На аватарці – реклама особистості, комплекси й дитячі страхи

"Життя" у соціальних мережах стало стилем. Чимало панянок шукають там ділових партнерів чи другу половинку, бізнесмени – нові ринки збуту й клієнтів, пенсіонери – щоб з кимось поговорити, блогери – рекламують свої послуги. За офіційною статистикою, станом на кінець червня 2020 року, приблизно 3,5 мільярда інтернет-користувачів у світі користувалися соціальними мережами. Й очікують, що ця цифра буде рости і рости.

За даними Statista.com, станом на березень 2019 року найпопулярнішою соцмережею в Україні був Facebook, яким регулярно користуються 44 % учасників соцопитування. Instagram посів друге місце з часткою 18 відсотків, а 13% респондентів взагалі не користувалися соціальними мережами.

Оскільки чимало людей, у доброму розумінні цього слова, "зависають" у соцмережах, психологи взялися аналізувати вподобання і характер користувача за аватаркою – головною світлиною профілю користувача. "Головне фото у соцмережі користувача – як перше враження про людину, – розповіла для "Еспресо.Захід" львівська психологиня Антоніна Огоновська. – Ця маленька картинка може багато що розповісти про те, навіщо ця людина працює у соцмережі, кого, або що вона там шукає, які цілі переслідує, який людина має характер, чи можна з нею/з ним мати справу.  На аватарці можна "між рядками" прочитати й рекламу особистості, і комплекси, і дитячі страхи... Зокрема, про дитячі травми свідчить фото, де людина ховає своє обличчя за капелюхом, парасолькою. Це означає, що вона не впевнена в собі, живе у своєрідному коконі. Якщо серед головних фото – зображення особи крупним планом, це означає, що особа зациклена лише на власній красі, любить милуватися собою, а ще є затятим екстравертом".

"Якщо серед усіх фотографій у соцмережах, зокрема на головному фото, – багато селфі біля дзеркала, то це означає, що людина є самотньою і хоче "втопити" своє горе, – додає психологиня з багаторічним стажем Марта Пивоваренко. – Мають також насторожити аватарки із зображенням котиків, песиків, рослин, а не фото із зображенням людини. Така персона не є серйозною, хоче приховати від усіх своє справжнє я".

Психотерапевт Віктор Агасьонов теж критикує осіб, які в соцмережах ховаються за "тваринними" картинками. Каже, господарі таких аватарок, як правило, замкнені персони (якщо це не відверті боти), вони мало спілкуються у приваті (месенджері чи діректі), але у живому спілкуванні вони доволі відкриті, щирі й навіть цікаві співрозмовники. На його думку, кожен з цих користувачів має власні пояснення: навіщо мені на "аві" котик чи песик. І це справді так.

Подруга авторки цих рядків Юлія – відома у Львові медійниця. Жінка не зареєстрована в Instagram, але давно має сторінку у Facebook. Проте на її аватарці – фотографія... латаття. Колеги по роботі давно переконують Юлію змінити аватарку й навіть зробили їй красиву фотосесію у стилі вишуканої львівської пані за філіжанкою кави. Казали їй, що аватарка – як візитна картка і може залучити в її роботу хороших клієнтів. Але жінка не поспішає прислухатися до колег... Коли я запитала колежанку, в чому річ, чому не хоче показувати своє обличчя, вона відповіла: "Не хочу, щоб моїм фото скористалися недруги і щось по ньому ворожили..."

"Якби сучасні люди жили, наче в позаминулому столітті і ховали своє обличчя в соцмережах, бо їм наврочать чи завдадуть шкоди, то ніхто з них не був би успішним у своїй сфері, – прокоментував Віктор Агасьонов. – Якщо ти ховаєшся за дивним зображенням на "аві", то в тебе комплекси і тобі треба на консультацію до психолога. Я знаю чимало користувачів у Facebook, які принципово не підтверджують запити дружби від персони, на аватарці якої природа чи тварини... І це правильно. Люди, які приховують своє обличчя, мають внутрішні проблеми, комплекси, з ними ризиковано мати справу".

