live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Влад Якушев. Кошмар збору врожаю


фото: agronews.ua
Часто зустрічаю словосполучення «свято збору врожаю» – і не можу його зрозуміти. Для мене це, радше, кошмар.

Маю дачу за чотири кілометри від міста, і кожної осені щось там та й родить. Цього року – сливки, грушки, алича… Аж не знаю, радіти з того чи не дуже. Автомобілів я стійко не люблю, тому машину не купую. Та й доїхати до мого заміського садочка не кожне авто зможе. Тому щоосені я закидаю на спину рюкзак, беру в руки відра або сумки й відправляюсь збирати врожай. Спочатку їду через усе місто маршруткою, потім довго йду поміж занедбаними садово-городніми товариствами, пакуюсь дарами свого саду, як маленький віслюк, і вирушаю у таку ж саму дальню дорогу додому.

Було б добре махнути на все це рукою, дійти десять метрів до магазину й купити там два кіло сливок по 18 гривень за кілограм. І не морочити собі голову… Але не можу – прокидається в мені кров предків-землеробів, упертість обох дідів, і ось я вже траґаю дари природи додому.

Психіатри кажуть, що осінь якось впливає на людей. Не знаю, чи осінь впливає, чи то зрілі сливки виділяють якийсь токсин, але люди, яких я зустрічав дорогою додому, поводили себе дивно.

Іду на кінцеву маршрутки біля Галицького перехрестя, проходжу повз намет одного з кандидатів у мери, і звідти до мене виходить усміхнений хлопчина й пропонує газету. Зупиняюсь, стою, дивлюсь на нього. На спині в мене безрозмірний рюкзак вагою кілограмів тридцять, у кожній руці по будівельному відру, повному сливок.

Хлопчина мовчить, усміхається, простягає газету.

– Ну… – кажу я.

– Візьміть газетку.

– Включаємо розум, – пропоную я.

Хлопчина далі усміхається, так само сонцесяйно.

– Ви хочете, щоб я цю газету в зуби взяв? – запитую.

Хлопець нарешті допетрав і зніяковіло заховався в намет.

Чекаю маршрутку. Вона з’являється, вивантажує пасажирів та проїжджає повз кінцеву порожня, не зупиняючись. Матюкаюся крізь зуби й іду на іншу, від якої додому доведеться ще йти хвилин двадцять. Маршрутка традиційно повна людей із масками на підборідді. Всі сидячі місця зайняті, але якась жіночка із маскою під носом накидається на водія, який не взяв хлопчину на зупинці: «Треба бути людяним!», – кричить вона. Стаю на захист водія, пояснюючи, що везти можна тільки сидячих пасажирів, що епідемія. Через дві зупинки, коли маршрутка доїжджає до центру, виявляється, що даремно я його захищав. У салон набивається натовп людей – як у старі докоронавірусні часи. «Людяну» жіночку штовхають, і вона, заточившись, сідає у відро на мої сливки.

Час виходити. Намагаюсь зробити це, завдавши навколишнім мінімальних втрат. Жіночці, яка "за людяність", жарко. Вона остаточно знімає маску, витирає нею чоло та підставляє обличчя під потоки повітря з відчиненого вікна. Я якраз пробираюсь повз неї, і жіночка смачно пчихає мені у друге відро.

На зупинці десантуюсь, витягаючи за собою рюкзак та відра. Піт тече рікою. Намагаюсь знову вдягнути на плечі рюкзак, аж раптом до мене підбігає незнайомий чоловік.

– По чому сливи? – запитує.

Зауважую, що вийшов із маршрутки поміж жіночок, які торгують городиною з асфальту.

– Тисячу гривень відро! – заявляю.

– Ти здурів? Чого так дорого?

– Це ціна за сливи та мої страждання! – гордо відповідаю.

Чоловік розгублено відходить, а я продовжую свій шлях. На перехресті, неподалік дому, помічаю, що в мене розв’язався кросівок. Ставлю відра й намагаюсь опуститись на одне коліно так, щоб вага рюкзака не повалила мене на бік. У цей час до мене підходить ще один добродій.

– По чому сливи?

– Півтори тисячі відро! – відповідаю.

– Чому так дорого?

– Якбисьте зустріли мене біля костьолу, то мали би шанс купити за тисячу.

Добродій обзиває мене придурком, а я відштовхуюсь руками від асфальту, щоб звестися на ноги.

Вже біля свого будинку бачу чоловіка. На спині в нього велетенський рюкзак, а у руках два відра із грушками.

– Доброго дня, – кажу я незнайомцю.

– Доброго, – відповідає він, проходячи повз.

У цю мить ми відчуваємо спорідненіть душ однояйцевих близнюків.

новини партнерів

8 березня, 2021 понеділок

7 березня, 2021 неділя

8 березня, 2021 понеділок

7 березня, 2021 неділя

6 березня, 2021 субота

5 березня, 2021 п'ятниця

Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Введіть слово, щоб почати