"Волосся – це найменше, що ми можемо дати"

Як семеро українок надихнули жінок віддати волосся на перуки для онкохворих дівчаток

Коли у родині є онкохвора дитина, покупка перуки – останнє, про що дбають батьки. Виснажливе лікування забирає більшу половину родинного бюджету. Однак, для швидкої реабілітації, радості, впевненості в собі і бажання повернутися до звичного життя, дітям, що втратили своє волосся внаслідок хіміотерапії, важливо не почуватися "іншими". Як допомогти? У Львові діє ініціатива Hair for Share, яка дарує онкохворим дітям перуки безкоштовно. Матеріал для них – волосся – жертвують жінки, чоловіки і навіть діти , які з різних причин вирішили обрізати довге волосся.

Лише за перший рік ініціативи уже понад 100 дівчат з різних куточків України отримали перуки від Hair for Share, а з ними - більше впевненості повернутися на навчання, здати ЗНО, знову побачитися з друзями...

Все почалося з ролика на youtube

У перукарню Марічка прийшла з сестрою Лідою. Завжди мала розкішне волосся. А тепер вирішила змінити зачіску, заодно – допомогти дівчинці після хіміотерапії.

- То що? Стригти під каре?

- Ні, давай коротше.

- Коротше?

- Так.

Перукарка заплітає Марічці косу, відрізає 35 см волосся і моделює стрижку "під каре". Дівчина встає з крісла перукарки зовсім новою. А дівчинка після хіміотерапії отримає перуку.

Така ідея виникла у львів’янок Людмили Крижановської, Олени Крижановської, Анастасії Набокової, Дарії Шкіль, Вероніки Саврук, Марії Маковецької та Лілії Кузік у співпраці з благодійними фондами “Крила Надії” і “Карітас”.

“Ідея народилася у 2007-ому, коли ми з подругами прийшли навчатися в УКУ. Ще з першого курсу ми волонтерили у дитячій лікарні на Чорнобильській з “Крилами надії” і “Карітасом” – малювали з онкохворими дітками, різні майстер-класи проводили. Ми бачили хворих діток, їх реакції на свою хворобу. Найбільше страждають дівчата через втрату волосся у процесі хіміотерапії. Волосся у них випадає повністю. А які дівчатка без краси?”, - розповідає Людмила Крижановська, одна із засновниць ініціативи.

Вона зізнається, що ідея з перуками народилася у спільних розмовах про те, чим, ще, крім творчих занять ми можемо допомогти онкохворим дітям. Але дівчата тоді були сумлінними першокурсницями, сесія і лекції вимагали їх більшої участі в житті вишу, ніж громадському проекті.

“Страшно було починати щось масштабне, та часу було не дуже. У 2018-ому ми з дівчатами подумали, а давайте нарешті візьмемо і зробимо! На той час я вже мала довге волосся, тож було що обрізати на нашу першу перуку. Ми знайшли на youtube ролики про перуки, передивилися їх і вирішили приступити до дій”, - пригадує Люда.

Дівчата все гарно придумали, але раптом виявилося, що у Львові немає майстра з виготовлення перук – пастижера. Вирішили шукати майстриню по всій країні. Знайшли її аж у Києві.

"Дівчата, ви збожеволіли! "

"Пастижерка погодилася зробити нам перуку за собівартістю. Це була майстриня, яка могла собі дозволити таке – у неї був власний салон, вона заробляла на інших речах. Перуку для нас вона хотіла зробити з інших міркувань, не тому, щоб заробити. Але коли вона побачила, скільки людей хоче віддати своє волосся для перуки онкохворим дівчаткам, вона сказала так: “Дівчата, та ви збожеволіли!” , - сміється засновниця.

Згодом знайшлися пастижери у Харкові і Львові. Хоча це недешеве задоволення – виготовлення однієї перуки у 2018-ому обходилося від 8 000 гривень. Але ідея перук для онкохворих так усіх захоплювала, що на всіх етапах творилися неймовірні речі! Знаходилися потрібні люди, волонтери, перукарі, які погоджувалися робити стрижки безкоштовно, адже відрізати волосся – це ще не кінець. Доброволець, який віддає волосся онкохворій дівчинці, отримує у подарунок модельну стрижку.

