live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Мешканці мають право хоч щороку змінювати управлінську компанію


фото: odessa.online
В Україні триває реформування однієї з найскладніших галузей – житлово-комунального господарства.

Карантин лише пригальмував її проведення, але не зупинив. Отож, що нині з цими змінами на місцевому рівні?

За словами заступниці голови ЛМР з питань житлово-комунального господарства Ірини Маруняк, нині у Львові з балансу ЛКП знято 78,5% житлових будинків. У цифровому вимірі це понад 6 тисяч будинків. Ще понад 1,5 тисячі очікують своєї черги вже найближчим часом. Це означає, що їх мешканцям належить прийняти непросте рішення: перейняти управління на себе, довірити ці функції комунальній чи приватній управлінській компанії.

Із загальної кількості мешканці 5 468 житлових будинків вибрали комунальні управлінські компанії,73 будинки перейшли в управління приватних компаній. Ще 425 будинків взяли в самоуправління. В основному одно- та двоповерхові. ОСББ створили у 236 кам’яницях. Загалом же у Львові працює понад 1,5 тисячі ОСББ.

Реформування «жеків», згідно із законодавством, в Україні почали у 2017 році. Тоді ж було прийнято найважливіший закон – «Про житлово-комунальні послуги».

У реформуванні на місцевому рівні головним стало скорочення кількості ЛКП, які було перетворено на комунальні управлінські компанії. У Львові пілотним проектом став Личаківський район, де із семи підприємств створили три, а нині залишили лише одне.

А торік у львівському житлово-комунальному секторі відбулися масштабні перетворення – на базі 39 ЛКП було утворено 17 комунальних управлінських компаній. У перспективі має залишитися лише по одній у кожному районі.

Як зазначає Ірина Маруняк, уже незабаром комунальні УК працюватимуть у форматі з відкритим плануванням, т. зв. «open space», коли всі працівники працюють в одному великому приміщенні. Більш оперативному вирішенню поточних питань, що стосуються життєдіяльності житлових будинків, сприятиме присутність там представників різних міських служб – Львівгазу, Львівводоканалу, Обленерго, ЦНАП тощо. Вирішенню поточних практичних завдань сприятиме об’єднання комунальних управлінських компаній з аварійними міським службами.

Ще одне важливе нововведення – запровадження побудинкового обліку надходжень коштів від мешканців. Бо раніше квартирна плата з усіх будинків збиралася в одному «кошику», а потім з нього брали кошти й ремонтували якийсь один чи два дахи, якісь інженерні мережі тощо. Тепер всі кошти, які надійшли від мешканців певного будинку, управлінці матимуть право витрачати лише на його утримання.

Також деякі будинки, де управителем є комунальна управляюча компанія, створюють резервний, накопичувальний фонд, щоб у майбутньому провести капітальний ремонт даху, модернізувати ліфт, взяти участь у програмах, які діють у Львові. Зокрема, в програмі, прийнятій 4 квітня 2019 року щодо підтримки будинків, які списані з балансу комунальних підприємств, передбачено модернізацію ліфтів. Суть цих програм у тому, що за бажання мешканців відремонтувати дах будинку, що має понад п’ять поверхів, 70% коштів дає місто, 30% – мешканці. Хочуть люди відремонтувати ліфт – 90% коштів від міста, 10% – внесок мешканців.

Загалом на впровадження цих програм на 2020 рік у міському бюджеті передбачено 58 млн. грн. І вони успішно працюють. За словами Ірини Маруняк, реформа ЖКГ нині перебуває в активній фазі, вона буде розвиватися. Зокрема, продовжиться списання будинків з балансу комунальних підприємств.

Слова посадовців звучать переконливо. Втім, тут не все так просто. Зазначені заходи, можливо, й зменшать витрати на управлінський апарат, але навряд чи гарантуватимуть нову якість послуг. Бо якісні перетворення можливі лише за належної співучасті управлінців та мешканців. У цьому разі укрупнення УК може лише віддалити їх один від одного. А жодний онлайн формат ніколи не замінять живого спілкування.

