Еротичний оперний та оголена ощадливість
А ви знали, чому у Львові так багато відвертих скульптур?
З давніх-давен львів’яни славилися вмінням кохати – драматично та чуттєво. Про це свідчать численні любовні історії, а також – культура та мистецтво. Відголоски цих почуттів бачимо й у скульптурах Львова. Пікантні статуї відображають еротичні сцени з міфології та побуту у найнесподіваніших куточках міста. Екскурс еротичним Львовом провів для журналістки "Еспресо.Захід" екскурсовод Любомир Воробій.
"Ще давні греки поєднували поняття краси та естетики з привабливістю людського тіла. Наприклад, атлетів і переможців різноманітних змагань зображали у вигляді оголених юнаків з ідеальними пропорціями та рельєфними м’язами. Тобто тіло людини завжди вважали прекрасним. Воно уособлювало мистецьку досконалість", – пояснює пан Любомир. Тож не дивно, що у Львові, який був осередком західноєвропейської культури, так багато еротичної скульптури.
Рекордсменом у цій сфері можна вважати будівлю Львівського національного академічного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької. Якщо уважно оглянути її з усіх боків, побачимо цілі композиції відвертих образів.
"Еротика уособлює красу. Відвідавши Львівську галерею мистецтв, також бачимо, що у творах XVIII ст. переважає саме ця тематика. Творчі люди завжди вирізнялися особливою чуттєвістю. Майстерні як художників, так і скульпторів були місцем, де митці спокушали своїх моделей. Вони завжди були вишукано обладнані, адже тут часто приймали коронованих осіб", – розповідає пан Любомир. Хтивість митців виправдовує відданість власній справі. Вважали, якщо хоча б на короткий проміжок часу не відчують шаленого потягу до своєї музи – робота не буде максимально досконалою.
Основною окрасою Оперного театру стала триєдина композиція, що уособлює синтез Музики і Драми, прототипом яких стали спокусливі жіночі фігури. Посередині – Слава, що тримає золоту пальмову гілку в руках.
Припускають, жінка, яка виступала у ролі моделі, була на четвертому місяці вагітності. Існує легенда про те, як львівський гінеколог посперечався стосовно цього з друзями. Вони знайшли пані, яка виступила у ролі Слави, й з’ясувалося, що саме так і було.
Окрім оголених постатей героїв давньогрецької міфології, будівлю прикрашають скульптури лебедів. Їх можна побачити також на фасадах приміщення Львівської національної філармонії. А все тому, що лебідь завжди вважався еротичним птахом і неодноразово ставав героєм пікантних міфів і музичних п’єс.
Бачимо скульптурні композиції, що зображують відверті сцени з міфології. Наприклад, на фасадному трикутнику – події з легенди про викрадення сабіянок. Неподалік – пара, яка збирається зайнятися коханням. Якщо придивитися до панно з іншого боку споруди – спостерігаємо еротичний танець.
За словами пана Любомира, все пояснюється дуже просто: до будь-яких життєвих досягнень людину підштовхує основний інстинкт. Саме тому автор усіх цих шедеврів – Петро Війтович, якого називали галицьким Фідієм, використав для оздоблення своєї кращої роботи так багато провокативних сцен. Він же декорував Львівський вокзал. Більшість скульптур, що прикрашали наше місто, – справа саме його рук.
Через чотири роки неподалік Оперного театру постала ще одна розкішна будівля, творіння Леонардо Марконі – Національний музей. Може здатися дивним те, що на цій споруді немає жодної пікантної скульптури. А все тому, що 1952 року тут створили музей Леніна. Тоді спалили всі твори "буржуазного" мистецтва, які там були, а скульптури відповідного змісту "визволителі" просто скинули на землю. Оперному театру дивом вдалося уникнути руйнації.
Будинок, що на вул. Краківській, 4, належав винахіднику гасової лампи – Яну Зеху. Він одружився пізно. Дорота Облачинська була на 20 років молодшою від нього. Натомість шлюб виявився надзвичайно вдалим. Про це свідчить скульптурна композиція на фасаді будинку, що відображає кохання Купідона та Психеї.
На жаль, подружнє щастя тривало недовго. Одного дня Дороту відвідала 17-річна сестра. Жінка вирішила показати їй один зі своїх магазинів: мали з чоловіком цілу їх мережу, адже торгували гасовими лампами. На біду, у той сам час туди зайшов місцевий фраєр з цигаркою. Це спричинило страшну пожежу, у якій сестри загинули. Місце їх поховання на Личаківському цвинтарі прикрашає гарна скульптурна композиція: дві жінки танцюють у вогні. До речі, на цьому цвинтарі також багато еротичних статуй.
Неподалік від Яна Зеха колись мешкала така собі пані Абрекова. Вона була багатою вдовою, тож користувалася неабиякою популярністю в чоловіків. А ті, кому відмовляла, так обурювалися, що писали на її будинку різні непристойні фрази. Так тривало досить довго – навіть після смерті Абрекової. Згодом це ввійшло у звичку. З допомогою написів на будинку львів’яни ділилися різноманітними новинами. Аби дізнатися нові плітки, усі "ходили до пані Абрекової". Врешті це заборонили: сторож бив палицею кожного, хто намагався прикрасити стіни своїм автографом. А згодом на фасаді виліпили Всевидюще око, яке нібито спостерігало за кожним, хто мав намір залишити тут непристойний напис.
Відверті сцени з міфології привертають погляд до будинку на вул. І. Федорова, 6. Подейкують, ніби тут – навпроти Домініканського собору – був лупанарій. Тобто будинок розпусти. Натомість пан Любомир категорично спростовує це припущення – насправді такого закладу тут ніколи не було.
Перші світські скульптури з’явилися у Львові у XVIII столітті. Саме вони здебільшого мали еротичний характер. Раніше тут споруджували лише статуї релігійного змісту. Цікаво, що оголені людські постаті присутні навіть у храмах. У Домініканському соборі можемо побачити епітафію Грабіні Дунін-Борковській, створену Юліаном Марковським. Ангел смерті, який веде душу у засвіти, не має одягу. Щоправда, майстерно виліплений чоловічий орган з часом знищили.
Чимало скульптур еротичного характеру у храмі святого Андрія. "У православній церкві зображувати оголене людське тіло категорично заборонено, – зазначає пан Любомир. – Натомість західна релігія перебувала під впливом Ренесансу, тому в цій культурі така скульптура – дозволена". За словами гіда, усі ці твори відносяться до цінних пам’яток мистецтва й викликають лише естетичні почуття.
- Актуальне
- Важливе