У Комарно Львівської області почалися археологічні дослідження у храмі Різдва Богородиці, які є частиною комплексного проекту реставрації пам'ятки, – повідомляє "Еспресо.Захід".
Костел, збудований у 1656-1658 роках, є унікальним на Львівщині, оскільки не так багато храмів того часу вдалося зберегти. Також унікальними є археологічні розкопки, оскільки науковцям вдалось дослідити підземелля.
Монети, медальйони та шовковий одяг
Археологи відкривають вхід до крипт
Нині археологи працюють у криптах костелу. Всього цих підземних камер сім, частину відкрили та дослідили ще на початку ХХ століття, три кімнати залишалися не вивченими досі.
"Крипти слугували для поховань. Комарницький костел нас здивував, оскільки його планувальна структура підземель є іншою, ніж ми бачили до цього часу. Традиційно крипти будувалися разом з фундаментами, але їх також добудовували під час функціонування храму. У Комарно такого немає. Всі ці підземелля були побудовані разом з фундаментами", – розповіла археологиня, доктор історичних наук Віра Гупало.
Останні поховання тут датують кінцем XVIII століття – у 1780-х роках в Австрії, до складу якої тоді входила Галичина, заборонили поховання в храмах.
Це, зокрема, підтверджує одна зі знахідок – монета, викарбувана у 1773 році.
Також археологи знайшли у криптах шовковий одяг, шовкові шкаплерики зі срібним гаптуванням, старий хрест, кілька медальйонів. Пані Віра показує нам один з медальйонів. На аверсі – зображення Євхаристії, на звороті – образ Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії. Медальйон має надпис Roma, тобто він привезений з паломництва до Рима.
Чому дослідження крипт є такими важливими?
В Україні, на жаль, підземелля храмів досліджують не часто. Зовсім інша ситуація за кордоном, наприклад, у сусідній Польщі дослідження крипт є невід'ємною складовою реставраційних робіт, каже керівниця археологічної експедиції в Комарно Наталя Войцещук.
"Такі дослідження дуже важливі, щоб розуміти, як виглядали люди того часу, яким був одяг XVI-XVIII століть. Дослідження дають безпосереднє уявлення про тканини, який одяг носили. Адже ховали людину з почестями і віддавали їй найкраще", – наголошує вона.
Тому до експедиції в Комарно долучилися й антропологиня Ольга Менейко. Вивчення останків може дати багато цінних даних науковцям. Оскільки в австрійські часи в підземеллях "погосподарювали", більшість останків перемішані, тож насамперед хочуть з'ясувати, скільки людей тут поховано.
"При хорошій збереженості поверхні кістки ми можемо встановити, кому саме належали ці останки, скільки поховано жінок, чоловіків, дітей, в якому віці вони помирали, їхню соціальну належність. Також можемо встановити фізичні параметри – яка у них була зовнішність, якого зросту, які особливості харчування", – пояснила Ольга Менейко.
Непроста доля костелу в Комарно
Храм Різдва Богородиці збудований у 1656-1658 рр. Архівні джерела вказують, що костел збудували на місці давнішого храму ще XV століття. Щоправда, археологи підтверджень поки що не знайшли.
"Станом на тепер, дослідження прикостельної території засвідчили, що раніше XVI-XVII століття тут не було ні матеріалів, ні людської присутності. Хоча є згадки з джерел, що костел постав на місці, де був раніше збудований храм XV століття. Але наразі підтверджень ми не маємо. Можливо, подальші дослідження з північного боку виявлять раніші сліди присутності", – сказала Наталя Войцещук.
Вона також зазначає, що костел дивом вцілів до наших днів. "Чим він унікальний? В Україні не так багато є збережених пам'яток XVII століття. Добре збереглися внутрішні інтер'єри. На жаль, така практика попереднього століття, радянських часів, коли все нищилося, перетворювалося в склади, магазини, стайні, ферми. Доля цього костелу також була не найкраща, але інтер'єри збереглися, і це скоріше виняток, ніж закономірність", – наголошує науковець.
Отець Іван демонструє стару дерев'яну чашу для хрещення
Також тут зберігся орган XVIII століття, але він теж потребує реставрації. У Комарно сподіваються, що орган реставрують найближчим часом, адже вже знайшовся меценат, готовий профінансувати ці роботи. Але проблема в тому, що в Україні нема фахівців.
Велика заслуга, що костел таки встояв, належить місцевій громаді. Церква є чинною з початку 1990-х років, тут проводять літургії.
"У 1992 році храм передали греко-католицькій громаді. Остання реставрація проводилась в 1930-х роках і з того часу нічого не змінилось. Коли храм передали громаді, тут не було ні вікон, ні дверей. Ми могли багато чого поміняти, але ціль громади – зберегти храм в автентичному вигляді. У нас є команда однодумців, яка виступає за збереження старовини", – розповідає священник отець Іван.
У 2016 році тут сталася велика пожежа. Вогонь та дим пошкодили частину захристія, а весь інтер'єр покрився кіптявою. Розписи вже розчистили, але на стінах залишили кілька темних клаптиків з кіптявою, як нагадування про ту пожежу.
Загалом громада вже вклала близько 2 млн у збереження храму.
Коли стартує реставрація костелу?
Науковці готують комплексний проект реставрації пам'ятки. Як пояснив науковий консультант проєкту Василь Петрик, щоб взятися до реставрації, потрібно мати комплексне бачення що і як робити. В Україні ж склалась практика, коли роботи в пам'ятках проводяться точково і це не дає жодного ефекту. Прикладом є замок в Поморянах, де постійно виділяються гроші на протиаварійні роботи, але він надалі руйнується.
У дзвінниці зберігаються оригінальні вікна
Розробку проєкту ініціювала міська рада Комарно, співфінансує обласний бюджет в рамках програми збереження культурних пам'яток.
Наукові дослідження планують завершити через місяць. Саму ж реставрацію можуть розпочати наступного року, але за умови наявності фінансування. За попередніми оцінками, відновлення храму коштуватиме близько 25 млн грн.
Фото Уляни Куйдич і надані Рятівною археологічною службою