На одну перуку треба 3-8 хвостиків, тобто треба кілька добровольців. Довжина волосся має бути мінімум 35 см, воно має бути доглянутим, навіть фарбованим, але точно не пошкодженим хімічною завивкою.

Якщо ви фарбували волосся, майстри просять вказати колір і назву бренду фарби чи хни. Підходять також хвостики, шиньйони і перуки "з шафи", але не старші 5 років, адже вони з часом набувають специфічного запаху, який важко вивести. Такі правила у Hair for Share.

"Ми собі придумали, що хочемо зробити 10 перук для онкохворих дівчаток і на тому все. Чесно, не думали, що вийде щось більше, що наша ініціатива буде не разовою. Перше, що ми зробили – написали перший пост на Facebook і кинули клич, що нам потрібні добровольці, яким не шкода свого волосся. Але ми не думали, що їх буде так багато!”, - розповідає Людмила Крижановська.

Сьогодні дружніх до Hair for Share перукарів понад 30, вони весь час додаються.  

"З 2018-ого ми відшили понад 100 перук для дівчаток. Проте наш фокус – не лише дівчатка з онкологічними хворобами. Є дітки з іншими патологіями, при яких втрачають волосся, наприклад, алопеція. І ми стараємося допомогти і їм. Зробили кілька перук і для таких дівчаток. Звісно, їх менше ніж онкохворих, але їм теж треба допомога”, - розповідає співзасновниця ініціативи.

Збирали історії, сідали разом і плакали від щастя

Кожен, хто віддає своє волосся на перуку онкохворій дівчинці після хіміотерапії, має свою причину це робити. Різні люди – різні мотиви.

Приходили обрізати волосся не лише дівчата. Були у Hair for Share і хлопці. Обрізали вони огого які коси, не всі дівчата такі відрощують. Наймолодша дівчинка, яка прийшла обрізати волосся, мала 5 рочків. Вона мала густе і пишне волосся. І дуже легко з ним попрощалася, була щаслива, що може віддати його іншій дівчинці, яка його втратила через хворобу.

Є історії, коли мами самі відрізали власне волосся, щоб зробити перуку для своїх донечок. А якось жінка з Києва приїхала святкувати новий рік у Львові. Дівчата знайшли їй вільну перукарню і постригли її. На щастя, все склалося, хоча 31 грудня у Львові знайти вільну перукарню непросто.

Якось прийшла віддати волосся жінка за 50. А через 2 дні вона дізналася, що також має підтверджений онкологічний діагноз.

“Ми тут всяке бачили. Цікаво, що навіть старші дівчата, які також лікуються від онкологічної недуги, але ще мають волосся, приходять до нас, щоб віддати волосся меншим дівчаткам, які його втратили у процесі лікування. Залишити собі на період, коли будуть без волосся, не хотіли – віддавали малечі. Такі історії не залишають байдужим нікого. Ми збирали всякі історії, сідали разом і плакали від щастя. Коли мами онкохворих дівчаток розповідають, скільки радості приносять їх донькам перуки, не можеш не радіти. Бо це та маленька річ, яка приносить великі емоції”, - зізнається Люда.

 ”Моя донька закрилася у ванній і годину там проплакала від щастя!”, - так сказала співзасновницям ініціативи одна із мам дівчинки, яка отримала перуку для донечки.

“Ключі до розуміння ініціативи Hair for Share – у позитиві, який отримують дівчатка з онкологією. Щоб одужувати, потрібен позитив, багато позитиву. Волосся – це найменше, що ми з дівчатами можемо дати цим дітям”, - каже наостанок Людмила Крижановська.

Ініціатива Hair for Share триває. Вона існує для того, позитиву було більше ми хочемо, тож, якщо ви знаєте дівчинку, яка потребує перуки, розкажіть їй про неї. Хай позитиву буде більше!