Агресивних собак треба визначати не за породою, а за вагою, – зоопсихологиня про нові правила утримання чотирилапих

В Україні затвердили перелік агресивних порід собак (понад 50) та заборонили їх вигулювати без намордника.

Така ініціатива уряду знайшла як багато прихильників, так і критиків.

Зоопсихологиня зі Львова Юлія Бикова розповіла "Еспресо.Захід", що закон на часі і потрібен, але він ще надто сирий і потребує доопрацювання.


Фото: Юлія Бикова

Потрібен не список агресивних порід собак, а прив’язка до ваги  

"Цей закон я вважаю актуальним та потрібним. Але є одне велике «але». На вулицях українських міст живе дуже багато безпритульних собак. Хто буде нести відповідальність, коли тебе покусає метис вагою 25 кг? Хто повинен його страхувати? Чи страхуватиме його держава? Я би спершу вирішила питання безпритульних собак, а вже тоді вводила інші закони. Запропонований державою список агресивних порід не повний і ніколи не зможе бути повним. З’являються нові породи, старі – зникають. Також список не включає в себе метисів, тобто змішаних порід. Виходить, що треба ДНК-тест робити, щоб визначити, чи входить твоя собака в список чи ні? Бо може бути, що умовно тато з цього списку, а мама – ні. Більше того, список не включає навіть такої породи, як німецька вівчарка. Це мене дуже сильно здивувало. На мою думку, потрібно орієнтуватися не на породу, а саме на вагу собаки. Скажемо, від 15-20 кг вважати собаку потенційно небезпечною", – вважає Юлія Бикова.

Закон також передбачає, що власники півсотні порід (список за посиланням) зобов'язані під час реєстрації або перереєстрації укласти договір обов'язкового страхування відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам.

20 грн на рік за страхування

"За законом це становитиме близько 20 грн на рік. Хороша ініціатива. Бо уявіть ситуацію, коли якась малозабезпечена бабуся має велику собаку, яка нанесла травми іншій собаці. Чи зможе бабуся оплатити лікування іншої собаки, яке коштуватиме, скажемо, 5-10 тис. грн.? Напевно, що ні. Але 20 грн на рік – це точно підйомна сума, яку бабуся може виділити для своєї собаки і тим самим уберегти себе від нещасних випадків", – каже Юлія Бикова.

Однак експертка наголошує, що, чим собака крупніша, тим більшу травму може зробити. Тому логічніше б було цю суму страхування також прив’язати до ваги тварини.

"Я б прив’язувала суму страхування відповідно до ваги собаки. Тобто не фіксовану одну для всіх. Власник собаки у 20 кг умовно платить 20 грн. Але, коли собака величезна і вагою 70 кг, тоді платити 200 грн, бо така велика собака може накоїти значно більше шкоди. Уявіть ситуація, коли на вулиці нападає маленький шпіц, а потім – великий ротвейлер. І кожен наніс вам по 10 укусів. То які травми будуть страшніші, від шпіца чи від ротвейлера? Очевидно, що від ротвейлера. Так, дрібні собака теж бувають небезпечні. Але потенційна серйозна загроза травми і навіть життя йде від великих собак, тому їх і зобов’язують носити намордники та платити страхування", – каже Юлія Бикова.

Собака – це холодна зброя. Хто стежитиме за дотриманням закону?

Ще одне велике питання до закону пов’язане з тим, хто буде стежите за виконанням нових правил? Щоб перевірити, чи собака чіпований, треба спеціальний пристрій для зчитування такої інформації. Також проблемним є положення про носіння масок. Перевірити візуально, чи є маска – легко, однак в законі точно не вказано, де саме повинна бути маска на собаці? Тому, при бажанні, власник може надягнути маску собаці на шию і казати, що дотримується правил.

"У мене був прецедент, коли з дрібною собакою не хотіли пускати в громадський транспорт, бо та була без намордника. Для мене логічно є те, що конкретні собаки повинні бути в намордниках, точно ті, які є в списку. Але, як я вже казала, цей список далеко не повний. Я вважаю, що собака може прирівнюватися до холодної зброї. Тому люди мають нести відповідальність за своїх улюбленців. Коли хтось когось поріже ножом, то за це несе відповідальність. Якщо на мене натравлять собаку, то я ще маю довести, що ця собака належала тому власнику і що власник не проконтролював, що собака ослухалася команди. Тобто це зараз все складно. Тому я повністю згідна з обов’язковим страхуванням, згідна з намордниками. Бо це безпека. Закон є коректним. Єдине некоректне  в ньому – це перелік порід. Тому його треба доопрацювати", – говорить Юлія Бикова і додає, що цей закон дає більше прав і свобод власнику дрібних собак і наділяє більшою відповідальністю власників великої породи.

Страхування здоров’я собак

Крім цього, експертка висловила сподівання, що у майбутньому в Україні з’явиться обов’язкове страхування здоров’я всіх собак.

"Воно не коштує дорого, але користі від нього дуже багато. Якщо щось станеться з моєю собакою, тоді я не повинна за це платити, а страхова компанія. Це як страховка здоров’я для людей. Я б була рада, коли в Україні страхова медицина для собак розвивалася активніше. Вона вже в нас є, але нею займається чи не одна компанія на всю країну", – каже Юлія Бикова.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.