Мало що дасть і рішення про побудинковий облік надходжень, якщо львів’яни не братимуть участі в управлінні своїм будинком. Наприклад, в одному з ОСББ співвласники погодилися на створення резервного фонду, але комунальна УК не поспішає інформувати їх про стан рахунку. Мало в яких новостворених УК, як комунальних, так і приватних, цікавляться поточними проблемами мешканців. Зате одна з приватних УК регулярно вивішує на дверях під’їздів списки боржників.

Ліфт не включили

Реформи житлового комунального сектора неможливі без фінансової підтримки держави і місцевих рад. У Львові, як і в інших містах, це завдання виконує міська програма з дещо заплутаною назвою – «Програма підтримки співвласників багатоквартирних будинків, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, що списані з балансу Львівських комунальних підприємств, у проведенні невідкладного ремонту, капітального ремонту, реконструкції, ремонтно-реставраційних робіт спільного майна у багатоквартирних будинках у м. Львові на 2019-2020 роки».

Як повідомила Ірина Маруняк, на капітальний ремонт житлового фонду ОСББ на 2020 рік з міського бюджету виділено 13 млн 180 тисяч грн. У титульний список на ремонт дахів, інженерних та каналізаційних мереж у поточному році включено 35 будинків. Близько 50% цих робіт вже виконано. Ще 5 млн. грн передбачені на ремонт та заміну ліфтів в 11 ОСББ.

Хоча потреби в цих коштах мають значно більше ОСББ, мешканці останніх не поспішають скористатися підтримкою міста і держави. Причина в тім, що значна їх частина з різних причин все ще не готова вкладати свою частку у спільну справу ремонту і модернізації власних будинків. Так, нещодавно в одному з львівських будинків згідно з угодою між ОСББ та ЛМР на умовах співфінансування було проведено заміну ліфта. Місто виділило свою частину – 90% коштів, а ось решта не поспішає сплатити свою частку з 10 відсотків. Тож новий ліфт так і не працює. Люди, які сумлінно сплатили кошти, змушені підніматися у свої квартири пішки і нічого не можуть зробити.

Доріжки не для всіх?

На думку координатора центру енергозберігаючих технологій Василя Прусака, щоб завершити реформу ЖКГ в Україні, найперше потрібно поставити всіх мешканців багатоповерхівок в однакові умови. Тобто всі повинні бути переведені в ОСББ, або ж взяти будинок в самоуправління. Зараз це особливо актуально, бо вже незабаром, після проведення виборів голів ОТГ, до складу Львова увійдуть Рудно, Винники, інші населені пункти. А там більшість житлової забудови становлять невеликі будинки. Вони, як і багатоповерхівки, потребують фінансової підтримки в питаннях енергозбереження. Бо якось дивно виходить. Всі мешканці є платниками податків, а «теплі» кредити дають лише ОСББ. Комунальні служби чомусь прокладаютьтротуарні доріжки лише біля будинків, які з ЛКП, а іншим кажуть, що це їхні проблеми.

Як вважає Василь Прусак, це дуже добре, що в Україні поряд з комунальними з’явилися приватні УК, бо вони створять конкуренцію на ринку житлових послуг. Лише шкода, що мешканці не вміють слідкувати за роботою і діями УК, а це породжуватиме зловживання. Частково цьому могли б запобігти наглядові ради, які контролювали б їх діяльність. Це могла би бути одна наглядова рада на всі УК, або ж вони могли би бути створені у всіх районах. Загалом же мешканці мають право хоч щороку змінювати управлінську компанію, якщо вона не виконує своїх функцій.

Тому, як вважають наші експерти, в Україні повинна бути продовжена хоча б на три роки просвітницька кампанія з реформування житлово-комунального господарства. Добре було б, щоб вона фінансувалася за рахунок бюджетних коштів міста. Також немало користі принесло б, якби в кожному районі міста було хоча б по одному посадовому спеціалісту, який системно працював би з мешканцями у питаннях енергозбереження та практичної діяльності ОСББ.

Все по темі

новини партнерів

27 лютого, 2021 субота

26 лютого, 2021 п'ятниця

27 лютого, 2021 субота

26 лютого, 2021 п'ятниця

25 лютого, 2021 четвер

24 лютого, 2021 середа

Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Введіть слово, щоб почати