День народження гривні. Як у цілковитій секретності банки отримували "КАМАЗи" банкнот та тонни монет

Про те, як відбувалася грошова реформа у Львові, в ексклюзивному коментарі "Еспресо.Захід" розповів відомий львівський банкір Олег Сергєєв.

"Гроші привозили спеціальними інкасаторськими вантажівками з Києва. На той час це були "КАМАЗи". Відбувалось це в умовах цілковитої секретності. Усі банки наперед попередили про те, що треба замовити потрібну кількість готівки. І після того вже кожен банк забирав їх своїми машинами. Обмін відбувся без проблем та ажіотажу, тому що все було зроблено заздалегідь і всі банки були забезпечені готівкою в достатньому обсязі", – згадує банкір.

Та все ж не обійшлося без курйозів. Адже треба було добре розрахувати як кількість банкнот, так і монет.

"Пригадую кумедну історію з того часу. Сховище у нас було на другому поверсі. І коли ми замовляли гривню, то її кількість порахувати було неважко. А ось кількість монет – то вже складніше. І ми їх замовили кілька тонн, а інкасатори мусили їх занести у сховище сходами на другий поверх. Та це ще не вся історія. Потім з’ясувалося, що ми замовили їх забагато й довелося тепер вже зносити їх і везти знову в Нацбанк", – розповідає Олег Сергєєв, який на той час був Директором регіонального управління Приватбанку.

Відомо, що з Києва гроші довозили в обласні відділення Нацбанку, та вони не справлялись з такою кількістю, тому у Львові для зберігання гривні було залучено переважно сховища Залізничного відділення українського акціонерного комерційного Промислово-інвестиційного банку, що на вулиці Листопадового чину, 8, на розі з Лепкого. Про це можна дізнатись з книги "Львів банківський".

"Саме сховища цього банку використовувались державою у період введення української національної грошової одиниці у 1996 році", – йдеться у книзі.

Такий вибір був виправданий, адже ця банківська споруда була однією з найновіших, найсучасніших та найбільших в регіоні. Зазначимо, що будувалась вона саме як місцеве представництво центрального Австро-Угорського банку якраз напередодні Першої світової війни у 1911-1914 роках. У міжвоєнний період тут містився Польський банк, а в радянські часи – Залізничне відділення Держбанку СРСР.

"Найбільшу ж історичну цінність мають численні сховища та сейфи, якими обладнаний банк не лише традиційно у підвалі, а й на інших поверхах. Це більші та менші кімнати, які закриваються масивними сейфовими дверима, а подекуди й вікнами... Особливо вражають височенні, більш як триметрові додаткові сейфи у сховищах. Також величезні підземні сховища, до яких ведуть декілька сейфових дверей, а на вікнах, крім масивних ґрат, ще й металеві створи", – пишуть автори книги.

Також банк був обладнаний міні-ліфтами для грошей, що значно полегшувало процес перевантаження.

Довідково. Назва гривня походить з часів Київської Русі: так називали нашийну (шия – грива) прикрасу з дорогоцінного металу. Згодом ця назва перейшла у стандартну вагову і лічильну одиницю, а далі – в грошову. Гривня як монета відома з середини ХІ ст. Київські гривні були ромбоподібної форми і важили 164 грами. Також в обігу були новгородські, чернігівські та польські гривні, які відрізнялись формою та масою.

Вони були в обігу на всій території Київської Русі до XIV ст. Все змінила монголо-татарська навала. Тоді наші землі збідніли, і стандартну гривню почали різати, рубати – так виникли рублі. Такі уламки гривні й перекочували у Московське князівство.

В період УНР національна валюта називалась карбованцем. Такою ж була назва радянського рубля в УРСР. В період незалежності від початку планували вводити гривню, але було прийнято рішення почекати з цим на перехідний період. Тоді було введено купоно-карбованці, які й взяли на себе всі тяготи інфляції початку 1990-х років – їх номінал доходив до 100 тис. та навіть 1 млн.

Гривня вводилась в обіг впродовж 2-16 вересня 1996 року. Впродовж 15 днів вересня вона повністю замінила купоно-карбованці. Обмін та перерахунки здійснювалися за курсом 1 до 100 тис.

Перші гривні було надруковано за чотири роки до їх введення, у 1992 році. Їх виготовила канадська компанія "Канадієн Банкнот Компані". Авторами дизайну стали українські художники Василь Лопата та Борис Максимов, які працювали під безпосереднім керівництвом тодішнього голови правління Національного банку України Володимира Матвієнка.

Нині українські гроші друкують на Банкнотній фабриці Банкнотно-монетного двору НБУ. Папір для них виготовляють на Фабриці банкнотного паперу НБУ в Малині Житомирської області.

У 2019 році біля Київського національного економічного університету встановлено пам'ятник гривні.