Про дитячі комплекси і тотальну невпевненість у собі свідчать і головні світлини соцмереж, які пройшли кілька етапів редагування в програмі Fotoshop, а також інстаграмні фільтри. Найбільше це стосується жінок, яким 30-40+ і вони люблять молодитися. Але останніми роками добряче відредаговані світлини використовують і молоді блогерки. Психологи в один голос кажуть: зловживати інстаграмними фільтрами, як і декоративною косметикою, не варто. Адже більшість знайомств стартують зі соцмереж. Коли зустрінешся з "відредагованим на фото" користувачем на каві, співрозмовники можуть не впізнатися. Бо на фото – на 15 років молодша людина, без мімічних зморшок та з гламурною зовнішністю...

"Мінімальна корекція головної фотографії в соцмережі допустима, але головне знати міру, – додає психолог Андрій Кріп. – Нині є блогери, які навіть дітей своїх "фотошоплять". Така поведінка говорить, що людина може виявитися нечесною. Вона не любить і не приймає себе такою, якою вона є. Намагається створити картинку мрії, за якою часто ховаються образи, втрати і сльози".

Психологи також критикують "ави" відвертого змісту і не рекомендують їх використовувати, якщо ви не порноакторка чи топ-модель. "Це властиво тим, хто шукає схвалення і кому вкрай не вистачає уваги, – продовжує розмову Андрій Кріп. – Таким людям хочеться відчувати себе красивими і бажаними, отримуючи зворотній зв’язок, отримувати вподобайки. Або часто це виявляється сигналом, який говорить про проблеми в стосунках. Також це може свідчити про біль від втрати стосунків".

Аватарка із зображенням людини, яка тримає на руках домашню тваринку чи малу дитину, на перший погляд говорить: "Гляньте, який я милий, який я прекрасний". Але психологи переконують, що це не так: люди, які вибирають такі фотографії, невпевнені в собі, вони  потребують турботи й уваги. Їм не властива активність, їм більше подобається, коли ініціатор хтось інший.

"Користувачі, які ставлять на "аву" фото своєї дитини, хочуть сказати "Подивіться, який у мене класний малюк!". Проте істинний сенс такої аватарки інший, – переконує психологиня Антоніна Огоновська. – Значення цієї аватарки полягає в тому, що цій людині дуже дорога дитина й вона не мислить життя без малюка. Власна нереалізованість змушує "робити ставку" на дитину, яка стає єдиним світлом у віконці. Як часто мама-балерина, що не відбулася в професії, прагне зробити зі своєї доньки зірку балету".

Особливої уваги заслуговують головні світлини соцмережі, де людина хизується своїми матеріальними статками, – катанням на яхті, відпочинком на дорогому курорті, діамантами, вишуканими ресторанами... Це свідчить про те, що у дитинстві цю особу хвалили за формальні вчинки (за п'ятірки, грамоти), але їй не вистачало безумовної любові – просто за те, що вона є. "Відтак сформувався механізм тотожності: "Я – це і є мої вчинки", "Внутрішнє дорівнює зовнішньому", – продовжує розмову пані Антоніна. – Тобто, якщо у мене шкарпетки від "Версаче" – я хороший, а якщо іншої марки – поганий. Це певний вид нарцисизму, що змушує гнатися за зовнішніми досягненнями, при тому що всередині сидить самотня і недолюблена дитина. У поведінці – закритість.  Навіть якщо це товариська людина, насправді близько до себе вона нікого не підпускає. А в душі – багато самотності".

А ось люди, які ставлять на "аву” смішне фото, на перший погляд здаються нам дуже веселими. Але часто буває, що в таких людей є проблема, яка їх довго мучить. Експерти кажуть, це просто зовнішня оболонка, яка приховує емоційний біль. Іноді це йде на користь і допомагає вирішити проблему, але деколи приводить до втечі від неї.

Елеонора ГАВРОН