякову
21:54
гуртожиток для переселенців
Пустував кілька років: на Тернопільщині для переселенців відремонтували студентський гуртожиток
21:35
ліс
Франківська ОВА надала у користування 27,4 га лісу фірмі, статутний капітал якої – 500 грн
21:17
На Закарпатті чоловіка та жінку забрала "швидка" через отруєння грибами: що робити при інтоксикації
21:12
Оновлено
У Чернівцях затримують імовірного педофіла: загинула поліцейська, поранено поліцейського, зловмисник сховався в будинку
21:00
Ілюстративне фото
Видурила у знайомих понад 1,18 млн грн: франківчанка проведе за ґратами 4 роки
20:45
Ксенія Пантелеєва
Львівська шпажистка вдруге поспіль перемогла на престижному міжнародному турнірі
20:26
Якісна медицина: у Рівненській обласній дитячій лікарні відкрили два оновлені відділення
20:08
Максим і Сашко
"Доля дала нам шанс побороти московську гідру": історія двох братів з 24-ї бригади, які воюють без ротацій понад рік
19:50
Двоє учнів з Франківська отримали премії президента України
19:35
"Дударик" у європейському турне
"Дударик" заспіває найкраще зі свого репертуару, щоб купити безпілотник для 24-ї ОБМР
18:51
загиблі бійці
У вівторок Львів прощатиметься із двома загиблими воїнами, бійцями 24-ї та 103-ї бригад
18:18
Львівська сотка
Підраховують кошти для ЗСУ: осіння Львівська сотка зібрала понад 300 учасників
18:00
Гроші, земля
Земельну ділянку на Львівщині вартістю 28 млн грн повернули державі
17:55
Україні терміново потрібно прийняти закон про меценатство, – волонтерка Олеся Галканова-Лань
17:45
паспорт порушниці
Мешканка Донеччини везла в жилеті до Польщі €170 тис. і $150 тис.
17:28
суд
На Рівненщині судитимуть мешканця Запоріжжя, який чекав на окупаційні війська та "зливав" інформацію про ЗСУ
17:14
екобус у львові
Здати лампи, термометри та батарейки у Львові: як працюватиме екобус у жовтні
16:55
Юрій Лелявський
У бою з ворогом загинув речник 80-ї бригади Юрій Лелявський
16:52
Наталіія Болюх
У "Міс Львів-2018", яка проживає у Москві, відібрали корону
16:37
ВІЛ-інфекція
У поліклініках Львова відтепер можна пройти безкоштовне тестування на ВІЛ
16:23
Школа експортера
На Львівщині місцевий і релокований бізнес запрошують до Школи експортера
16:09
Маленька Еліна
Львівські медики врятували однорічну дівчинку-переселенку з пухлиною у грудях
16:00
Парк в Дублянах
У Дублянах створили новий сквер
15:53
бронеавтомобіль "Тигр"
Бійці 103-ї бригади ТрО показали знищену ворожу зброю та техніку на Донеччині
15:40
Олена Будько
Пісня лісу і дощу. Грибний блог Олени Будько
15:30
Одружилися поліцейська та військовий
Познайомилися на блокпосту: на Рівненщині одружилися поліцейська та військовий
15:21
Почесний громадянин міста Тернополя
Шість героїв посмертно отримають звання почесних громадян Тернополя
Більше новин